Вони першими вдихають аромат свіжих ранків і стиглого колосу. Першими зустрічають із далеких країв лелек і першими відчувають ту неймовірну насолоду від золотого струменю зерна, що стікає у бункер. Зрештою, багато в чому можемо назвати аграріїв першими, підібравши для цього найяскравіші епітети. Насправді ж романтики в їхніх трудових буднях обмаль. Зате дуже багато важкої праці, ризику, неспокою, виробничих проблем. А за цифрами, що підносять на п’єдестал першості, такі зусилля, клопоти, переживання, що в рази перевершують результати успіху.

Про це особливо варто згадати в день свята працівників сільського господарства, коли хлібороби підбивають підсумки року і роблять зачин на наступний. Бо ж у житті сільгоспвиробників практично немає часу на перепочинок. Засівати й доглядати поле, плекати сад, дбати про високі надої, досягати результатів у тваринницькій галузі, свинарстві — це безперервний процес, який торкається усіх напрямів. І професійне свято працівників сільського господарства — це ще один привід подякувати від кожної української родини за те, що в такі складні часи хмельничани сповна відчувають продовольчу безпеку.
Наша область стала лідером в Україні за врожайністю зернових культур. Як розповідає керівник управління агропромислового комплексу Хмельницької ОДА Олег Омелянюк, хлібороби краю намолотили понад 3 мільйони тонн зернових із середньою врожайністю 72 центнери з гектара.

Нині до обмолоту ще залишається 50 відсотків площ, засіяних кукурудзою. Тож за попередніми підрахунками, вал зерна складе 4 мільйони тонн, а то і більше. Незначні площі залишаються для збирання цукрового буряка, який цьогоріч також радує високою врожайністю.
Утім попри високі здобутки аграрії потерпають від проблем зі збутом продукції, низьких цін на вирощене.
— Та хоч як важко, ми змушені тримати свій аграрний фронт, щоб бійці на передовій були впевнені у міцності та надійності тилу, — каже керівник СГК «Решнівецький» на Старокостянтинівщині Василь Гальома. — І тепер намагаємося не втрачати позицій, які посіло господарство в мирний час.
Господарські позиції, попри численні труднощі, більшість сільгосппідприємств Хмельниччини і утримують, і зміцнюють. А також діляться досвідом. Аграрії багатьох областей України цікавляться, приміром, досвідом фермерського господарства «Маїсс» у селі Копистин під керівництвом Олега Федорука, у якому запроваджені високі технології в молочному скотарстві, де виробляється молоко вищого ґатунку та екстракласу. Підвищену цікавість викликає й СТОВ «Волиця» на Теофіпольщині, яким керує досвідчений господар Василь Кравчук. Бо ж «Волиця» розвиває не лише молочне скотарство, а й вівчарство. І навіть взялося за вирощування африканського сома, забезпечивши і його переробку.
Вмілими господарниками, які, сповідуючи добрі традиції своїх батьків, дбають по соціальний розвиток села, добробут працівників, зарекомендували себе Олег Скринчук, керівник «Україна-Агро 2С» на Чемеровиччині, Володимир Шаповалов, який очолює СТОВ ім. Т. Шевченка у Копачівці на Деражнянщині. Гідні сини гідних батьків-аграріїв усвідомлюють, що хліборобська праця — це ще й відповідальність перед людьми, які висловлюють їм свою довіру.
Відповідальність аграріїв втілена також у велику допомогу Збройним силам України, яку надають вони з перших днів війни. Чи не всі сільгосппідприємства області знаходять можливість та купують для бійців дрони, автомобілі, тепловізори, інше. Відправляють продукти, пальне…
Будь-яка допомога армії дуже важлива — це правило сповідує й відоме в області підприємство — Група компаній VITAGRO, яке щоразу відправляє на фронт вантажі.
— Ми не повинні опускати руки. Навпаки, в складних ситуаціях, як ніколи, потрібно об’єднуватися, згуртовуватися, долати перешкоди. І кожне підприємство, від найменшого, до найбільшого, має турбуватися про розвиток, — каже генеральний директор Групи компаній VITAGRO, депутат Хмельницької обласної ради Петро Лабазюк. — Не зупинятися, прагнути нового. І досягати, крок за кроком.
Розвитку, вагомих здобутків і мирного неба над широкими полями зичимо кожному працівникові сільського господарства. Низький уклін вам за працю, що дає міць нашому краю й Україні.