З 1 жовтня в Україні у повному обсязі набув чинності Закон «Про ринок природного газу», який максимально спростив життя покупців-продавців блакитного палива. Ви помітили, що він запрацював? І ніхто не помічав аж до останніх днів. Але наприкінці жовтня НАК «Нафтогаз України» несподівано «обвалив» ринок блакитного палива, опублікувавши нові ціни для промислових споживачів на листопад. Які несподіванки чекатимуть нас у газовому секторі? І яким боком до цього прилаштуємося усі ми, населення? Чи вплинуть ці події на «ціни для нас»?
ВЕЛИКА ГРА
У попередні місяці «Нафтогаз» не робив диференціацію цін, продаючи паливо усім споживачам за 6600 гривні за тисячу кубів (не варто відразу порівнювати цю цифру із ціною для населення — 7188 гривні: реально газ для виробничників коштує дорожче. Бо вказана ціна не враховує ПДВ, тариф на транспортування, цільову надбавку. Тому насправді виробництва купували паливо приблизно по дев’ять тисяч гривень за тисячу кубометрів). А на листопад НАК встановив ціни значно нижчі, ніж раніше, причому вартість енергоресурсу коливається
залежно від обсягів споживання, умов оплати та наявності заборгованості в клієнта. І максимальна ціна, встановлена «Нафтогазом» на останній місяць осені становить 6469,63 гривні за тисячу кубів. Але якщо ви провели попередню оплату, то вона вже може знизитися до 5859,38 гривні. Для великих споживачів, які потребують понад десять мільйонів кубів на місяць ціна взагалі знижується до 5738,64 гривні. Як бачимо, наш найбільший трейдер скинув ціну на п’ятнадцять від- сотків. А для газового ринку це дуже велика знижка.
Останніми роками в нас дуже комфортно почувалися олігархи газового ринку. Продаючи ресурс на 5-10 відсот- ків дешевше, ніж «Нафтогаз», вони «перетягли» на себе найбільш вигідного споживача — промисловість. Чому виробничники найзручніші клієнти? По-перше, беруть великі обсяги. По-друге, справно сплачують. По-третє, ціни для промисловиків вищі, ніж для населення. Так, НАК «Нафтогаз України», маючи лише третину цього ринку держави — близько п’яти мільярдів кубів, отримував більше половину доходу саме від цієї категорії споживачів. Можна ж просто собі уявити: мати справу з одним потужним покупцем значно комфортніше, ніж із мільйонами людей, які то платять, то ні. А ще якісь субсидії, зміни тарифів. Тобто для «Нафтогазу», який через облгази забезпечує громадян паливом, набагато цікавіше повернутися на ринок промисловості, аби збільшити свої прибутки.
Що робити приватним продавцям палива в таких умовах? Або зменшувати ціни, або йти з ринку! Ймовірність того, що «газовим баронам» доведеться посунутися або поступитися місцем нашому газовому гіганту вкрай висока. Бо, якщо відверто, вже набридли ці олігархи, які набивають кишені, торгуючи енергоресурсом. Краще вже нехай державна компанія заробляє (ніхто не відкидає варіанту, що це банальний перерозподіл ринку, коли вирішили добивати старі клани, але ціна-то зменшується). У будь-якому випадку, у виграші опиняється наша промисловість, яка отримує можливість купляти ресурс дешевше. А отже, зменшувати собівартість продукції. Звісно, упевненості в тому, що це призведе до зниження роздрібних цін, немає: вкрай неохоче наші виробничники йдуть на такий крок, але принаймні пояснювати їхнє зростання дорожнечею енергоресурсу відпадає можливість.
І не тільки демпінгом на ціновому ринку держава вирішила вдарити по приватних продавцях газу. У нещодавньому інтерв’ю щотижневику «Дзеркало тижня» очільник «Нафтогазу» Андрій Коболєв зазначив: варто, вже давно варто, провести інвентаризацію державних мереж та брати справедливу ціну за їхнє використання приватниками. Бо, як відомо, «газові барони» посідали на трубу, прокачують газ державними трубами, а увесь зиск — до себе в гаманець. Подібна спроба вже була зроблена у доазарівський період, але тоді «блакитні» олігархи її пригасили. Нині вони не в фаворі, тому варто очікувати, що нинішня післямайданна влада (або її «грошові мішки») проведе частковий перерозподіл газового ринку: приватників відтиснуть від «смачних» промислових споживачів, а також від труби. Й різке зменшення цін для промисловості — лише перший крок на цьому шляху.
МАЛЕНЬКІ ЛЮДИ
Але поглянемо на зниження газових цін з точки зору не глобальних ігор можновладців, а пересічного споживача. По-перше, така-сяка ймовірність зниження цін виробничників таки існує. По-друге, уважно вчитайтеся: знизили ціни на газ. Отже, така можливість у державі існує! Якщо «Нафтогаз» зменшує ціни для промисловості, та має для цього фінансовий резерв! А чому ж не знизити захмарні ціни для населення?! Раніше (див., до прикладу, «ПВ» №№ 113-114 від 8 жовтня, «Вовчі» тарифи») ми вже писали, що тарифи для громадян економічно не обґрунтовані. Тепер вже маємо підтвердження: в держави є ресурси для зниження тарифів. Свідченням є зменшення цін для промисловості. А про громадськість подумати? Ау, владо!
Наразі зрозуміло, що владні клани, які захопили трубу, поки не звертають уваги на проблеми населення. Подивимося на їхню реакцію після кількох холодних місяців, коли люди на власній кишені відчують газові тарифи узимку і або не платитимуть, або підвищать планку обурення нинішніми можновладцями. А ще послухаємо, як вони продовжуватимуть брехати про обґрунтованість тарифів для громадян. Бо, як писали «ПВ», вже в цьому кварталі тариф несправедливий, бо імпортний газ дешевший, ніж закладені в розрахунки 5859 гривні за тисячу кубів. А з нового року ця «злочинна» помилка розрахунку стане ще більш кричущою!
Російські ЗМІ пишуть: «Газпром» вирахував, що продаватиме газ Україні наступного року по 146,5 долара за тисячу кубів. Помножте на курс — скільки коштуватиме імпортний газ? 5,8 тисячі? Чи майже удвічі дешевше? Можливо, російські ЗМІ, як завше, прибріхують, але в будь-якому разі газ дешевшає, наслідуючи нафту. Тариф для громадян треба терміново перераховувати, використовуючи нинішню та майбутні цінові складові. І те, що резерви для здешевлення є, свідчить, ще раз доводиться підкреслити, те, що «Нафтогаз» знижує ціни. Шкода, що поки не для нас усіх.
Gismeteo 
