Коморські острови, Уганда, Україна, Бангладеш, Гвінея… Знаєте, що це за дивовижний перелік країн? А це наші сусіди у рейтингу сприйняття корупції, що розробляє міжнародна неурядова організація Transparency International. У ньому ми поділили «почесні» 142-144 місця з 175 країн світу. Уявляєте? Україна, що прагне влитися до європейської сім’ї, за корумпованістю випереджає, скажімо, Папуа-Нову Гвінею та Зімбабве, але відстає навіть від Росії, що посіла 136-ту сходинку. Тим часом, як характеризував російський класик свою батьківщину, — «воруют». Ми, виявляється ще гірші. Закортіло подивитися, а де ж у переліку країни-сусіди, європейці, з якими ми прагнемо злитися у братніх обіймах. Найближче румуни — 69 місце, словаки — на 54-му, угорці — 47-му, поляки взагалі обіймають 35 місце. Якщо цікаво, де найчесніші чиновники, то це — скандинави. Перша п’ятірка прозорих держав має вигляд: Данія, Нова Зеландія, Фінляндія, Швеція, Норвегія.
Отже, «воруют» — це не тільки про московитів: ми ще гірші за агресивного сусіда, на думку впливової міжнародної організації. А справді, якої ви думки про наших чинуш? І колишніх, і нинішніх? Ви маєте до них повагу? Вірите у їхні чесноти? Думаєте, що діють відкрито та прозоро, схильні прислухатися до громадськості? «Подільські вісті» неодноразово писали про тендери, державні закупівлі, на яких за рік розкрадаються десятки мільярдів (!) гривень. Бо держава діє непрозоро, усе відбувається за зачиненими дверима, процвітають корупційні схеми. Бюрократи звикли діяти безкарно, вирішувати усі справи утаємничено, красти мільярди, а народ зубожіє.
Відразу хочу зауважити, що усе вищенаведене не стосується другої частини матеріалу. Розглядайте його як окрему статтю.
* * *
Запросили днями «Подільські вісті» в облдержадміністрацію на засідання тендерного комітету щодо визначення автомобільних перевізників на обласних маршрутах. Зважаючи на те, що преса була у кількості однієї людини, їй навіть люб’язно виділили стільчик під стіночкою, аби не заважав високоповажним членам комітету. Послухати вступне слово запросили до кабінету (за розмірами схожого на залу, де ще й акваріум з бегемотиком загубився б у кутку) й кількадесят перевізників, а потім чемно запропонували гуляти адміністрацією, поки не викличуть. Процес розпочався.
Але, мабуть, постать одинокого представника ЗМІ, яка псувала вигляд неозорої стіни кабінету, створювала дискомфорт учасникам вирішення долі маршрутів. І найділовитіший, окинувши подільськовістянина недобрим поглядом, мовив: а це хто, преса? А в нас тут закрите голосування. Як же ви можете бути свідком прийняття рішення? Ні-ні, так не годиться! Ми маємо голосувати без зайвих свідків. Тож під час голосування кроком руш із кабінету!
Зважаючи на кількість перевізників та на процедуру — за кожного голосували двічі: допустити та затвердити, здалося, що вісімдесят виходів-заходів до кабінету буде виглядати дещо кумедно (і це ще добре, що не запросили тележурналістів. Уявляєте, як вони десятки разів зі своєю апаратурою совалися би туди-сюди). Наївно подумалося, що результати конкурсу все одно можна буде побачити на сайті облдержадміністрації. Справді, наївно. Усім, кого цікавить, хто ж буде возити подорожніх, маю можливість надати лише таку «розширену» інформацію з сайту. Мовляв,
29 жовтня вiдбулися конкурси щодо визначення автомобiльних перевiзникiв на автобусних маршрутах загального користування.
На конкурси було винесено 21 автобусний маршрут. По 19 з них вiдбулися конкурси. За результатами конкурсiв визначено 11 перевiзникiв, з якими будуть укладенi вiдповiднi договори на обслуговування маршрутiв.
Нагадуємо, що 6 жовтня цього року вiдбулося подiбне засiдання щодо визначення перевiзникiв на мiжмiських та примiських автобусних маршрутах, на яке було винесено 15 автобусних маршрутів. По 12 з них відбулися конкурси. За результатами конкурсів визначено 10 перевізників, з якими були укладені відповідні договори на обслуговування маршрутів.
На жаль, повідомити, хто ж обслуговуватиме такі цікаві маршрути як Хмельницький — Кам’янець-Подільський, Хмельницький — Ямпіль, Деражня — Хмельницький, Нетішин — Волочиськ тощо, не маємо змоги, бо голосування ж закрите.
* * *
Третя частина цього матеріалу також не пов’язана з двома попередніми, бо йтиметься не про чесну хмельницьку владу, а про знахабнілих бюрократів, які вирішили, що вони власники України та долі усіх українців. Революція гідності нічому не навчила чинуш, які вважають, що крісло дає їм імунітет і захист від народу. Що вони обіймають свої посади, аби обманювати та грабувати народ. Бюрократи сподіваються, що й як раніше їм дозволено усе: тишком-нишком робити свої оборудки, за зачиненими від громадськості дверима займатися крутійством. Шкода, що вони так думають. У нинішній ситуації більш непевного місця, ніж бюрократичне крісло, годі й вигадати. За непрозорість та махінації може чекати не тільки смітник історії, а й справжній смітник «Спецкомунтрансу». Декому з крутіїв його вже «пощастило» випробувати. От уже воістину — двічі в одну річку, себто — сміттєвий бак — не увійдеш. А — доведеться!
Костянтин ЗВАРИЧ.
Gismeteo 
