Я хочу привітати «еліту області, на якій тримається фінансова система країни». Такими словами розпочала свій виступ голова Державної казначейської служби України Тетяна Слюз на зустрічі з бухгалтерами та працівниками казначейства Хмельниччини. А їх зібралося доволі багато — сесійна зала обласної ради була повністю заповнена. Звісно, що й очільники області Михайло Загородний та Іван Гончар відвідали розширену нараду, аби почути, що коїться із фінансами держави, які нововведення ініціює Держказначейство.
Тетяна Слюз підкреслила, що в країні здебільшого спостерігається перевиконання бюджетів усіх рівнів, відповідно — в державі є кошти, щоб здійснювати всі обов’язкові виплати. Тому вона попросила присутніх, аби забезпечили вчасне нарахування зарплатні, щоб на 1 січня не виникло заборгованості за захищеними статтями бюджету. Між іншим, казначеям мають значно спростити роботу — запроваджується електронний документообіг. Вона риторично запитала: «Навіщо вам витрачати папір, картриджі, зношувати підбори та набійки?» (Бо справді, левова частка бухгалтерів у нашій державі – представники прекрасної статі). Електронний документообіг дозволить максимально спростити та пришвидшити процес, причому казначеї матимуть змогу в реальному часі спостерігати за проходженням документа.
Щоправда, для захищеності передачі даних необхідно придбати або спеціальні флешки, або картрідер і кілька карток (схожих на банківські). Чи дороге це задоволення? Вирішуйте самі: флешка коштує 800-900 гривень, картрідер — 325, картка — 380. Так, в окремих населених пунктах через відсутність належної мережі Інтернет будуть проблеми з використанням електронного документообігу, але для усіх інших — переваги очевидні. Окрім заощадження на витратних матеріалах, документи можна буде пересилати в казначейство цілодобово 365 днів на рік.
Вона також нагадала, що держустанови можуть перейти на обслуговування у три державні банки. Чи доцільно це — нехай вирішують на місцях, але «прорекламувати» казначейство Тетяна Слюз була зобов’язана. Фахівець нагадала, що обслуговування в казначействі, на відміну від банків, безкоштовне. Крім того, у разі виникнення касового розриву завжди можна розраховувати на безкоштовну короткотермінову позичку. Банки, звісно, за це братимуть гроші, але, де краще, кожна фінустанова має вирішувати сама. Єдине — треба визначитися до 25 грудня: якщо рішення про перехід на обслуговування у банк не приймуть відповідні структури до цієї дати, то ще на рік вони автоматично залишаться на обслуговуванні казначейства.
Не оминула увагою голова Держказначейства й фінансову ситуацію: чому ж у нашій державі останнім часом такі фінансові негаразди? Після Революції гідності, поінформувала вона, на рахунках казначейства було… 108 тисяч гривень, станом на 27 лютого 2014 року. Розікрали державу! Нині на рахунках — 43,6 мільярда гривень. Ці кошти дозволяють підтримувати, до прикладу, Пенсійний фонд. Річ у тому, що він зовсім незбалансований: щомісяця необхідно виплачувати близько 21 мільярда гривень пенсій, а ПФ збирає лише 50-60 відсотків від цієї суми. Казначейству доводиться надавати позички, аби літні люди отримували нехай і невелику, але стабільну пенсію.
Gismeteo 
