Понад десять років ми, група мешканців мікрорайону Лезневе, просимо Хмельницьку міську раду побудувати дитсадок для наших дошкільнят та звернути принципову увагу на бездіяльність комітету самоврядування.
На жаль, з незрозумілих нам причин в міськраді вперто не хочуть нас чути, а тим більше щось робити. Навіть на наше офіційне звернення до міського голови від 6 вересня 2013 року завітати в Лезневе, щоб власними очима побачити негаразди в мікрорайоні і бездіяльність голови комітету, ми не одержали відповіді. Натомість з листа-відповіді Хмельницької міської ради від 19.11.2013 № 12-4363-02-13, підписаного міським головою С. І. Мельником до народного депутата А. Г. Пишного, який клопотав про розв’язання нашої проблеми, ми дізналися, що в Лезневому проживає 416 дошкільнят і що для них планується (в якомусь далекому році) будівництво дитсадка на 120 місць. Не розуміємо, чому лише на 120 місць, коли треба набагато більше? Адже відповідно до державних будівельних норм ДБН 360-92, які є обов’язковими для виконання для всіх органів і установ, незалежно від форм власності, дитсадок для наших 502 дошкільнят повинен бути за розрахунками спеціалістів на 350 місць. Навіть врахувавши, що для родин, котрі проживають в районі міського автовокзалу, зручніше було б добиратися з дітьми до дитсадків на Виставці, дитсадок у Лезневому треба було б проектувати на 250-300 місць, тобто удвічі більше. У випадку ж, коли б через якісь причини будівництво довелося розділити на кілька етапів, проектна документація все одно повинна розроблятися у повній відповідності із зазначеними будівельними нормами, з інженерною електро-, газо-, водомережею забезпечення, каналізацією, дорогою, земельною ділянкою... Не зайвим було б передбачити в проекті і перспективу: Лезневе — спальний район міста, він швидко забудовується, розширюється, поповнюється молодими сім’ями. Не слід про це забувати.
Дивує, що, незважаючи на те, що багато років поспіль ми, лезнівчани, просимо міську раду побудувати дитсадок, в управлінні освіти до цього часу не спромоглися навіть поцікавитися, чи є у Лезневому діти і скільки їх. Тож чиновники швиденько висмоктали з пальця, що в Лезневому проживає лише 177 дітей, з яких 93 відвідують дитсадки. Із цих «177» і зроблено розрахунок — 120 місць і малесенький клаптик землі під будівництво дитсадка. А щоб нас задурити і змусити замовчати, експромтом придумали версію, що для лезнівських дошкільнят буде добудовано дитсадок на шість груп (це 120-150 місць), на Виставці, що за чотири кілометри від нас, — тож дітлахам буде «дуже зручно» добиратися до нього, визбируючи заодно на зупинках і в автобусах усі хвороби та віруси. Шокує нас, як «високі» чиновники міської ради безвідповідально і безбоязно дозволяють собі «вішати локшину на вуха» цілому мікрорайону, щоб решту землі на шкільній ділянці можна було сміливо прибрати до рук (не пропадати ж добру), що успішно і робиться при мовчазній згоді голови комітету самоврядування. Половина шкільної земельної ділянки невідомими вже загарбана, так-так, саме забрана «на халяву», з високого благословення з кабінетів на площі Незалежності, відгороджена і забудована. За таких темпів на шкільній ділянці скоро не залишиться місця ні для дитсадка, ні для спортмайданчика, ні для клубу, ні для алеї пам’яті загиблим у війні з фашистами лезнівчанам. Зате будуть красуватися хороми хмельницької знаті, якій проблеми наших дошкільнят, вибачайте, до одного місця.
А скільки ж дошкільнят насправді, бо ні в управлінні освіти, ні в міській раді цього так і не знають. Відповідно до довідки дільничного педіатра нашої амбулаторії сімейної медицини, станом на 11 листопада 2013 року в мікрорайоні Лезневе проживали, стояли на обліку, лікувалися, вакцинувалися 502 дитини віком до шести років. А в чиновницьких «бамагах» дітей в мікрорайоні то зовсім немає, то лише 177 дітей, то 416 (усі ці відписки у нас є). Жах: то як же ці відповідальні чиновники міської ради, порушуючи закон України про обов’язкове дошкільне виховання, зовсім не володіючи ситуацією, не знаючи кількості дошкільнят у Лезневому, планують їхнє виховання і навчання? На який результат вони розраховують?
А результат їхнього «планування» у всіх на виду: півтисячі дошкільнят цілого мікрорайону обласного центру виховує вулиця і ніякого реального натяку на виправлення ситуації на краще не видно. То за що ж вони, ці чиновники, справно одержують зарплатню, невже лише за протирання штанів у посадових кріслах? Невже лише за це?!
На жаль, таке недбале ставлення чиновників міської ради до нас, лезнівчан, непоодинокий випадок: вони дивляться на нас, як на людей третього ґатунку, з якими не варто церемонитися, а тим більше подбати про нас, вникнути в наші проблеми. Довгими-довгими роками ми, лезнівчани, випрошували, виканючували у них амбулаторію, школу, водопровід, аптеку, світлофор, відділення пошти, ремонт доріг... Тобто, найнайнеобхідніше для нормального, цивілізованого життя будь-якого мікрорайону. І справа тут, найчастіше, була не через брак коштів, а дефіцит людяності і совісті.
Вимагаємо звернути увагу на наші проблеми: діти — це не бур’ян, що сам росте і сам про себе дбає. Діти — це наше майбутнє, тож як і чого ми, дорослі, їх навчимо, як виховаємо, — таку подяку і одержимо від них на старості. Гріх про це забувати. Великий гріх.
Жителі мікрорайону Лезневе.
Gismeteo 
