25 липня 2014 року на адресу Хмельницького державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства надійшов лист від Міністерства соціальної політики. У ньому наголошувалося на необхідності подачі заявки адміністрацією закладу про його злиття з Вінницьким державним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством. Відтак виникло питання щодо подальшої долі як сотень працівників держзакладу, так і більше тридцяти тисяч інвалідів, котрі вже багато років поспіль отримують тут необхідну фахову допомогу.
Свою історію заклад розпочав наприкінці 70-х років минулого століття. Тоді заклали перші цеглини у фундамент Хмельницької протезно-ортопедичної дільниці, підпорядкованої Вінницькому закладу. Багато інвалідів і досі пам’ятають оті непрості маршрути замовлень, примірок та отримання готової продукції, курсуючи між Хмельницьким та Вінницею. Допоки нарешті у 1998 році наше підприємство не стало самостійним закладом та не увійшло до складу промоб’єднання «Укрпротез». Саме тоді, з упевненістю можна стверджувати, і розпочалося становлення, розвиток та успіхи колективу, що й забезпечило йому нині одну з лідируючих позицій в державі.
Серед вагомих здобутків — збільшення штату працівників. Далеко не кожне подібне підприємство в Україні може сьогодні похвалитися наявністю висококваліфікованих вузькопрофільних спеціалістів. Адже жоден виріб, чи то протез, чи ортез, чи взуття, чи корсет тощо тут неможливо поставити на конвеєр. Усі вони виготовляються виключно на індивідуальне замовлення. У 2009 році на базі підприємства відкрили стаціонар на 12 ліжко-місць. Це стало надзвичайною подією і для медиків та технологів, і для інвалідів. Адже відтоді люди з особливими потребами мають змогу безкоштовно, протягом до 21 дня, отримати всю необхідну допомогу з протезування — від примірки до пристосування протезу. Крім того, за цей час з ними працюють реабілітолог, психолог, соціальний працівник, інструктор ЛФК, а юристи надають усі необхідні послуги з підготовки певних документів.
Особливою гордістю та потужним поштовхом до розвитку, на думку заступника директора підприємства з медичної роботи Оксани Борисової, стало обслуговування та реабілітація дітей із захворюванням центральної нервової системи та опорно-рухового апарату. Раніше цією вразливою категорією займалися приватні центри, стягуючи з батьків величезні гроші. Вже більше трьох років маленькі пацієнти з Хмельниччини, Вінниччини, Волині, Житомирщини, Тернопільщини, Чернігівщини, Київщини та інших областей отримують спеціалізовану допомогу на Хмельницькому підприємстві. Консультації, поради та обстеження бригади наших лікарів надають і під час виїзних прийомів у різних регіонах держави. Тобто заклад став єдиним центром обслуговування дітей з ДЦП, порушеннями центральної нервової системи, опорно-рухового апарату на базі Міністерства соціальної політики.
— Ми запустили у виробництво ортези на тазостегновий суглоб для відведення стегон — нові вироби для дітей із захворюваннями на ДЦП та підвивихами тазостегнових суглобів, — розповідає Оксана Владиславівна. — За два останніх роки майже шістсот дітей забезпечили гравістатами — спеціальними ортезами. Виготовили майже дев’ять тисяч пар взуття для наших маленьких пацієнтів.
Звісно, новина з Києва не могла залишити байдужими ні персонал закладу, ні його пацієнтів. Того ж дня матері з хворими дітками, інваліди вийшли на Хмельницький майдан. Тим більше, як стверджує Оксана Владиславівна, дзвінки з Вінниці їхні пацієнти отримували задовго до офіційного листа. Інвалідам вінницькі представники повідомляли, що відтепер їхні проблеми розв’язуватимуть у сусідній області, та подавали неправдиву інформацію, що Хмельницьке підприємство ледве дихає. Щоправда, дитячими клопотами знову мають займатися приватники, адже ні спеціалістів, ні обладнання, каже Оксана Борисова, колеги з Вінниці не мають. А ще заступник керівника наголосила, що в результаті злиття від їхнього штату залишиться чверть, податки ж і збори — а це майже два мільйони гривень на рік — осідатимуть у сусідній області.
Інваліди Хмельниччини та матері хворих дітей вже підписалися під зверненням до Президента України Петра Порошенка з проханням не забирати у них останню надію на зцілення. Адже тут, у протезному підприємстві, «покращується наша хода, наші руки вчаться брати їжу», — пишуть у листі. Пацієнти хвилюються, що по допомогу і реабілітацію доведеться їхати кудись далеко, витрачаючи і час, і кошти. Відтак усі просять зберегти підприємство, в якому за останні роки створили гарні умови для оздоровлення та покращення життя людей з особливими потребами.
Крім інвалідів, листи-звернення до Міністерства соцполітики надіслали облдержадміністрація, департамент соціальної політики області, низка громадських організацій, спілок інвалідів. Обласна і міська влада, за свідченням адміністрації закладу, цілком на боці працівників протезно-ортопедичного підприємства. Поки що на загальних зборах трудового колективу вирішили не давати згоди на злиття. Про це і повідомили профільне Міністерство. Згодом з’ясується, на чиєму боці київські чиновники — інвалідів чи потаємних амбіцій... Сама ж будівля та чималенька територія — доволі ласий шматок.
Gismeteo 
