Нарешті те, що ставало приводом для обурення мільйонів пересічних українців, а саме: доволі привілейоване життя старої гвардії можновладців-пенсіонерів — таки знайшло логічне завершення. Днями Президент України Петро Порошенко підписав розпорядження про скасування дії президентських розпоряджень від 1992-2010 рр. про матеріальне забезпечення та охорону вищих державних чиновників — як колишніх, так і тих, які працювали в той час. Кого саме вони стосуються?
Здивуєтеся, адже з документів стає зрозумілим, що, до прикладу, ще з липня 1997 року і донині діяло розпорядження «Про обслуговування та безпеку колишнього Прем’єр-міністра України П. Лазаренка»… Окрім нього, держгарантії поширювалися на прем’єрів у минулому В. Ющенка, А. Кінаха, В. Януковича, Є. Марчука, В. Фокіна, В. Пустовойтенка, В. Масола. Матеріально-побутове та медичне обслуговування надавалося М. Азарову, медичне, побутове та інше обслуговування — колишньому Голові Верховного Суду України В. Маляренку, соціально-побутове забезпечення — колишньому Голові Нацбанку України
В. Стельмаху, пенсійне, медичне, побутове та інше — колишньому в. о. Прем’єр-міністра України В. Дурдинцю, міністру закордонних справ А. Зленку… А найбільше вкраялося колишньому Голові Верховної Ради України В. Литвину — йому держава гарантувала довічне грошове утримання, медичне, побутове, транспортне та інше обслуговування.
Крім цього, відтепер не будуть забезпечувати будинками відпочинку господарського управління Кабінет Міністрів України.
Гарант розпорядився зняти з цих документів позначку «Опублікуванню не підлягає». Тож на кого і які привілеї розповсюджувалися відтепер усі бажаючі можуть дізнатися на офіційному сайті Президента. Проте власне самі тексти відсутні. Тож нам залишається лише здогадуватися, що саме входило у поняття винятковості. З упевненістю можна говорити про безкоштовну охорону, оздоровлення у санаторіях та курортах найвищого рівня, харчування, перевезення, ремонт житла тощо як чиновників, так і членів їхніх родин. Заслужили, трудяги!!! Це ж вам не буряки під палючим сонцем на полі сапати, чи корів доїти на фермі, чи в жнива день і ніч пильнувати урожай. І вчительські будні не йдуть ні в яке порівняння з їхньою непосильною «працею» у дорогих шкіряних кріслах, котрі пересуваються такими автівками, на які ми і за своє сіромашне життя не заробимо… Що там говорити, не ми приймаємо закони, а ті, кого ми обирали собі у поводирі. Може, той вибір робили за нас? Останніми роками все більше у цьому пересвідчуємося, споглядаючи фальсифікацію виборів. Попередня влада, вочевидь, досягла у цьому вершин майстерності і цинізму.
А Петро Порошенко пішов ще далі — підписав указ «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України». І скасував низку пільг генералам армії, генералам внутрішньої служби та державним радникам юстиції, звільненим за вислугою строку служби.
Згідно з указом, генерал армії, генерал внутрішньої служби, державний радник юстиції в разі звільнення за вислугою строку служби вже не може бути призначений за його згодою на посаду радника Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ або іншого військового формування, а державний радник юстиції — на посаду радника Генпрокуратури.
Усім надавалося грошове, автотранспортне, медичне та інші види обслуговування за останньою посадою, а також право мати помічника. Їх забезпечували щорічним безоплатним санаторно-курортним лікуванням з відшкодуванням вартості проїзду в межах України, оплачувалося 50 відсотків вартості користування житлом, комунальними послугами та телефоном. Крім того, у разі працевлаштування таких осіб після звільнення за вислугою строку служби на інше місце роботи, незалежно від форм власності, на них поширювалися безкоштовне медичне обслуговування, санаторно-курортне лікування та сплата 50 відсотків комунальних послуг за рахунок держави. Та це вже, слава Богу, в минулому. Нарешті, як мовиться, справедливість восторжествувала. Та чи надовго?
Хоча нині дуже важко Україна прямує до кращого майбуття, кров’ю, життями цвіту нації намагається відчепити від себе російські пазурі, віриться, що наша держава все-таки підніметься з колін та розправить плечі. А правда, на яку всі надіялися та чекали багато років, нарешті візьме гору.
Це у нас. А як же у них, на «загниваючому» Заході? Пригадую, як здивував мене знімок, зроблений папараці другого дня після завершення каденції Президента Ірану Махмуда Ахмадинежада, де він був зафіксований у звичайному рейсовому автобусі під час поїздки на роботу — в Тегеранський університет, куди повернувся після свого президентства. І ніякої охорони, лімузинів, прислуги, як у нас. Або взяти скромне життя можновладців процвітаючої Німеччини, до прикладу, канцлера Ангели Меркель. На одній із світлин зображено будинок першої родини фатерлянду у передмісті німецької столиці. На другому знімку зображена сама фрау Меркель у різні роки: 1996, 2006 і нині. Як бачимо, на всіх трьох знімках вона в одній і тій же туніці. І це не тому, що канцлер не любить модно вдягатися, просто вона вихована в «німецькому дусі», коли ціняться моральні, а не матеріальні набутки. До речі, як виявилося, мобільний телефон фрау Меркель також не міняла... вісім років. Але це не заважає їй робити Німеччину успішною країною.
Gismeteo 
