Курси валют

За останні роки Хмельниччина переконливо довела усій Україні: вона — лідер, на якого варто рівнятися. Відрадно, що за нинішньої скрути, війни на сході, політичних перипетій область не здає позицій, здобутих кропіткою працею. Вкотре пересвідчилася у цьому після бесіди з головою обласної державної адміністрації Леонідом Прусом напередодні найвеличнішого свята держави — Дня Незалежності.

— Леоніде Івановичу, чергова річниця народження держави — гарний привід для роздумів та підсумків зробленого. З якими здобутками Хмельниччина зустрічає свято?
— Найважливішим є те, що вдалося втримати стабільну ситуацію в області. Звісно ж, найбільше порадували аграрії краю. Два тижні тому ми перетнули мільйонний рубіж по валовому збору зерна. За урожайністю ранніх зернових, 52,5 центнера з гектара, Хмельниччина посіла перше місце у державі. До прикладу, Черкаська область, яка займає другу позицію, отримала лише 47,7 центнера.
 Не менш важливо і те, що в області своєчасно здійснюються усі соціальні виплати. Навіть якщо місяць тому була невелика затримка з виплати допомоги матерям, яка надається при народженні дитини, то ми розв’язали й цю проблему.
На жаль, за нинішніх обставин виникли проблеми в промисловості. Перш за все, вони зумовлені переформатуванням ринків збуту продукції та постачанням матеріалів і складових, необхідних для виробництва. Найбільше потерпають ті підприємства, що цілковито були пов’язані співпрацею з Росією. Отож налагоджуємо стосунки з європейськими, азійськими і навіть африканськими партнерами. З цією метою широко пропагуємо нашу продукцію на різноманітних виставках, форумах тощо. Звичайно, щоб досягти рівня Європи, доведеться багато попрацювати, аби наш товар відповідав її високим вимогам.
— Знаю, що останнім часом до вас звертається багато керівників підприємств з проханнями про ту чи іншу допомогу. Зокрема, так було і під час нещодавньої поїздки на Понінківську картонно-паперову фабрику, що у Полонському районі. Яка там ситуація?
— Для цього підприємства суттєво занижений ліміт споживання електроенергії. Воно ж знову нарощує потужності, тому виникає загроза зупинки виробничого процесу. Мій обов’язок — сприяти, аби все-таки означений ліміт був переглянутий, бо від цього залежать і платежі до бюджетів та розвиток селища.
Побував я і на Кам’янець-Подільському заводі точної механіки, а також на ВАТ «Модуль», яке останнім часом значно зменшило обсяги виробництва через те, що сировину отримували з Росії. Тепер підприємство переходить на вітчизняний метал, налагоджуючи стосунки із постачальником сировини.
— Завдяки вашому втручанню нині відбувається відшкодування субвенції з державного бюджету перевізникам області і, зокрема, Хмельницькому комунальному підприємству «Електротранс» за перевезення пільговиків, так?
— Цей процес уже в дії. На початку весни ситуація на «Електротрансі» досягла критичної межі. Лише заборгованість по заробітній платі перевищувала 2,5 мільйона гривень. Я не-   одноразово звертався і до віце-прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, і до уряду, і до Міністерства фінансів із проханням переказати кошти субвенції для погашення кредиторської заборгованості, а також збільшити її обсяг. Перший додатковий транш ми отримали уже в квітні. Всього на відшкодування за перевезення пільгових категорій населення до бюджету міста Хмельницького з державної казни уже спрямовано  8 мільйонів 53 тисячі гривень. Однак переконаний, було б краще, якби допомога пільговикам призначалася адресно, тому що існуючий порядок породжує суспільну несправедливість: хтось користується своє пільгою раз на рік, інші — кілька разів на день.
Потерпають через відсутність коштів нині і працівники облавтодору. Їхні проблеми також доводиться розв’язувати у ручному режимі. Після звернень до керівника Служби автомобільних доріг України і знову таки віце-прем’єр-міністра Володимира Гройсмана належні проплати таки почали надходити. Отож частково погасили заборгованість зарплати і здійснюємо поточні ремонти доріг.
— Леоніде Івановичу, тепер, коли країна зазнає нищівних ударів з боку агресора, Хмельниччина якнайактивніше бере участь у цій священній боротьбі за нашу цілісність та свободу. Як у цілому можете охарактеризувати ситуацію?
— Усі мобілізаційні завдання, поставлені державою, наша область у числі небагатьох виконала стовідсотково. Ми сформували сьомий батальйон територіальної оборони Хмельниччини. Завдяки спільним зусиллям влади, підприємців, усіх небайдужих людей зуміли повністю забезпечити його усім необхідним: від військового спорядження до провізії.
У кожному з районів нині максимально опікуються родинами загиблих військовослужбовців. Це — не просто наш обов’язок. Це лише дещиця того боргу, який ми винні героям, котрі поклали на вівтар незалежності України свої життя.
Велика увага приділяється біженцям, адже багато потерпілих внаслідок анексії Криму, бойових дій на сході шукають нині прихистку. На Хмельниччині їх найбільше — 1770 осіб. Забезпечуємо їх усім необхідним. Приємно, що у кожному районі готові не лише поселяти біженців, але й праце-влаштовувати їх. Є 34 особи, які потребують особливих медичних послуг, і вони їх отримують. Всі діти з родин біженців обов’язково відвіду-ватимуть школи, дитячі садочки. Один студент із Криму уже влаштований до Хмельницького національного університету. Всі належні соціальні виплати вони отримують вчасно та в повному обсязі. А у Волочиському районі з ініціативи департаменту соціального захисту населення облдерж-адміністрації з обласного бюджету було виділено       30 тисяч гривень на придбання будинку для родини Журавльових, у яких народилося маля. Маємо ще три родини, які потребують будинку сімейного типу. Житло для них буде придбане найближчим часом у Кам’янець-Подільському, Славутському та Летичівському районах.
— Попри підтримку армії, родин військовослужбовців, біженців у повсякденні залишається ще великий спектр рутинної роботи. Що зараз потребує найбільшої уваги?
— Насамперед виводимо підприємства з тіні. За перше півріччя виплатили майже сім мільйонів гривень заборгованості по заробітній платі. Повністю ліквідовані борги на п’ятнадцяти підприємствах краю. Середньомісячна зарплатня зросла на 8,3 відсотка й складає 2699 гривень.
У переважній більшості освітні заклади вже готові зустрічати школярів. Оскільки зараз керівництво держави зобов’язало регіони зменшити споживання газу на 30 відсотків, я утвердив ряд технічних та організаційних заходів, які дадуть змогу виконати це завдання. Уже багато котелень в області переобладнані на альтернативні види палива.
Що стосується керівників районів, то насамперед вимагаю від них максимально спілкуватися з людьми, дієво реагувати на кожне звернення чи прохання про допомогу, бо після Революції гідності займатися формальними відписками та бюрократизмом недопустимо. Якщо ти вже став очільником, то маєш чітко знати чого потребує кожен населений пункт, його громада, бачити подальший їх соціально-економічний розвиток та шляхи наповнення бюджету.
— Хто ваша родина, звідкіля черпаєте сили та енергію?
— Я дуже пишаюся тим, що народився і виріс у справжній козацькій місцині — у селі Пилява на Старосинявщині. Тепер і своїх трьох синів научаю, щоб не забували: ми — козацького роду. Моя мати — педагог. Вона й досі працює у дитячому садочку. Присвятила себе дошкільнятам і моя дружина. На жаль, батько уже давно відійшов в інший світ.
— Чого найбільше хочете побажати нашим краянам у переддень свята Незалежності? З якими думками дивитеся в майбутнє?
— У нинішній ситуації можна побажати лише миру і тільки миру. Вірю, що тепер, коли ми нарешті усвідомили реальну ціну незалежності, волі та єдності, нам усе буде під силу. Слава Україні!
— Дякую за щиру розмову.