У 2012 році у Городку стався доволі гучний скандал, який, дякуючи ЗМІ, став відомим на всю Україну: тодішній голова Городоцької райдержадміністрації Володимир Вербановський роздав членам сім’ї, родичам і друзям землі з резервного фонду для ведення особистого господарства. І хоч цей тарарам уже в минулому, а сам пан Вербановський вже не голова адміністрації, однак сама суть справи надзвичайно цікава і показова. В ході її вивчення виявилося, що роздача землі куму, брату, свату — просто дитячі пустощі в порівнянні з тими «золотими вербами», які корінням своїм тягнуться в «темні» часи головування Вербановського.
Справа тридцяти двох
Отже, для початку нагадаю суть бучі. Розпорядженням голови райдержадміністрації № 881 від 1 грудня 2011 р. В. Вербановського «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Городоцької міської ради», 32 особи отримали по 2 га землі. Увагу громадськості це розпорядження привернуло тим, що серед новоспечених власників землі було 6 членів сім’ї Вербановського (в тому числі він сам), сімейство колишнього заступника голови райдержадміністрації Петра Роги, близькі голови районної ради Олександра Воротного (всього 10 га землі) і велика сімейка такого собі Г. Бондаря (директор ПП «Поділля-Агро»), 11 членів (у тому числі неповнолітні діти) якої, також отримали по 2 гектари землі. Загалом, згідно з цим розпорядженням передбачалось передати 64 га землі в приватні руки. Родина пана Бондаря і його агробізнес тут особливо цікава складова, до якої ми повернемося.
Розпорядженню Вербановського передувало засідання комісії по передачі земельних ділянок, що знаходяться у державній власності. В ті часи питанням видачі земель розпоряджались райдержадміністрації, а не Держкомзем-агентство як зараз. Тоді комісія, яку очолював, до речі, сам Вербановський, рекомендувала райдержадміністрації (яку очолював, нагадаю, теж пан Вербановський) надати дозвіл тридцяти двом громадянам дозвіл на розроблення проекту землеустрою під виділені їм землі.
Справа дійсно видається підозрілою, заплутаною та з кримінальним душком. 1.03.2012 р. прокурор Городоцького району Віталій Чижик надсилає на ім’я Вербановського прокурорський протест. У документі прокурор вимагає «скасувати розпорядження голови райдержадміністрації № 881». Пан Чижик звернув увагу голови райдержадміністрації, що своїм розпорядженням він порушує вимоги Земельного кодексу та Закону України «Про землеустрій». Порушення полягали в тому, що землі, які вирішив роздати Вербановський, були в оренді того самого ПП «Поділля-Агро» пана Г. Бондаря. Раніше райдержадміністрації і «Поділля-Агро» за обопільною згодою розірвали договір про оренду землі, але, як зазначено в протесті прокурора, згадана угода не була зареєстрована у законному порядку в органах Держкомзему.
Цікавий момент, розірвання угоди між райдержадміністрацією і ПП «Поділля-Агро» датоване 28.11.2011 р. Розпорядження Вербановського №881 про роздачу землі видається вже через три дні — 1.12.2011 р. Можливо, зв’язок надуманий, однак наводить на роздуми та підозри. І все ж стверджувати щось однозначно важко. Цілком імовірно, що Г. Бондар як директор «Поділля-Агро» просто вирішив, для чого йому платити оренду за землю, як юридичній особі, коли можна отримати ту ж землю у приватну власність шляхом використання членів своєї родини і знайомих? Однак, ясна річ, це тільки здогадки автора цих рядків.
Отже, прокурор опротестовує сумнівне розпорядження Володимира Вербановського. На початку березня 2012 р. керівник району, реагуючи на протест, видає розпорядження № 146, яким визначає своє попереднє рішення таким, що втратило чинність. Тож голова райдержадміністрації сам ліквідує створений прецедент. Проте справа дійшла до суду. Голові райдержадміністрації інкримінували адміністративне правопорушення за ст. 172-8 КУпАП «Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових повноважень». Але спочатку Хмельницький міськрайонний суд (постанова 23 квітня 2012 р.), а згодом і апеляційний суд Хмельницької області (постанова від 21 червня 2012 р.) зняли з Вербановького усі звинувачення.
Як пояснив «Подільським вістям» прокурор Городоцького району Володимир Чижик, справа Вербановського має подвійне значення. Суд міг прийняти інше рішення, оскільки розпорядження голови райдержадміністрації містить у собі поняття «конфлікт інтересів». Конфлікт інтересів
згідно зі ст. 1 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» трактується як: «суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень». Тобто у випадку земельних питань, які безпосередньо стосувалися сім’ї і близьких, а тим паче самого Вербановського, є певний дисонанс. З іншого боку, згідно з чинним законодавством, отримання землі на ведення особистого сільського господарства з держфонду має право кожен громадянин, навіть якщо він сам собі її і виділяє. Тому притягнути до відповідальності Володимира Вербановського чи прямо вказати на його протиправні дії в цьому аспекті важкувато.
Наче питання вичерпане і буря, яка здійнялась тоді у ЗМІ, була «благодатною»: прокуратура спрацювала, Вербановський сам скасував своє розпорядження, а суди не знайшли складу злочину. Однак на цьому епопея з паном Вербановським і купою чолобитників до нього по земельку не завершилася.
Реанімація земельних бажань
5 березня 2012 р. в управлінні Держкомзему зареєстрована угода про розірвання договору про оренду землі між ПП «Поділля-Агро» і Городоцькою райдержадміністрацією. Тобто перешкода, яка завадила законності попереднього розпорядження В. Вербановського, була знята. Розпорядження Городоцької райдержадміністрації № 168 і № 169 від 19 березня 2012 р. затвердило наділ 62 га землі тій же кількості осіб — 31 громадянину (вже без прізвища самого пана Вербановського). Цікаво, що це розпорядження підписував заступник Вербановського, бо сам голова на той час ніби був у відпустці.
У зв’язку із зазначеним, прокуратура Городоцького району ініціює перевірку.
В. о. районного прокурора Ю. Туз направляє вимогу про проведення перевірки до Держсільгоспінспекції України. Зокрема, у вимозі доручено перевірити: до якої категорії земель належить поділ, який мають передати, кому він, зокрема, належить і т. д.; чи подані громадянами усі необхідні документи для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою; чи є в списку «претендентів» на землю неповнолітні особи і чи мають вони право отримати землю; чи зазначені особи перебувають у родинних стосунках з Вербановським та між собою і чи не перешкоджають такі стосунки отриманню землі.
На вимогу прокуратури, начальник інспекції О. І. Царенко надіслав відповідь з детальною перевіркою зазначених пунктів. Загалом в розпорядженні райдержадміністрації Держсільгоспінспекція порушень земельного законодавства не знайшла. Як з’ясувалося, родинні зв’язки не є перешкодою в отриманні земельної ділянки, неповнолітні діти також мають право на землю (а таких у «списку Вербановського» було п’ять осіб), оскільки цивільну правоздатність має кожна фізична особа. В цілому вищезгадане розпорядження райдержадміністрації з точки зору Держсільгоспінспекції виявилось цілком законним. Отже, попереднє рішення Вербановського «пройшло», хоча йому і довелось прибрати зі списку своє прізвище.
Спадок екс-очільника
Пригадати деталі справи Володимира Вербановського допоміг прокурор Городоцького району Віталій Чижик. Більше того, після бесіди з Віталієм Олександ-
ровичем з’ясувалося, що є й інші, більш масштабні земельні справи «часів Вербановського», які випливають на поверхню зараз.
Зокрема, після проведення прокурорської перевірки законності розпорядження Городоцької райдержадміністрації № 747 від 28.11.2012 р. про передачу земельних ділянок в оренду жителю с. Папірна М. В. Соцькому. Виявилося, що пан Соцький отримав в оренду понад тисячу гектарів землі на територіях двох сільських рад. Прокуратура встановила, що Соцький не мав необхідних засобів (сільгосптехніки, обладнання тощо) для обробітку такої кількості землі. Насправді, громадянин Соцький працював агрономом-керівником у ТОВ «Енселко-Агро». Таким чином агрофірма вирішила спростити собі процедуру, оскільки для отримання землі як юридичній особі, бо вона передбачає необхідність тендера і додаткових затрат на сплату оренди. З допомогою свого агронома, фірма вирішила зекономити для себе чималу суму, а заодно і пошити в дурні державу.
Городоцька прокуратура подала позов до Хмельницького окружного суду. Ще один цікавий момент, щоб вивести махінаторів на чисту воду і визнати тодішні рішення Вербановського незаконними, довелось дійти аж до Вищого адміністративного суду України. Чому Хмельницький окружний, а потім і Вінницький апеляційний суди не відреагували на подання прокурора, питання зовсім нериторичне. Якби не «сліпота» Феміди нижчих інстанцій, незаконні рішення у справі Соцького можна було відмінити майже на рік раніше. Однак для Хмельницького окружного адміністративного суду фігура п. Вербановського і його схеми були, мабуть, не по зубах. Є питання і до Держземагентства в Хмельницькій області, яке незважаючи на протиправність розпоряджень Вербановського, прийняло накази, якими затвердило документацію із землеустрою.
Генеральна прокуратура України особливо відзначила розкриття «справи Соцького». Таким чином був виявлений механізм маніпулювання земельними ділянками, який дозволяв агрофірмам економити на бюджеті країни. Подібні афери вже виявлені прокуратурою області і в інших районах, зокрема, на території Хмельницького і Ярмолинецького районів. Ціна пильності прокуратури немала, якщо зважити на той факт, що таким чином вдалося попередити незаконне надання землі в оренду на загальну суму 22 мільйони гривень.
Незважаючи на успіхи прокуратури в земельних питаннях і нових фактах оборудок, пов’язаних з розпорядженнями Володимира Вербановського, притягнути до відповідальності екс-голову райдержадміністрації буде вкрай важко. Складно буде довести зв’язок між агрономом-орендарем і «Енселко-Агро» з одного боку та зумисним лобіюванням справи самим Вербановським — з іншого. Такі вже реалії нашої держави та законів, за якими вона живе. Та все-таки оборудки викрито. Понад тисячу гектарів городоцького чорнозему не пущено «наліво». Як мовиться, і на тому — спасибі. Прокуратурі і деяким справді принциповим і непідкупним суддям.
Gismeteo 
