Для подолання корупції в органах місцевого самоврядування та спрощення процедури отримання населенням різного типу довідок, у далекому для нас 2013 році тодішній уряд прийняв рішення про створення Центрів адміністративних послуг.
В листопаді 2013 року ТОВ «ДАМАС і Ко» стало переможцем торгів на проведення реконструкції частини приміщення у будинку на проспекті Курчатова,1. Тут у найкоротші терміни повинен був відчинити двері для відвідувачів Нетішинський Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП).
Відповідно до договору підряду між виконавчим комітетом Нетішинської міської ради і «ДАМАС і Ко», кошторисна вартість реконструкції Нетішинського ЦНАП становила майже 2 мільйони 467 тисячі гривень.
Відомо, які кола «вимальовують» бюджетні кошти, допоки дійдуть до виконавця. У своєму прагненні дотриматися термінів й будучи впевненим у порядності замовника, «ДАМАС і Ко» не чекає обіцяного фінансування, а за власні кошти купує будматеріали і розпочинає реконструкцію. Міськвиконком на початку 2014 року перерахував підприємству 400 тисяч гривень.
Та відбувається зміна влади, і нові очільники міста не поспішають сплачувати рахунки. Новообраний міський голова Олександр Супрунюк починає вишукувати недоліки у діях своїх попередників і стає ініціатором перевірки кошторису реконструкції приміщення ЦНАП. Будівельний експерт знаходить перевищення кошторисної вартості на аж 60 тисяч гривень. Очевидно, міський голова вважав цю суму достатньою підставою, щоб не платити для «ДАМАС і Ко» зовсім. Тому у травні 2014 року будівельники подають позов до Господарського суду Хмельницької області про стягнення на свою користь залишку боргу в сум 1 мільйон 766 тисяч гривень. Суд позов задовольняє.
Оскільки виконання судових рішень є обов’язковим, то сесія Нетішинської міської ради у грудні 2014 року приймає рішення про виділення з бюджету розвитку необхідної для погашення заборгованості суми. Відповідно до протоколу пленарного засідання 66-ї позачергової сесії НМР, міський голова Олександр Супрунюк заявляє: «…є можливість повністю розрахуватися до кінця року з усіма боргами і коштів вистачає».
Заяви заявами, але легко тільки казка мовиться, та не швидко справа робиться. Розраховуватися з «ДАМАС і Ко» ніхто не поспішає. Тож підприємство подає черговий позов – про стягнення на свою користь втрат від інфляції, відсотків та пені на понад півмільйона гривень. Рівненський апеляційний Господарський суд позов задовольняє, а ми собі відзначимо, що через несвоєчасні розрахунки з виконавцем, міському бюджету, а відтак і всій територіальній громаді міста, завдано збитків на 551 600 гривень.
Поки виконувалося рішення про стягнення пені, міськвиконком заплатив основний борг виконавцю робіт – майже 1 мільйон 800 тисяч гривень. Розрахунок йде частинами, «ДАМАС і Ко» зазнає збитків і знову змушений подавати позов про компенсацію втрат через несвоєчасні розрахунки. Таким чином бюджет «влетів» ще на понад 400 тисяч гривень.
Громадську раду зацікавило, чому міський бюджет, який формує кожен мешканець Нетішина, так бездумно розтринькують? Ми розпочали своє розслідування.
І знайшли на перший погляд не пов`язаний з реконструкцією ЦНАП випадок. Міськвиконком у 2015 році купував меблі у хмельницького підприємця. На смішну, порівняно з «ДАМАС і Ко» суму. Без видимих причин вчасно не розрахувався. Підприємець подав виконком до суду. Стягнув заборгованість 38 тисяч гривень і пеню по заборгованості. Сума пені – майже 59 тисяч гривень. Може Олександр Супрунюк не знав про виникнення пені? Не міг він це не знати, бо сам підписав договір. Тоді чому він це допустив? Не хочеться натякати на змову, але тоді доведеться говорити про службову недбалість, яка призвела до завдавання збитків міському бюджету.
Може міський голова бере участь у якихось багатоходових комбінаціях, які пересічним нетішинцям складно збагнути, прорахувати й ще складніше довести? Зауважимо, що сума 60 тисяч гривень є такою, що дає змогу правоохоронцям притягнути посадовця до кримінальної відповідальності. А тут якоїсь тисячі не вистачило, тому видимий бюджетний збиток пройшов непоміченим.
Мабуть, така схема міському голові сподобалася. ЦНАП з його мільйонними боргами обіцяв стати «золотим». «Пиляйте, Шуро, пиляйте…» Які кулуарні домовленості були між Супрунюком і «ДАМАС і Ко», ми не знаємо. Але щось, очевидно, в цій схемі до кінця не зрослося. Може тому, що на заваді стала принципова позиція Громадської ради, яка надала цій справі розголосу?
Після цього «ДАМАС і Ко» звертається до правоохоронних органів із заявою про притягнення мера до кримінальної відповідальності за навмисне невиконання судових рішень. Щоб убезпечити себе від кримінального переслідування й відшкодування збитків (за законом – зі своєї кишені), Олександр Супрунюк ініціює подання судового позову без погодження, але від імені виконавчого комітету про визнання договору підряду між міськвиконкомом і «ДАМАС і Ко» недійсним.
Древні римляни казали «Quid prodest» — «шукай, кому це вигідно».
«ДАМАС і Ко» нічого не втрачає. У випадку задоволення позову, відповідно до законодавства, підприємству відшкодують усі витрати на реконструкцію… в цінах 2016, а то і 2017 року! За найскромнішими підрахунками, це понад 3 мільйони гривень. Де візьмуть гроші? Правильно, у міському бюджеті, тобто у нас з вами.
Що таке 3 мільйони гривень сьогодні, щоб дозволити собі їх викинути? Це 7 однокімнатних квартир. Або тримісячне утримання медсанчастини. Або… або… або…
Якщо до цього додати, що справу ведуть недешеві київські юристи, втрати громади на догоду чиновницьким амбіціям обіцяють бути значними. Поки суди та справи, мине час і настануть нові вибори. А там «або султан помре, або ішак здохне» — наступникам буде не до боргів попередників. Українська історія таких випадків знає безліч. Якщо сьогодні дозволити «похоронити» справу про мільйонну розтрату першою особою міста бюджетних коштів, то громада ризикує, без перебільшення, лишитися без штанів. Невже ми це допустимо?
ГС «Громадська рада».
Від редакції.
Ознайомившись з представленим матеріалом ГС «Громадська рада», ми поцікавилися деякими закупівлями послуг на капітальний ремонт за бюджетні кошти управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради в системі «ProZorro».
Так, за відсутності відповідного бюджетного призначення, управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради замовлені такі роботи з капітального ремонту:
— Капітальний ремонт будівлі (утеплення стін фасаду) Нетішинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 на проспекті Незалежності, 7 у м. Нетішині Хмельницької області (коригування), на суму 1 950 783.60 грн. (Https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-08-01-00218-c/)
— Капітальний ремонт будівлі (заміна вікон на металопластикові, ремонт туалетів блоку А) Нетішинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Нетішинської міської ради Хмельницької області по вул. Будівельників, 5, в м. Нетішині Хмельницької області, на суму 1 661 000 грн. (Https://prozorro.gov.ua/tender/ UA-2016-08-26-000100-b/)
— Капітальний ремонт будівлі комунального закладу «Палац культури міста Нетішина» (коригування), у розмірі 6 033 000 грн. (Https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-08-01-000234-c/)
Фінансові умови проведення цих капремонтів подібні до тих, які призвели до виникнення судового спору між Нетішинським міськвиконкомом ТОВ «ДАМАС і Ко» щодо визнання договору підряду недійсним.
Найкращим порадником є діюче законодавство. Звернімося до нього.
Отож, у ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. А ч. 3 ст. 48, вказує: «Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов’язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов’язання та не утворюється бюджетна заборгованість».
Крім Бюджетного кодексу, є ще Цивільний кодекс, який нам каже, що відповідно до ч. 1 ст. 203 «Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам» та згідно з ч. 1, ст. 215 «Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу».
Також необхідно зауважити, що у разі визнання в майбутньому вищенаведених договорів закупівель нікчемними, до сторін буде застосовуватися ч.1 ст.216 Цивільного кодексу: «Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, — відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування».
Можна припустити, що після того, як будуть виконані роботи та підписані відповідні документи про прийом робіт, через декілька років одна із сторін може подати позов до суду з формальних мотивів та вимагати визнання договорів недійсними (нікчемними). Якщо додати сюди кілька позовів за «згодою» сторін щодо встановлення обсягів робіт, то можна як докази докладати рішення судів, користуючись ст.35 Господарського процесуального кодексу України «Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини». Маємо так звану преюдицію.
Ось таку можливу схему розкрадання бюджетних коштів накреслили наші аналітики.
Одразу запитання: хто закладає економічну бомбу сповільненої дії під нетішинський бюджет?
На думку активістів ГС «Громадська рада», суд у складі головуючого судді Мухи М. Є. та суддів Виноградової В. В. і Танасюк О. Є. є достатньо незаангажованим, щоби прийняти неупереджене, а найголовніше – законне рішення.
Тому активісти будуть прискіпливо моніторити перебіг подій, з метою унеможливлення впливу на цих суддів.
Gismeteo 
