Із настанням пізньої осені у нас побільшало ваших листів, шановні читачі. Ця пора року дає змогу трударям більше відпочивати, зайнятися справами до душі, в тому числі, й поспілкуватися на сторінках нашої газети.

Багато дописувачів ділиться розповідями про зібраний врожай, потужності домашніх плодоконсервних «заводів», радіючи, що зима не буде голодною. От не відають лише, чи холодною вона буде, бо ж, зважаючи на цінову політику на газ та електроенергію і, зрозуміло, розмір зарплат та пенсій, економити на опаленні таки доведеться, а мерзнути так не хочеться.
Чимало подолян торкнулися теми спалювання сухого листя, розділившись на дві категорії: одні категорично запевняють, що, повністю усвідомлюючи, що це шкідливо, одинокі пенсіонери не мають куди з тим листям подітися, інші переконують: палії листя вкорочують життя собі й оточуючим, на що категорично не мають права. «Ми знаємо, що при спалюванні сухого листя виділяється маса смертельно небезпечних речовин, вигорає при цьому верхній шар грунту, призводячи щороку до його збіднення, впливає це і на атмосферу, й на здоров’я людей, — пише Мирослава Стратійчук. — Але ж, повірте, жоден, хто палить листя, не робить це навмисне чи аби нашкодити. У мене на обійсті добрий десяток горіхів, вистачає інших плодових дерев. Дав Господь цього року гарну таку осінь. А та встелила жовто-червоним килимом усеньке моє заасфальтоване подвір’я, лавочки, всі прибудови, клумби з трояндами. Проживаю сама. Машина в нашому віддаленому селі сміття не збирає. Та в нас, як у більшості інших маленьких населених пунктів, нема чим покійника на цвинтар вивезти (хоча, завдяки приватним ритуальним службам, що є в кожному райцентрі, то вже не проблема — тільки гроші май). Так ось: ви уявляєте, скільки цього листя? Чим і куди мені його переносити? Кажуть, потрібно робити компостну яму і складати туди. Я — не КамАЗ, стільки на плечах не перенесу, таку яму не викопаю. А як його не загорнеш? Що, гнитиме під ногами всеньку зиму? Мені просто, направду, легше те листя загорнути й спалити. Сухесеньке цьогоріч воно згорає за секунди».
«Вже добрий місяць стоїть димова завіса над всеньким селом. Бо всяк господар прибирає — людей вбиваючи (кажу, як є), листя палить. Зате чисто, — обурюється Петро Водограй з Ярмолинеччини. — Я проконсультувався з юристами і хочу, аби ви на сторінках обласного часопису оприлюднили, що спалювання рослинних залишків є прямим порушенням низки норм чинного законодавства, а саме: статті 50 Конституції України, статей 9 та 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 16 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», пунктів 3.6.14., 3.7.4. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, пунктів 3.6., 6.4.2. Правила утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України, Закону України «Про благоустрій в населених пунктах».
Всі ці дії є порушенням державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів і відповідно до ст. 152 КупАП тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти (340 грн.) до вісімдесяти (1360 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від п’ятдесяти (850 грн.) до ста (1700 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Багато листів надійшло з приводу резонансної жахливої ДТП, що відбулася на перехресті Старокостянтинівського шосе та вулиці Водопровідної в обласному центрі, де внаслідок зіткнення автомобіля й мотоцикла загинула 11-річна дівчинка, яка стояла на тротуарі. Читачі співчувають страшному горю, підтримують батьків Софії Чорнобай, схвалюють дії активістів, які вийшли на акцію протесту під стіни обласної ради і прокуратури: «Як можна було правоохоронцям допустити, аби винуватець, чи правильніше: один із винуватців утік до своєї країни? — не збагне Микола Павлюк. — Стільки там виправдань: і відео пізніше стало доступним, і перекладача (а один з учасників ДТП турок за національністю), щоб вручити підозру на рідній мові, на той момент не було. Та той турок десятки років бізнес в Україні має. Він досі не знає української? Чи то просто турецькі гроші слідчим не пахли? А дитя СТОЯЛО, не порушувало нічого, додому йшло… Хіба не треба покарати винних? Чи в нас можна безкарно збивати дітей на тротуарах?». «Обіцяли не буде хабарництва. Ніде. В жодних органах та інституціях, — пише Надія Гринь з Теофіпольщини. — А те, що турок, котрий є співучасником ДТП, у якій загинула ні в чому не винна дівчинка, свідчить про що? До ходу цього розслідування зараз прикута увага всієї України. Тому дуже хочеться вірити, що не за хабар відпустили винуватця, і що винних покарають».
Багато подолян порушують питання дорогих ліків, суттєвої різниці їхньої ціни в різних аптеках, неможливості лікуватися, безгрошів’я і так далі. Але про це — в наступному «Зворотному зв’язку».