Даринці виповнилося лише півроку, коли Валентині Петрівні шеф запропонував вийти на роботу, оскільки дівчина, яка працювала на її «декретному» місці, поїхала до Польщі на заробітки. Шукати нового бухгалтера, вводити його у курс справи виробництва власник станції технічного обслуговування не мав не лише часу, а й бажання. Тож був переконаний, що зуміє вмовити свою «праву руку», яку він неабияк цінував за професіоналізм і сумлінність, обійняти попередню посаду. В принципі, жінка була не проти поміняти клопоти за доглядом маленької донечки на кабінетну роботу за комп’ютером та зведенням «дебету з кредитом». До того ж, керівник пообіцяв підвищити оклад, а вони з чоловіком давно мріяли про власне авто. Питання полягало лиш в одному: де в Кам’янці знайти хорошу кваліфіковану няню? Звісно, такі є, але послуги їх вартують від 5 до 10 тисяч гривень у місяць.
Просте вирішення проблеми підказала доньці мама. Вийшовши на пенсію, вона працювала погодинно реалізатором товарів на місцевому ринку, а заради улюбленої онучки готова була залишити «базарний бізнес». Сказано – зроблено. А буквально через місяць український уряд запроваджує новий соціальний проект для новоспечених батьків з умотивованою назвою — «муніципальна няня». Держава вирішила компенсувати частину витрат на послуги доглядальниці для дітей до 3 років. Крім щомісячних 860 гривень виплат на дитину, сім’я мала право безповоротно отримувати ще 1 626 гривень.
– Спочатку ми дещо вагалися щодо участі у цій програмі, адже згідно з її положенням «муніципальна няня» має бути офіційно працевлаштована, тобто, оформлена як фізична особа-підприємець, потім їй треба сплачувати податки, здавати щорічні звіти, подавати декларації, словом, справа трохи клопітка, але, зваживши всі «за» та «проти», вирішили ризикнути, — розповідає нині пані Валентина. – А розпочали з того, що я знайшла в Інтернеті відповідні документи, потім детальну консультацію отримала у міському департаменті соц- захисту, куди пізніше звернулася із заявою та зібрала пакет необхідних документів. Тож наразі у нас все нормально. З цього року вже щомісяця маємо 1779 гривень, нехай сума не така й велика, адже з неї ще сплачуються відповідні податки, проте до сімейного бюджету є якась надбавка. І ще, незважаючи на те, що мама пенсіонерка, їй продовжує нараховуватися страховий стаж. Але головне – моя Даринка доглянута, вчасно нагодована — хто це зробить краще, ніж рідна людина.
За словами заступника директора департаменту праці та соціального захисту населення Кам’янець-Подільської міської ради Віри Чеховської, з часу старту проекту «Муніципальна няня», тобто з січня минулого року, із заявами щодо часткової компенсації державою послуг няні звернулися 29 молодих сімей, які виховують дітей віком до трьох років, і прохання всіх були задоволені.
Відтак Віра Семенівна поінформувала, що згідно з постановою Кабміну, батьки самі шукають і обирають собі фахівця – незалежно від його віку, освіти, родинних зв’язків, і єдина обов’язкова умова для компенсації від держави – це офіційне працевлаштування доглядальниці, тобто, вона має бути або фізичною особою-підприємцем, або юридичною особою, яка надає послуги догляду за дітьми.
Для оформлення державної допомоги батькам потрібно лише звернутись до органу соцзахисту за місцем проживання із заявою. З собою треба мати паспорт та ідентифікаційний код одного з батьків, свідоцтво про народження дитини, заяву про те, куди перераховувати кошти для компенсації, тобто рахунок у банку, а також копію офіційно укладеного з нянею договору. До речі, він складається в довільній формі. Як правило, у ньому зазначаються назви послуг, обсяг роботи по догляду за дитиною, умови і термін роботи, графік, вартість оплати, відповідальність сторін.
Усі зразки зазначених документів надаються працівниками соцзахисту. Рішення про нарахування компенсації ухвалюють протягом 10 днів від дати подання документів. Сума відшкодування залежить тільки від розміру прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років. Станом на 1 січня 2019 року вона становила 1626 гривень, з січня нинішнього року – 1779 гривень. Якихось зобов’язань виходити з декретної відпустки через участь у цій програмі немає. На компенсацію за послугу можуть розраховувати як батьки, котрі працюють, так і ті, хто перебуває у декретній відпустці.
Аналізуючи отриману в міському органі соцзахисту інформацію, висновок напрошується сам собою: кам’янчан, бажаючих скористатися новою соціальною ініціативою, отримати додаткові кошти до сімейного бюджету (у випадку, коли доглядальницею дитини стає хтось із рідні), заробити страховий стаж, якого бракує для виходу на пенсію, виявилося, як для майже стотисячного міста, дуже мало. Для підтвердження мовленого наведу й такі цифри: тільки минулоріч у місті над Смотричем з’явилися на світ 575 хлопчиків і дівчаток, а ще були 2017, 2018 роки, коли лелеки частіше навідувалися до кам’янецьких родин. Словом, наразі в місті проживає майже дві тисячі подолянчиків віком до трьох років, і батьки лише 38 із них вирішили мати у сімейному штаті «муніципальну няню». Подібна картина і в інших містах та містечках України.
Чому? Мені довелося поспілкуватися з двома молодими матусями, які сонячного березневого дня вигулювали своїх однорічних синочків у міському парку. На запитання, чи чули вони про «муніципальну няню», відповіли ствердно, мовляв, Гугл все знає. Але користуватися її послугами не мають бажання. По-перше, в обох із них матері в Польщі на заробітках, бабусі ще молоді, до того ж, живуть у селах. По-друге, у місті няню можна знайти, але не кожна захоче оформитися ФОПом, їй вигідніше працювати в тіні й не робити відрахувань до бюджету. По-третє, компенсація 1779 гривень, а з цієї суми потрібно платити єдиний соціальний внесок, плюс відсоток податку на дохід, то на покриття витрат доглядальниці залишається взагалі мізер. Є багато інших факторів, які стримують молодих батьків брати участь у цій програмі уряду-попередника. Тож нашим нинішнім урядовцям переглянути б її у бік доступності для кожної молодої сім’ї. На дітях економити не варто.
Коли готував цю статтю, переглянув оголошення на різних сайтах Кам’янця та Хмельницького про пошук нянь. З’ясував, що на них є чималий попит, хоча пропозицій більше. Й не дивно, в обох містах давно готують педагогічні кадри, а школи та дитячі садки — не гумові, тож насамперед свої послуги по догляду за дітьми, у їхньому вихованні пропонують дипломовані та кваліфіковані педагоги як молоді, так і пенсіонери-вчителі, колишні вихователі дитсадків. Переважна більшість із них готові працювати з малечею як погодинно, так і повний робочий день. Середні пропозиції щодо зарплати варіюються від 40 до 80 гривень за годину, залежно від віку дитини (робота з немовлятами оцінюється дорожче) і досвіду роботи самої няні. Тому середня місячна зарплатня для них становить від 5 до 10 тисяч гривень. Запитується, на скільки годин може вистачити зарплати «муніципальної няні» після усіх відрахувань до бюджету? Отож-бо…
Gismeteo 
