Курси валют

Ситуація в державі починає нагадувати «веселі» дев’яності. Громадяни стрімголов мчать на ринки та в магазини, змітаючи цукор, крупи, олію, наповнюють комори та льохи продуктами тривалого зберігання. Звісно, торговці реагують адекватно… — підвищують ціни, але народ це не спиняє. Бо влада, здається, забула про національну валюту: відпустити гривню на волю — це одне, але зовсім не дбати про українські гроші — інша історія.
Про економічну ситуацію ми поспілкувалися з директором департаменту економічного розвитку та торгівлі облдержадміністрації Юрієм ДРАЧЕМ.

— Юрію Васильовичу,  розпочати розмову з найважливішої для українців теми ціну на хліб. Які очікування щодо цін на соціальні сорти?
— Хліб, як і уся інша продукція дорожчає. Серед причин — підвищення вартості електроенергії, газу, пально-мастильних матеріалів і, звісно ж, борошна. Так званий соціальний хліб теж дорожчає. Хоча для його виготовлення використовується борошно із Аграрного фонду, але і його ціна різко зросла…
— Зачекайте, це ж державна структура. Вона має ще минулорічне зерно, закуплене за старими цінами. Чому ж борошно дорожчає?
— З одного боку, саме через Аграрний фонд держава могла б для найменш захищених верств населення стимулювати виробництво соціального хліба і мінімізувати цінові коливання. В цьому й є одне з головних його завдань. З іншого — стає очевидним, що для закупівлі зерна нового врожаю потрібні кошти у значно більшому розмірі, ніж можна було отримати, реалізовуючи борошно за старими цінами. Тому вони і зростають. Отже, борошно подорожчало, підвищується вартість інших компонентів, «завдяки» курсу гривні стрімко дорожчає пальне. Тобто об’єктивно причини для зміни ціни є. Разом з тим, на обласному рівні вживаються заходи щодо недопущення порушень розпоряджень голови облдержадміністрації, якими регламентується ціноутворення на основні продукти харчування.
— Добре, а чому усілякі крупи та цукор з олією б’ють рекорди цін?
— А що тут можна сказати — паніка. Панічні настрої серед громадян лише грають на руку спекулянтам — назвемо їх так. Жодних об’єктивних причин для стрімкого подорожчання продуктів немає. Є лише бажання окремих ділків  заробити, а люди виступають їхніми жертвами. Я би хотів порекомендувати жителям області не піддаватися панічним настроям і не допомагати ще більше тим, хто вже встиг добряче набити свій гаманець.
— Ще одне болюче запитання: перевезення. Підвищення вартості пального призведе до зростання вартості транспортних послуг?
— У цій сфері все об’єктивно: бензин та дизельне пальне стрімко подорожчали, а тому перевізники звернулися до облдержадміністрації з проханням переглянути тарифи. Окрім того, стали дорожчими імпортні запчастини, мастила тощо. Нині тариф на перевезення на приміських маршрутах становить 40 копійок із ПДВ за кілометр, а вони просять підняти його майже до 60 копійок. Наразі проект рішення для обговорення опубліковано на офіційному сайті облдержадміністрації. Після консультацій з усіма зацікавленими сторонами буде прийнято рішення про встановлення нових тарифів. Адже у цьому процесі ми не маємо права не враховувати також й інтереси пасажирів.
— Як ви думаєте, невже не можна навести лад на валютному ринку?
— Вважаю, не допустити паніки, що спостерігалася останніми днями, можна було б. Заспокійливим сигналом для валютного ринку, як вважає багато громадян, було б звільнення Валерії Гонтаревої з посади голови НБУ. Але, думаю, не варто демонізувати її постать, бо валютна політика (тим більше у нашій державі) залежить не лише від керівництва Нацбанку. Окрім того, не забуваймо, що фактично проти України ведеться війна, яка вимагає шалених ресурсів. А це тисне на національну валюту. Ще й експортери не поспішають повертати валютну виручку. Нині проти нашої економіки грає ціла група факторів. Хтось добряче нагрів руки і на гривні—доларі, і на продовольчих товарах.
— Все, більше не хочеться про сумне. Я знаю, що Хмельниччина доволі непогано спрацювала торік. Про які здобутки, Юрію Васильовичу, можете розповісти?
— Якщо середнє значення індексу промислової продукції за підсумками минулого року у порівнянні з 2013 становило по Україні 89,3 відсотка, то в області цей показник — 97,3. Тобто не допущено значного спаду виробництва. У сільському господарстві спостерігалася тенденція до зростання виробництва продукції. Область займає провідні позиції по збору зернових культур. У 2014  році у всіх категоріях господарств темп росту виробництва сільськогосподарської продукції становив 116 відсотків. А це найвищий показник у державі!
Також торік ми ввели в експлуатацію вісім тваринницьких комплексів. Завершено будівництво та реконструкцію одного приміщення відгодівельного комплексу для великої рогатої худоби та чотирьох приміщень відгодівельного свинокомплексу. Крім того, проводилося розширення будівництва зон з вирощування молодняку та утримання курей-несучок птахофабрики ПАТ Агрофірма «Авіс» у селі Гуменці Кам’янець-Подільського району. За підтримки та фінансування Європейського банку реконструкції та розвитку запрацював у нас завод європейського зразка — «Летичівський комбікормовий завод» з виробництва комбікормів та білково-мінерально-вітамінних добавок.
Через військову агресію Росії та, як наслідок, втрати частини традиційного ринку, виникла гостра потреба розширення та переорієнтації ринків збуту продукції. Зокрема, молочну продукцію тепер представлено на ринках більш ніж двадцяти країн світу. Також варто відзначити, що за обсягом введеного житла область посідає шосте місце у державі (лише у Хмельницькому введено 243,1 тисячі квадратних метрів), а за темпом — четверте місце (121 відсоток) серед інших регіонів країни.
— А  чи планується цілоріч  уведення в експлуатацію якихось потужних об’єктів?
— Проводяться підготовчі роботи для початку будівництва насіннєвого заводу у Кам’янці-Подільському німецькою компанією КВС, заводу з виробництва акумуляторів у Старокостянтинові та низки інших об’єктів як у промисловості, так і у сільському господарстві. Актуальними залишаються заходи із енергозбереження та підвищення енергоефективності на виробництві й у житлово-комунальному господарстві.
— Тобто, економічні перспективи ви бачите?
— Найголовніше для нас усіх зараз — це закінчення війни на сході країни та проведення структурних реформ в економіці та інших сферах суспільного життя. Їх результатом має стати створення належних умов для реалізації потенціалу кожного українця. Лише тоді ми станемо свідками стабілізації національної валюти, притоку інвестицій, створення робочих місць, відкриття нових та модернізації вже діючих виробництв.
Ми усі маємо розуміти, що  реформи — це не питання лише влади. Як і невдача реформ стане поразкою не тільки влади — це буде поразкою України. У цей надзвичайно важкий і вирішальний для нашої країни час питання про успішність або невдачі реформ, це питання про те, чи збережеться Україна як незалежна суверенна держава, чи  перетвориться на підконтрольну комусь територію. Тому особисто я глибоко переконаний, що ми переможемо зовнішнього ворога і таки проведемо давно очікувані реформи. Для цього усім нам потрібні великі зусилля, важка праця і чесність — по відношенню до себе та кожного, хто поруч з нами. Іншого шляху у нас просто немає.