Василь Пилип’юк — ветеран війни в Афганістані. Там отримав важке поранення і став інвалідом. Повернувся в рідне село Поляхова. Влаштувався на роботу у місцеве господарство, де працювали і його батьки.
Після розпаювання земель рішенням 4-ої сесії Поляхівської сільської ради отримав ділянку площею 2,9 гектара. У списку він 402-й, і відповідно ділянка має такий же номер.
16 лютого 1999 року на підставі вищеназваного рішення отримав державний акт на право власності на землю серія 11-XM № 048755 за підписом тодішнього сільського голови
І. М. Степанішина. У документі є план ділянки з вказаними сусідами і детальним описом меж.
Прикра несподіванка
Не маючи можливості обробляти ділянку, Василь Петрович уклав угоду на її оренду із місцевим ТзОВ «Нива». З подальшими діями чоловік не квапився, бо не сподівався халепи. А вона підстерегла його несподівано.
Випадково дізнався, що його ділянкою розпоряджається друга особа, яка навіть встигла віддати її в оренду іншому господарству.
Василь Пилип’юк звернувся до Державного кадастрового реєстратора відділу у Теофіпольському районі із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Держгеокадастру з доданою до них документацією щодо встановлення (відновлення) меж ділянки в натурі (на місцевості).
Державний кадастровий реєстратор у Теофіпольському районі О. В. Лукач надала рішення №РВ-06800553402019 про відмову у внесенні відомостей (змін) до них до Державного земельного кадастру.
– Відповідно до висновку щодо перевірки електронного документа, — розповідає Василь Пилип’юк, — встановлено, що моя земельна ділянка 100-відсотково співпадає із ділянкою № 6824786000:04:010:0130, яка згідно з даними Держгеокадастру належить Надії Дерешевій.
Вона отримала державний акт на ділянку 15 жовтня 2009 року. А 29 жовтня 2019 року державний реєстратор Т. В. Базелюк на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 14637301 від 29. 10. 2019 року, прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу) індексний номер 49511467 від 4. 11. 2019 року.
Бездіяльність посадовців
Отже, на одній приватній ділянці виявилося два власники. Як так могло статися у часи існування електронного документообігу?
Василь Пилип’юк звернувся у Теофіпольську райдержадміністрацію з проханням надати інформацію щодо своєї земельної ділянки (державний акт серія 11 –ХМ №048755) та ділянки Надії Дерешової (зареєстрований та виданий сертифікат серії ХМ №073103), а також пояснити причини співпадіння вказаних площ.
У відписці з райдержадміністрації повідомили, що згідно з книгою сертифікатів на право земельну частку (пай) по Поляхівській сільській раді, за Надією Дерешевою зареєстрований та виданий сертифікат серії ХМ №073103 від 11.04. 1997 року за №637, а записи з реєстрації та видачі сертифікатів та державних актів, що належали би Василю Пилип’юку, відсутні.
Посадовці не звернули увагу на кричущі факти. Землю в Поляховій розпайовували лише один раз. У списках сільської ради серед тих, кому вона дісталася, Надії Дерешевої немає. Номер ділянки Василя Пилип’юка 402, а Надії Дерешевої 637. У списках під цим номером значиться зовсім інша особа, а саме Ганна Пшонова, яка отримала ділянку площею 3,5 гектара.
Зрештою райдержадміністрація могла прийняти соломонове рішення і виділити одній із конфліктуючих сторін рівноцінну ділянку в іншому місці.
Василь Петрович був змушений звернутися до суду: «Вважаю, що розпорядження голови Теофіпольської райдержадміністрації від 9 квітня 2009 року №104/2009-р «Про видачу державних актів на право власності на земельні ділянки в частині Надії Дерешевої є протиправним та підлягає скасуванню. Бо ним порушено моє право приватної власності на землю.
Я є інвалідом третьої групи і маю право на пільги, що підтверджується посвідченням ААВ № 007201 від 15 грудня 2016 року».
Зустрічний позов
Протилежна сторона подала зустрічний позов. І тут почалася справжня епопея з елементами обструкції.
Замість того, аби встановити істину, суд, вочевидь, став на бік Надії Дерешевої. Її адвокат навів лист Теофіпольського районного трудового архіву Хмельницької області від 14. 08. 2020 р. за №599/08. В ньому зазначено, що при детальному перегляді книг обліку трудового стажу, книг по оплаті праці колгоспу ім. Комінтерну та агропідприємства «Нива» с. Поляхова Теофіпольського району відсутня будь-яка інформація про трудовий стаж і заробіток Василя Пилип’юка.
При цьому у зустрічному позові констатується, що «Першочергове значення для набуття права на отримання земельної частки (паю) колективного сільськогосподарського підприємства має саме членство у цьому підприємстві, яке набувається на підставі трудових відносин, тобто членом колективного сільськогосподарського підприємства є особа, яка працювала в цьому підприємстві.
Тому наявність певної особи в списку тих, що мають право на земельну частку (пай) по Поляхівській сільській раді для виготовлення державних актів на право приватної власності на землю, копія якого долучена до позовної заяви Василем Пилип’юком, не є достовірним та достатнім доказом підтвердження членства Василя Петровича в агропідприємстві «Нива», Першочергове значення в цьому випадку набуває наявність трудових відносин між Василем Пилип’юком та агропідприємством «Нива»».
Не захотіли помітити
Однак, якби Надія Дерешева звернулася у ТзОВ «Нива», то отримала би звідти довідки про трудову діяльність Василя Пилип’юка у цьому господарстві з інформацією про займані ним посади, чіткою кількістю його трудоднів та отриману зарплату. Та й у самого Василя Петровича є відповідні записи у трудовій книжці.
Зрештою і здоровий глузд дає підказку: з якого б то дива працівники господарства Поляхової на загальних зборах включали і затверджували Василя Пилип’юка серед пайовиків?
Будемо сподіватися, що справедливість у цій історії восторжествує, а тоді належним чином будуть покарані ті посадовці, які затіяли цю веремію.
Gismeteo 
