На жаль, Україна не зацікавила жодного інвестора вкладати гроші у… наші автошляхи. А от у Білорусі, Болгарії, Німеччині та інших цивілізованих державах від цього бізнесу підприємці отримують немалі дивіденди… Певно, більшість українських водіїв погодилися б нині віддати кілька сотень гривень на рік, аби їздити якісними шляхами. Адже ремонт машин, які постійно товчуться на вибоїнах, обходиться в рази дорожче.

Через недосконалу законодавчу базу та нестабільність економіки іншого виходу, як самим відновлювати дороги, у нас не залишається. Втім, якщо протягом попередніх років фінансування з Держбюджету розподілялося здебільшого «пріоритетним областям», а до Євро-2012 взагалі майже зупинилося для регіонів, через які не пролягали основні туристичні траси, то нині чиновники придумали ще «кращий» варіант. Тепер всі кошти, які раніше надходили на окремий рахунок і були цільовими (спрямовувалися лише на потреби дорожньої галузі) відтепер акумулюються, як то кажуть, у загальному котлі. А звідти держава фінансує, насамперед, захищені статті видатків: зарплати, пенсії тощо. Відтак, для наших автошляхів кошти надходять за залишковим принципом.
— Для Хмельниччини цьогоріч передбачено 103 мільйони гривень для виконання робіт з експлуатаційного утримання автодоріг, — зазначив під час прес-конференції начальник Служби автомобільних доріг в області Петро Гнидюк. — Це лише тридцять відсотків від мінімальної потреби. Тому у дорожників немає можливості  повною мірою ліквідувати проблеми на всіх дорогах загального користування. І тому, аби не розпорошувати ці кошти, керівництво Укравтодору прийняло рішення сконцентрувати всі сили і ресурси на збереженні опорної мережі автодоріг державного значення.
 У 2012 році Укравтодор отримав позику шість мільярдів сто мільйонів гривень під державні гарантії і розраховує, що Кабмін виділить ці кошти на об’єкти капітального будівництва, поточного середнього ремонту і реконструкції. Не лише в нашій області. Ми захистили в Укравтодорі на 2015 рік перелік         об’єктів на 129 мільйонів гривень. Це і обхід навколо Дунаєвець, і реконструкція та поточні ремонти державних доріг, на яких раніше розпочали роботи, капітальний ремонт мосту через річку Мукша поблизу Кам’янця-Подільського тощо. Тож сподіваємося і чекаємо на цю важливу постанову.
Поки що дорожники продовжують латати ями. Від початку року вже освоїли більше тридцяти мільйонів гривень, в тому числі більше 15 мільйонів використано на ямковий ремонт. Керівник дорожників краю стверджує, що це мало не вдвічі більше, ніж використали торік. Проте Петро Гнидюк наголосив, що шляховики готові справно виконувати свої зобов’язання. За їхньою роботою встановили жорсткий контроль, який стосується якості виконання та використання матеріалів. Порушників та злодіїв обіцяють карати не лише гривнею, але й відкривати кримінальні справи.
Але багато нарікань у керівника і на сумлінність перевізників. Не раз з’ясовувалося, що, наприклад, дорогами Польщі їде дві фури, в Україні — одна. Одразу ж після перетину кордону перевантажують, і на цьому спритники непогано заробляють, руйнуючи асфальтове покриття, яке вже давно потребує оновлення, бо коли десятки років тому його будували, розраховували на максимальне навантаження одного транспортного засобу  — 24 тонни. Нині ж їдуть і 50-тонники, і ще важчі.
— Транспортна інспекція перестала існувати, ДАІ уповноважена перевіряти лише документи на вантаж, — зауважив Петро Гнидюк. — Дорожники ж області зі своїм єдиним мобільним ваговим комплексом не в змозі контро-лювати рух вантажівок на всіх дорогах. Таке лояльне українське законодавство призводить до ще більшого руйнування наших автошляхів. В Європі перевізники навіть не ризикують вдаватися до подібних афер, бо поплатяться і бізнесом, і свободою…