Комунальні тарифи, як усі ми звикли, змінюються зазвичай з першого числа. Тому доволі цікаво було побачити деяким хмельничанам на під’їздах своїх будинків оголошення про подорожчання гарячої води з 8 травня. Така собі міжсвяткова несподіванка (на цьому тлі навіть не смішним видалося друге оголошення: з 11 травня послуга не надаватиметься в зв’язку з проведенням планових міжсезонних робіт).
Отже, у травні, наслідуючи електрику та газ, гаряче водопостачання стрімко зросло у ціні (про підняття цін на холодну воду «ПВ» писали у №№ 40-41 від
9 квітня, «Чернелівка тече в… підвал»), так само і опалення. Спочатку зорієнтуємося, скільки коштуватимуть громадянам послуги за новими тарифами. А потім порахуємо, чи об’єктивні ці цифри, зважаючи на те, що все «впирається» в ціни на газ. А його вартість для громади, проводячи підрахунки, дуже значно завищили! Мабуть, з елементарною арифметикою в наших київських очільників великі негаразди. 

Здається,  нещодавно — лише півроку тому — Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою № 146 від 17 жовтня 2014 року встановила тарифи на гарячу воду та опалення. Але, мабуть, замалою здалася їм ціна — ще збільшили. До прикладу, зараз тариф хмельницького комунпідприємства «Південно-Західні тепломережі» для опалення населення сягнув 12,25 гривні за метр площі житла. А був — 6,54. Для помешкань, обладнаних лічильником гігакалорія нині  коштує 552,05 гривні проти 294,86 гривні. Як бачимо, майже дворазове підвищення цін. І так само для усіх наших тепловиків зі Славути, Кам’янця, Волочиська тощо.
Гаряча вода також стрімко подорожчала. Скажімо, для згаданого комунпідприємства Нацкомісія встановила такі тарифи: для квартир із рушникосушильником — 34,51 гривні за кубометр «послуги» (було 20,29 гривні), без нього — 32,01 (18,99). Тобто гаряча вода стала коштувати більше майже у півтора раза! Якщо вести мову про квартири, не обладнані засобами обліку, то за підігрів води з людини на місяць правитимуть 105,69 гривні! От і рахуйте, скільки треба віддати стандартній родині з чотирьох осіб лише за одну комунпослугу. Причому згаданий приклад — це ще хороший варіант: інші тепловики області отримали від Нацкомісії ще вищі тарифи.
А тепер про головне — про обґрунтованість розцінок. Зрозуміло, що опалення та гаряча вода безпосередньо залежать від газової ціни. Точніше від ціни газу, яку закладає комісія у тариф. Хочете подивуватися? Уявити арифметичне безглуздя ситуації? Найпростіше поглянути на формування тарифу на газ  на сайті Нац-
комісії. Звідки узялася ціна 7,188 гривні за кубометр
для населення? Не обтяжуючи зайвими цифрами вартості транспортування, постачання, ПДВ та цільової надбавки, зазначимо, що головною складовою тарифу є «розрахункова ціна природного газу як товару з урахуванням витрат НАК «Нафтогаз України». А вона становить 5041,8 гривні за тисячу кубів! Повторю: нафтогазівська ціна, закладена у тариф, — п’ять тисяч. Звідки вона така захмарна може узятися? Лише за умови, що населенню вирішили продавати виключно закордонний газ. Справді, по-
рахуймо. У другому кварталі ми знову почали активніше споживати російський газ, бо ціна на нього — 248 доларів за тисячу кубів наразі краща за європейську. І візьміть нинішній курс долара — отримаємо саме згадані п’ять тисяч. А де ж у тарифі вітчизняний газ?
Коштує ж він, відповідно до постанови цієї ж комісії № 502 від 3 березня поточного року, 1590 за тисячу кубів. Різницю відчуваєте? П’ять тисяч і 1,6? Чому київські «арифметики», коли встановлюють тариф для населення, не бачать різниці між імпортною ціною та внутрішньою?
Якщо бути відвертим, то ситуація: «український газ — для потреб громадян» завжди була лише приводом для політичних спекуляцій. Багато галасу, а зловживань та банальних економічних злочинів у газовій сфері — ще більше. Кінців, куди дівається українське паливо, ніколи звести до купи було неможливо. Нині, сподіваємося, ситуація проясниться. Річ у тім, що розпорядженням № 410-р від 15 квітня уряд затвердив газовий баланс на поточний рік. І цьогоріч у ньому чітко прописано, що безпосередньо населенню призначено 14 мільярдів кубів, з яких — 10,628 мільярда з ресурсу  ПАТ «Укргазвидобування» і лише 3,372 — імпортного походження з ресурсу НАК «Нафтогаз України». Допоможемо київським математикам порахувати базову ціну, від якої вираховувати тариф? Мабуть, варто. А виходить, якщо змішати понад три чверті українського газу та менше чверті закордонного — приблизно 2,4 тисячі гривень за тисячу кубометрів. І саме від цієї базової цифри після затвердження річного балансу має розраховуватися тариф для населення.
Якщо додати надбавку, транспортування-постачання, ПДВ, то вийдемо на три з хвостиком тисячі — це і  є реальна ціна газу для українця. Згадані 7,188 тисячі — взяті чи то зі стелі, чи то з пальця, бо до реальної економіки не мають жодного стосунку. Те, що тариф переглянуть, не викликає сумніву. Принаймні після опублікування газового балансу — це стало очевидним, бо «не грає» цифір у Нацкомісії. А особливо, якщо зважити, що попереду вибори. Рекомендую поспостерігати, як політичні сили змагатимуться між собою: хто знизив тариф, хто ж собі заслугу цього «героїчного вчинку» приплюсує до передвиборної скарбнички. Здається, усі три з найвідоміших українських політиків-лідерів розігруватимуть цю карту. Тарифні перегони обіцяють бути захоплюючими. І, здається, газ має подешевшати  десь удвічі, ймовірно, владці переглянуть ціну і на тепло та гарячу воду. За кілька місяців перевіримо цей прогноз.     
P. S. До речі, з газового балансу чітко видно, що 10,6 мільярда кубів вітчизняного газу має спрямовуватися для потреб населення, але нюанс у тому, що усього ми прогнозуємо видобуток на рівні 19,5. Як розподіляється ще майже дев’ять мільярдів? А їх би з лишком вистачило, на потреби котелень. Натомість у балансі прописано, що всі 6,8 мільярда кубометрів «теплогенеруючим підприємствам та ТЕЦ для виробництва теплової енергії для потреб населення та релігійних організацій» — імпортне надходження газу. Політикам є шанс погаласувати в передвиборних перегонах і з цього приводу. Хто кладе в кишеню гроші від різниці у ціні цих мільярдів кубометрів? Де їх приховали владні арифметики?