Хоч і кажуть, що ніколи ні про що не жалкуй навздогін, але є речі, про які не лише одній конкретній людині доводиться шкодувати, а й цілим колективам чи громадам. І найприкріше те, що «зрубане» одним махом, вже не склеїти, не зліпити, не поправити. Ось, до прикладу, у Віньковецькому районі свого часу були  комбіркомовий, два хлібозаводи, плодоконсервний, який працював у три зміни і славився  далеко за межами області. Нині від того залишився лише спогад.  Хтось на таких «рішучих змінах» набив кишені, а простий люд, пошитий у дурні, страждає. Дуже прикро, але  ніхто не відповів за це зло — його поховали в одній «могилі» разом зі сподіваннями на справедливість.

Останнім із могікан залишився в районі Віньковецький сирзавод. Не роздерти його на шматки, не пустити людей по світу вистачило мудрості і сил, насамперед, колишньому керівнику підприємства. Затим завод набув нових опікунів, які намагалися усіляко розвивати виробництво. Влаштуватися на успішний завод  мріють ті, хто залишився без роботи або не має змоги батрачити по заробітках. Тим паче, що й зарплата пристойна —  нині в середньому вона складає 3720 гривень. Завод, без перебільшення, «годує» своїх працюючих та їхні сім’ї.
У 2011 році в райцентрі був створений кооператив «Віньковецьке молоко», який став основним постачальником сировини на завод. Зайве, мабуть, наголошувати, що така співпраця дуже  вигідна для селян. Звісно, свій зиск від того мав і район — заїжджі перекупники  практично зникли і  поповнення йшли до місцевої казни.
    Важливо, що кооператив, об’єднавши майже 2 тисячі селян, які утримують корів, розробив для них умови стимулювання. А це, зокрема,   надання ветеринарної допомоги та забезпечення ветпрепаратами, посадковим матеріалом, продукцією підприємства. Згідно з договорами, кооператив гарантував і свою доплату селянам на утримання корів.  Вирішення багатьох соціальних питань у селах кооператив і завод також звалили на свої плечі.
***
Але одного  дня,  на початку цьогорічної весни, співробітники Хмельницького СБУ вилучили всі господарські та фінансові документи,  відомості, за якими проводилися кооперативні виплати та доплати за три з половиною роки. Вилучили й гроші у сумі понад мільйон двісті тисяч гривень.  Як з’ясувалося пізніше, вони вирішили перевірити, чи не привласнило керівництво кооперативу 1227 тисяч гривень компенсації за 2012-2014 роки.   
 — Дивує факт, що пік перевірки, яка розпочалася понад три місяці тому,  припав на таку гарячу пору, коли люди і справді не мають куди збувати молоко, — каже Руслан Пшибельський, директор ТОВ «Віньковецький сирзавод». — Що заважало провести її оперативно, у стислі строки, без важких наслідків для селян?
    Нам закидають різні звинувачення, але ж треба уважно вивчати документи — там все чітко і прозоро.  У березні доплати склали 120 тисяч 550 гривень, компенсація за 2012-2014 роки від виробника — мільйон 400 тисяч гривень, а кооперативні доплати — понад три мільйони. Мало того, 26 грудня 2014 року працівниками податкової інспекції  завершили перевірку СВК «Віньковецьке молоко» і не знайшли порушень. Чому їхні висновки не беруть тепер до уваги?
 Віньковецький сирзавод справно сплачує чималі податки до бюджетів усіх рівнів; ми надали на 150 тисяч гривень спонсорської допомоги, постійно підтримуємо воїнів АТО. По суті, наш завод є опорою району, бо постійно розвивається, надає робочі місця, наповнює бюджет.

Сьогодні завод зупинився. Кооператив немає кому продавати молоко. Переговори з Новоушицьким молокопідприємством не стали втішними. Знайшли можливість збувати лише частину продукції «Дубномолоку». Натомість скористатися таким влучним моментом поспішають молочні «гастролери». Пронюхавши про ситуацію, яка заганяє селян у глухий кут, готові скуповувати молоко практично за безцінь, за гривню двадцять копійок. Якщо попадуться на цей гачок безгрошівні селяни, то втрачене тепер вони навряд чи наверстають.
У день проведення сесії райради на минулому тижні доведені до відчаю люди прийшли у сесійний зал із плакатами і рішучими вимогами. Зажадали пояснення від Сергія Пилипчука, начальника слідчого відділу СБУ, а ще наполягали, аби місцева влада їх захистила.
    Сергій Миколайович пояснював, що люди знають лише один бік цієї справи. Додав, якщо законність
1 мільйона 280 тисяч гривень буде доведена,то арешт на них знімуть і гроші повернуть заводу. Але для цього треба опитати геть усіх членів кооперативу та звірити їхні підписи. Присутні наполягали, щоб ці дії були проведені якомога швидше, цього ж дня, тільки б нарешті покінчити з тяганиною.
— Невже походження грошей треба з’ясовувати так довго? — ставить питання депутат Віньковецької райради Віктор Бурківський. — Члени кооперативу та їхні сім’ї живуть за рахунок молока і для них вкрай важливо, щоб завод запрацював, бо він купує молоко за найвищою ціною...
— Ми готові надати всі документи, касову книгу, за якою можна з’ясувати чимало питань, — додає Василь Чорний, депутат райради, виконавчий директор СВК «Віньковецьке молоко». — Податкова міліція свого часу робила подвірні обходи і проводила опитування, чи насправді люди є членами кооперативу, чи отримують доплати на корів, але цих даних, виходить, замало. І внаслідок тривалої перевірки кооператив терпить величезні втрати — більше
100 тисяч гривень щодня.
— Це — надзвичайна ситуація, — коментує депутат райради Петро Староста. — Молоко з трьох гривень впало в ціні до гривні двадцять! Доплат від кооперативу вже немає. У людей від важкої праці руки порепані, а тепер мусять журитися, де подіти молоко, де заробити копійку. У чому ж їхня вина?
— Свого часу, коли створювався кооператив, уся документація була належно оформлена. На кожного члена кооперативу заводилася книга, куди вносилися усі необхідні відомості. Я переконаний, що і досі порядок у документаціях зберігається, — бере слово депутат обласної ради Анатолій Панасевич. — Сьогодні сесія районної ради повинна звернутися до керівництва області, СБУ, обласної прокуратури з тим, щоб взяли під контроль перевірку, яку проводять працівники СБУ, щоб вона закінчилася якомога швидше. Треба, щоб люди повернулися на робочі місця, а кооператив мав змогу продавати своє молоко за вищими цінами. За кооперативами, як відомо, майбутнє. Лише через них зможемо пропонувати свою продукцію на європейський ринок.
Проте чи зможе сирзавод разом із молочним кооперативом вибудовувати такі далекоглядні плани? Не приведи, Господи, сокира, що нависла над ними, — опуститься. І знову… І знову страждатимуть тисячі людей, які пнуться зі шкіри, щоб вижити, і які вже сьогодні стали заручниками цієї незрозумілої для них ситуації.