Курси валют

В інформаційно-консультаційному центрі ПАТ «Хмельницькобленерго» відбулася перша із шести запланованих Міністерством енергетики і вугільної промисловості регіональних нарад, на яких підбиватимуться підсумки роботи енергетичної галузі в минулому осінньо-зимовому періоді та обговорюватимуться плани підготовки до наступної зими. У нараді взяли участь керівники енергопостачальних компаній Південно-Західної електроенергетичної системи, працівники Головдерженергонагляду, Інспекції з експлуатації електричних мереж, НКРЕКП, представники Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та Чернівецької облдержадміністрацій, керівництво енергопостачальних компаній із Вінниці, Терно­поля, Чернівців, Хмельницького та найбільших споживачів електроенергії.

«Суттєво скорочуємо використання газу»
Вибір ПАТ «Хмельницькобленерго» для проведення наради не випадковий, адже це одна з небагатьох енергетичних компаній, яка залишилася в державній власності, але за результатами роботи нічим не поступається приватизованим. Торік компанія однією з перших у галузі отримала паспорт го­товності системи енергопос­тачання області до зими. Та й рівень техно­логічних витрат електроенер­гії в мережах подільські енергетики знизили минулого року більш як на два відсотки в порівнянні із норма­тивом. А це, в свою чергу, дало можливість зеко­номити до 50 мільйонів кіловат-годин електроенергії.
Саме про це і говорив у своєму виступі на відкритті наради голова Хмельницької облдержадміністрації Михайло Загородний. А ще він вів мову про співпрацю між енергетиками та місцевими органами влади.
— Хмельниччина дуже багато працює у напрямку енергозбереження та використання альтернативних видів енергії, — сказав, виступаючи на нараді, Михайло Загородний. — Ми суттєво скорочуємо використання газу. Нині маємо понад чотириста підприємств, які перейшли на твердопаливні та електричні види опалення. Завдяки тісній співпраці ПАТ «Хмельницькобленерго», Держенергонагляду і обласної влади успішно звершили осінньо-зимовий період. У порівнянні з іншими областями у нас було найменше відімкнень, а електропостачання лікарень, шкіл та інших важливих соціальних об’єктів не припинялося взагалі.
— Якби в Україні у всіх областях спостерігалося таке порозуміння між енергетиками і владою, то й становище в державі було б трохи кращим, і проблем мали б менше, — зауважив з цього приводу го­ловний державний інспек­тор України з енергетичного нагляду Володимир Рубан­ка.

Ви­мушений, але необхідний крок
— У державі йде війна. Дві області окуповані. Там — величезна кількість вугілля, якого не отримують наші електростанції. Тому енергетика переживає непрості часи. Уряд звертаєть­ся до представників влади на місцях, виробничників і спо­живачів, аби консолідува­ти зусилля, — так сформулював головне завдання енергетиків і влади заступник міністра енергетики і вугільної промисловості Олек­сандр Светелік. — У минулі роки в цю пору ми вже знали, які у нас будуть запаси палива, обсяги виконаних ремонтів та профілактичних заходів, готовність електромереж та системи в цілому. Нині роби­ти такі прогнози — справа нев­дячна. Насамперед тому, що видобуток та постачання вугілля, яке використо­вують енергогенеруючі ком­панії, здійснюється з неконтрольованих територій, а то­му передбачити, якими бу­дуть обсяги цих поставок, за якими цінами та й чи будуть взагалі, практично неможли­во. Це ж стосується і розра­хунків на окупованих терито­ріях за спожиту електроенер­гію, газ, тепло, воду — їх практично немає. Там не діє банківська система, відсутня система платежів за електроенергію. І до цього часу весь тягар розрахунків лежав на споживачах електроенергії інших областей.Тому нам дуже хочеться, щоб кожен регіон, кожна область самозбалансовувалися.
З цією метою в уря­ді готується постанова, відповідно до якої енергоринок непідконтрольних Україні територій виокремиться, й місцеві енергогенеруючі компа­нії самостійно працюватимуть зі споживачами та проводи­тимуть із ними відповідні розрахунки. Такий крок ви­мушений, але необхідний, бо потреба у ньому вже давно назріла.
Є загроза аварійних відключень
Учасники наради не обійшли увагою і такого важливого як для енергетиків, так і для споживачів питання, як відключення електроенергії, що відбувалися наприкінці минулої осені й вносили суттєві корективи в роботу підприємств, організацій та в побут споживачів.
— Звичайно, хотілося б обійтися взагалі без будь-яких відключень. Але воєнні дії тривають, і тому залиша­ються проблемними поставки антрацитового ву­гілля з неконтрольованих територій. А надійні його запаси в генеруючих компаніях є тим регулятором, який визначає навантаження в мережах. Якщо режимів споживання, розрахованих Держенергонаглядом, будуть дотримуватися, то відключень електроенергії не буде,— підкреслив Олександр Светелік. — Уряд веде по­шуки нових джерел постачан­ня. Та потрібно розуміти, що вартість імпортного ву­гілля вища, і це одразу по­тягне за собою по­дальше подорожчання. А це не може не позначитися на тарифах. Зростання хотілося б уникнути.
На нараді відзначалося, що вже зроблено висновки із проблем з відімкненням споживачів від електроенергії і намічено вжити необхідних заходів, щоб у разі виникнення аварійних ситуацій матеріальні і моральні втрати споживачів були мінімальними.
— Міністерством уже підготовлені документи, що визначають нові стандарти оперативної безпеки, які ма­ють бути дотримані при роз­робці графіків аварійних від­ключень, — повідомив го­ловний державний інспек­тор України з енергетичного нагляду Володимир Рубан­ка. — Міністр уже підписав відповідний наказ, але ще триває його узгодження з Міністерством юстиції. З текстом наказу можна ознайомитися на сайті і, якщо виникнуть якісь пропозиції, то направте їх в міністерство. Вони мають допомогти в співпраці енергопостачальних ком­паній та споживачів.
Прикладом такої плідної співпраці може служити ПАТ «Хмельницькобленерго». Адже у товаристві минулої осені й на початку зими вимушені відключення відбувалися у відповідності із графіками, які через засоби масової інформації та Контакт-центр компанії були своєчасно доведені до споживачів.
Все одно працювати потрібно
Учасники наради визнавали, що головна проблема української енергетики — недостатність інвестицій. Без значних капіталовкладень неможливо не лише впроваджувати високотехнологічне сучасне обладнання, але й планово ремонтувати і модернізувати існуючі мережі. Тому проводяться переважно аварійні,а не планові ремонти після природних катаклізмів, як це трапилося в другій половині травня у західних областях. За словами заступника головного держінспектора з енергонагляду Анатолія Гушлі, цьогоріч за виділені кошти планується рекон­струювати і оновити лише 2,5 від­сотка від загального числа електромереж і близько п’яти відсотків трансформатор­них підстанцій та іншого обладнання. Раніше ці обсяги складали 15-20 відсотків. А щоб за такого рівня фінансування провести повну реконструкцію і оновлення мереж, знадо­биться від двадцяти до соро­ка років!
— Понад шістдесят від­сотків нашого обладнання вже відпрацювало амортизаційний термін. Одномоментно його не замі­нити, та все одно працювати потрібно. І ми знаходимо внутрішні резерви, — сказав головний ін­женер ПАТ «Хмельницькобленерго» Анатолій Степанюк. — Це ж стосується й ін­вестиційної програми. Готу­вали її минулої осені, і, зро­зуміло, розраховували зро­бити більше. Тепер виділе­них коштів вистачить хіба що на третину запланованого. Та ми не зу­пинятимемося й впроваджу­ватимемо нові проекти, як би важко це не було.
Слова Анатолія Степанюка підтверджуються конкретними справами. Так, компанія за останній час збудувала в облас­ному центрі сучасну підстанцію, яка на кілька десятиліть розв’язує проблему надійного електропостачання цен­тральної частини Хмельницького. Із реконструкцією підстанції і вста­новленням нового обладнання ре­лейного захисту, автоматики і контрольно-вимірювальних приладів на мікропроцесорах розв’язується проблема надійного та якісно­го енергозабезпечення і в Славуті. Крім цього, за останній рік подільські енергетики зуміли відремонтувати близько 1140 кілометрів різних мереж, 726 трансформаторних підстанцій, змонтували май­же тридцять кілометрів ізольованих дротів, замі­нили понад двісті тран­сформаторів та понад дві з половиною тисячі залізобе­тонних опор.
Нестача коштів не лише заважає нормальному розвиткові енергетичних підприємств, але й затримує добудову третього енергоблока Хмельницької АЕС.
— Чудова станція, чудовий персонал і чудові перспективи. Третій блок у досить високій будівельній готовності, та немає джерел фінансування. Тому потрібні кредити. Вирішиться це питання — одразу почнеться добудова, — так відгукнувся про Хмельницьку АЕС Олександр Светелік.
На прес-конференції, яка відбулася після закінчення наради, Олександр Светелік поінформував журналістів про роботу міністерства щодо внесення змін до законодавства та його адаптації до законодавства ЄС. Зокрема, це стосується Закону України «Про ринок електроенергії», робота надзмінами до якого триває. Заступник міністра також наголосив, що потрібно ефективно використовувати електроенергетичні потужності. Серед проблем, що потребують розв’язання, Олександр Светелік назвав необхідність диференціації тарифів з метою збільшення використання електроенергії споживачами в нічний період, побудова нових ліній електропередачі, зменшення втрат у мережах завдяки технічній модернізації.