Вже першого вересня наступного навчального року, замість звичних ЗОШ, НВК та НВО, учні Хмельницької тергромади сядуть за парти у 5 початкових школах, 16 гімназіях та 18 ліцеях. Що стоїть за зміною вивісок, чому важливо це робити нині, коли ще триває війна, а не після перемоги? Чи вистачить педагогічного, матеріального, фінансового ресурсу, щоб не лише змінити вивіски, а й якість освіти? Ці та інші питання стали резонансними після опублікування на сайті міської ради проєкту рішення про реорганізацію існуючих навчальних закладів, згідно з із положеннями Закону України “Про повну загальну і середню освіту”, який набув чинності у 2020 році, і яким регламентується перехід загальної середньої освіти на 12-річний курс до 2027 року.
Необхідність цієї масштабної реорганізації прокоментував заступник Хмельницького міського голови Михайло Кривак. “Питання трансформації мережі закладів освіти не хмельницька особливість. Це загальнонаціональна тенденція. І ми не перше місто в області, де ці процеси розпочались ще три роки тому. Ще в 2020 році в місті Славуті я спілкувався з колишнім очільником освіти області, Олегом Фасолею, якого вважаю одним з найкращих експертів в освітянській галузі, котрий консультує громади, в тому числі освітянські. Ми обговорили нюанси трансформації освіти в Хмельницькому. У Славуті ще у 2020 році, замість дев’яти ЗОШ, створили три ліцеї та шість гімназій. Це були революційні зміни, бо це були типові школи з 1 по 11 класи. Після реорганізації учні класами переводилися із закладу в заклад, вчителі так само. У Красилові також вже зроблено таку трансформацію. Із 10 шкіл там створили ліцей, 9 гімназій. Тобто, Нова українська школа (НУШ) вже працює.
Крок за кроком, а не рубаючи
Хмельницький міський голова Олександр Симчишин, глибоко вникаючи в цю тему, поставив два завдання: шлях трансформації, тобто переходів до ліцеїв і гімназій не має бути революційним, а еволюційним. І друге: щоб нові заклади, де учні можуть здобути повну середню освіту, були в максимально комфортній доступності для дітей, тобто, щоб ліцеї були в усіх мікрорайонах міста. “Виходячи з цих завдань, ми запланували перепрофілювання мережі закладів. Три “чистих” ліцеї, так ми їх називаємо, в перспективі матимуть тільки 10-12 класи, і ми їх плануємо створити на базі гімназій №1, 2, а також технологічного багатопрофільного ліцею. Відповідно припиняємо з цього року відбір у п’яті класи гімназій. На 2027 рік теперішні п’яті, НУШівські класи, в 2027 році підуть у 10 клас цих ліцеїв. І тоді, у 2027 році, в цих трьох закладах будуть тільки 10, 11, 12 класи”, — пояснив Михайло Кривак.
Змін вимагає не влада, а динамічне життя
Чому це потрібно було зробити ще вчора? Тому що наші діти, навчаючись по-старому, вже починають програвати конкуренцію учням тих закладів, де реорганізація змісту освіти вже відбулась. “Я можу чесно сказати, що ми вже програємо Славуті. Тому що там діти в ліцеях навчаються відповідно в тих профілях, які вони обрали. Вони отримують масу навчальних годин не загальних, а з обраного профілю. І, таким чином, готують себе саме до цього профілю для вступу у виш. Порівняйте: хмельницький учень, який навчається за універсальним профілем, може отримувати 4 години хіміко-біологічного профілю, а славутський ліцеїст може мати 10-12 годин. А закінчиться війна, і через ЗНО ці результати будуть відчутні, — переконаний Михайло Кривак. — До речі, цю трансформацію ми вже розпочали раніше, створивши в різний час 5 початкових шкіл (1-4 класи).
Цьогоріч плануємо створити ліцеї, а через рік, замість наших ЗОШ І-ІІІ ступенів, не набираючи в них цьогоріч десяті класи, створимо 16 гімназій. Для чого ці зміни, запитаєте? Наші діти житимуть у страшенно динамічному світі, і це ми самі відчуємо після перемоги. У післявоєнному світі будуть затребувані зовсім інші компетенції, ті, які були затребувані в ХХ столітті в мене і моїх ровесників. Ми не знали, що таке ІТ-технології, а це ті професії, які зараз дають доходи молодим людям на рівні європейських стандартів життя. І діти прагнуть цього, а не того, що ми можемо їм порадити чи запропонувати. Тому майбутнє за профільною школою, за реформою, коли ми дітям створюємо механізм здобуття освіти за тим профілем, з яким вони пов’язують своє майбутнє. Якщо зі спортом — в спортивний ліцей, якщо з мистецтвом — у мистецький і т.д.”
Особлива місія гімназії
Чому гімназія — основна, базова школа? Тому що саме там треба виявити здібності дитини, спрямувати їх у той чи інший профіль. І де дитина не вчилася б до 9 класу: чи в місті, чи в селі — кількість годин на всі предмети буде приблизно однакова, з різницею на 1-2 години. Тому реформа передбачає, що після 9 класу діти складатимуть ЗНО, отримуватимуть сертифікати за обов’язковими предметами, а також, що важливо, за обраними предметами. І далі вступатимуть або в академічні ліцеї, або вузькопрофільні, як-от, спортивний, науковий і тощо. Також діти, які матимуть недостатню кількість балів у сертифікатах, зможуть навчатися у профтехліцеях або обрати виші 1-2 рівня, як політехнічний коледж чи медичний, ХГПА тощо.
Репетиторство не вічне
Михайло Кривак порушив і таку важливу й болючу тему, як репетиторство. “Дуже часто батьки обирають заклад, який ближче, не зважаючи на те, який профіль там можна здобути. Це я кажу, як директор з 14-літнім стажем, — каже Михайло Кривак. — В такому випадку батьки змушені звертатися до репетиторів, виносячи величезні гроші на цю додаткову платну освіту. Олег Фасоля, як експерт, вивчав такий досвід у Звягелі (колишній Новоград-Волинський - авт.). Група експертів працювала з одним 10 класом, з 30 учнями. Типовою відповіддю на запитання, чому цю школу обрали, була: найближча до домівки. Також виявилося, що за рік учні однієї лише школи виносить репетиторам 1 млн гривень. Розуміючи, що розцінки в репетиторів у Хмельницькому значно вищі, можна уявити, скільки, займаючись в школі не за профілем, наші діти платять репетиторам. Разом з тим, якщо дитина обере правильний профіль і ліцей, необхідність у репетиторах відпадатиме. Учні зможуть отримувати цю якість освіти за бюджетні кошти. І ми хочемо донести цю інформацію. Ми в місті пропонуємо 16 різноманітних профілів. І якщо теперішні 1 і 2 гімназії пропонували 3-4 профілі, то тепер, набираючи більше класів, вони готові запропонувати 6 профілів. Технологічний багатопрофільний ліцей, який до цієї реформи готується вже багато років, пропонує 7 профілів на цей рік”.
“Чисті” і “змішані” заклади
“В редакції закону 2020 року йдеться про параметри, які важко було б виконати в невеликих громадах. Наприклад, йдеться, що в ліцей може бути не менше чотирьох класів на паралелі 10-12 класів, а також, що ліцеї не можуть створювати своїм рішенням громади, менші за 50 тисяч осіб. Ці норми через рік було скасовано і введено нові. Тепер навіть невеликі сільські громади можуть створювати свої ліцеї, і понижено планку в створенні класів. Тепер ліцеєм може бути заклад, який може набрати два 10-11-12 класи, але не менш ніж на три профілі. Тобто один клас — один профіль, два інші поділені на профільні групи. Таким чином, для компактного проживання людей створюються хоч невеличкі, та все ж умови для здобуття профільної освіти, — пояснив заступник міського голови. — Наприклад, у віддаленому мікрорайоні Хмельницького ми плануємо зберегти ліцей лише для того, щоб діти мали його у пішохідній доступності. Тобто, всі три ступені: початкова школа, гімназія, ліцей можуть існувати в межах одного закладу. На жаль, значна частина українських міст пішла шляхом імітації реформи, просто помінявши таблички на закладах. Це профанація ідеї, бо ніщо не змінилося. Тому я маю дуже велику надію, що саме Хмельницький, провівши реформу у такому вигляді, як ми пропонуємо, дасть змогу нашим випускникам вже через кілька років бути у вигіднішому становищі, ніж, скажімо, випускник ліцею у Вінниці чи в Івано-Франківську”.
18 ліцеїв — не кінцева мета
“Ліцей — це потужне конкурентне середовище для так званої усередненої освіти. Ці ліцеї будуть між собою конкурувати за якісного учня. Тому що не буде учня, то й не буде ліцею. Такий заклад, не набравши достатню кількість десятикласників, змушений буде клопотатись перед засновниками про пониження в статусі. Тому ми прогнозуємо, що з цієї великої кількості ліцеїв через певний час залишаться найсильніші. Думаю, оптимально для нашої громади — 6-8 ліцеїв, можливо, десять, але не більше. Тому що в ліцеї будуть йти лише вмотивовані учні.
Департамент освіти і науки міської ради зараз готує мапу профілів для батьків і випускників 9 класів, з якої вони зможуть обрати собі заклад за потрібним профілем. Нині рішення про створення мережі гімназій і ліцеїв є на сайті міської ради. Якщо його підтримає виконавчий комітет, то воно буде запропоноване на розгляд сесії. Таким чином, це існує у вигляді проєкту, це бачення департаменту освіти, але воно виважене, досконало вивчене міським головою, щоб наші діти були конкурентними, щоб вони могли перемагати своїх ровесників з інших міст. Ми такий сенс закладаємо в зміст цієї реформи”, — акцентує Михайло Кривак.
Коли ці зміни відбуватимуться?
“Після створення сучасної бази з п’яти початкових шкіл наступна мета — це створення 18 ліцеїв. Офіційно, після рішення сесії міської ради, у травні — на початку червня, — пояснив Михайло Кривак. — І тоді в керівників цих ліцеїв буде час до 1 вересня, щоб підготувати документацію і почати приймати учнів у 10 клас, вже починаючи з червня. Щодо гімназій, то це доведеться відтермінувати до 2024 року, тому що для отримання свідоцтва про повну середню освіту нинішні десятикласники мають закінчити 11 клас і отримати відповідні документи. Після цього в цих закладах не буде ні десятих, ні одинадцятих класів. І тоді влітку, 2024 року, міська рада прийме рішення про створення гімназій. Таким чином, ми завершимо трансформацію мережі: початкові школи, гімназії і гімназії з початковими школами”.
“Останній дзвоник буде в ЗОШ, а перший в ліцеї”
ЗОШ № 25 ім. І.Огієнка — одна з найбільших не лише в мікрорайоні Виставка, а й Хмельницькому загалом, тут навчаються понад 1800 школярів. З наступного року за парти учні сядуть вже в ліцеї. Як готуються до змін?
“У 61 класі в нас навчаються 1842 учні. Це навіть більше, ніж було до війни, — розповіла заступниця директора з навчальної роботи Наталія Кушлак. — На наступний навчальний рік ми плануємо відкрити 69 класів. За планом школа має отримати статус ліцею із структурним підрозділом “гімназія” та “початкова школа”. Ліцейні профілі: українська мова, історія України, правознавство і хімія.
Нині випускаємо сім четвертих класів, і вже є заяви батьків на один п’ятий клас додатково. Інша картина з першокласниками. Перших класів ми планували сім, але поки що набрали чотири. Зарахування до 1 класу триватиме до 1 червня, та коли й надалі, будуть надходити заяви від батьків, вони без уваги не залишаться.
Також цього року учні 4-х класів отримають свідоцтва про здобуття початкової освіти. І тут є зміни. Раніше частина дітей йшла гімназію №2, а тепер вона припиняє набір до 5 класу. Тому, очевидно, більшість наших четвертокласників залишаться в нашому закладі. Четвертих класів випускаємо сім. Але вже додатково, в ще один клас написали батьки заяви. Зараховувати дітей будемо до 15 червня. Передбачаємо, що може бути вісім, дев’ять таких класів. Як ліцей, плануємо відкрити 4 десятих класи (випускаємо п’ять дев’ятих). Уже відомо, що деяка частина з нинішніх дев’ятикласників їде за кордон продовжувати навчання, інші підуть в профтехліцеї, коледжі, якась частина наших учнів лишиться, за планами — три класи. І четвертий — з тих, що прийдуть з інших шкіл”.
Як підкреслив директор ЗОШ №25, Іван Душкевич, реорганізація навчального закладу для учнів і батьків в принципі нічого не змінює, тому що заклад продовжує працювати в триступеневому режимі навчання. “На наступний навчальний рік ми набираємо перші, п’яті і десяті класи, — повідомив він. — Першочергово набиратимемо дітей, які зареєстровані в мікрорайоні обслуговування школи, далі — з інших мікрорайонів”. Чи вистачить новоствореному ліцею вже з першого вересня педагогічних матеріальних, мультимедійних ресурсів, підручників для нових програм? “Педагогічних кадрів вистачає, а матеріальних ресурсів завжди бракуватиме, це не секрет, — відповів директор. — Сьогодні в старшій школі в кожному класі профільного навчання бажано мати і мультимедійні засоби, планшети, комп’ютери для учнів, потрібна потужна мережа для одночасної роботи в ній великій кількості осіб.” Тобто, крім зміни статусів навчальних закладів, держава має допомогти освіті отримати нові ресурси і технології, які рухають сучасний світ і сучасну освіту.
Залишається сподіватися, що Нова українська школа буде й відповідно профінансована в держбюджеті, а не ляже винятково на плечі місцевої влади. До речі, освіта так само в очікуванні державних стандартів профільної освіти для 10-12 ліцейних класів.
А ось чого прогнозовано очікувати, то це, справді, гарячого літа для нашої освіти і батьківської громади, які готуватимуться до реорганізованого першого вересня.
Gismeteo 
