Нинішній навчальний рік в освіті — особливий, бо стартував як підготовчий до впровадження чергової реформи, точніше, певною мірою її реанімації: повернення до 12-річного терміну навчання.
Втім суспільного позитиву це, швидше, не викликало, адже попередні старти реформування: 12-річного — від президента Ющенка та 11-річного — від президента Януковича так і залишилися напівривком і не «добігли» до фінішу. То ж хто зна, що придумає для освіти влада через п’ять-шість років, коли країною буде керувати наступний очільник?
Та й перші кроки до нинішнього освітнього авралу були тривожними: влада відібрала у педагогів 20-відсоткові зарплатні надбавки, над педколективами зависла загроза скорочень, над малокомплектними школами — продовження їх закриття.
Розпочинаючи кожну урядову новацію, чиновники всіх рівнів, як мантру, повторюють єдине: головне, щоб у процесі перетворень не постраждали діти, бо вони — квіт і надія нації. Проте саме квіт і постраждав поки що найбільше. Бо на ньому вже звично економлять. Скажімо — у забезпеченні безкоштовного, гарантованого Конституцією, харчування, безкоштовних підручників. По-друге, і це — нонсенс: українські школи взагалі, хоча навчальний рік триває два місяці, не отримали комплектів підручників для 4-7 класів! На вересневій прес-конференції міністр освіти і науки України Сергій Квіт поскаржився, що головна причина, через яку підручники (і не лише для вказаних класів) не надходять до шкіл, це — відсутність у держбюджеті коштів на оплату друкування нових, як того вимагає і реформа, якісних, відповідних часові нових підручників. То, може, було б і не починати реформованого бігу на місці, якщо ні на що немає грошей? Як відомо, 50 відсотків вартості підручників для 4-7 класів має сплатити державний бюджет, а другу половину — місцеві. На жаль, для більшості злиденних місцевих бюджетів це виявилося непосильним завданням.
Про підручникову епопею, точніше, драму, газета вже повідомляла не один раз. Однак, як повідомили в департаменті освіти і науки облдержадміністрації, проблема коштів «зависла». А для області це — 8,5 мільйона гривень. І, очевидно, займатиметься новими підручниками вже нова обласна рада, яка буде сформована після виборів. Так що, найвірогідніше, підручники-заручники зможуть з’явитися у школах лише на початку 2016 року. Сумно лише, що задекларована владою головна умова шкільного реформування — забезпечити якісну, європейську освіту — залишається невиконаною. А час спливає.
Взагалі виборчі перегони, до яких була прикута увага суспільства, якось відтіснили шкільні клопоти: із книгами, харчуванням, автобусними перевезеннями, комп’ютерними класами, сучасним предметним обладнанням для кабінетів фізики і хімії і т. д.
То як же жили в цей час школи?
У перший після виборів понеділок ми вирішили завітати в найновішу подільську школу — Скаржинецьку ЗОШ І-ІІІ ступенів, яка відкрилася 1 вересня цього року. Це сучасний освітній комплекс площею понад 3 тисячі квадратних метрів, з яких, скажімо, спортзал (поки що не оснащений) займає 500 квадратних метрів. У закладі, розрахованому на 190 учнів, нині навчається 138 школярів — зі Скаржинець, Лехнівки та Перегінки. Новенька красуня-школа має довгу історію будування: майже 30 років, але за два останніх роки на її добудову з обласного бюджету виділено понад 2 мільйони гривень. І ось —новосілля.
Жовтнева школа зустріла новосільною чистотою і… холодом. Учителі і діти — у пальтах та куртках, адже надворі — осінь, а приміщення досі не опалювалося. Хоча, за навчальним календарем МОНУ, за температури у приміщенні нижче 18 градусів тепла навчання не повинно проводитися.
Директор закладу, Оксана Онищук, розповідає, що опалення буде працювати вже із наступного дня, бо поки що у велетенській школі, де стіни, проте утеплені мінеральною ватою, холоду ще не відчувалося. Сподіваємося, що з 28 жовтня у школу вже пішло тепло, тому що цілоденне перебування у класах учнів у верхньому одязі, особливо коли йдеться про наймолодших школяриків, таки небезпечне для здоров’я. Та якщо тепло запустити таки реально, то відсутність підручників для тих же 4-7 класів і оснащення предметних кабінетів, в яких єдині меблі — парти, залишається проблемою. Хоча Скаржинецьку школу обласна влада визначила як зразковий сучасний заклад Ярмолинецького району.
Та про шкільне тепло все-таки газета не забула, тож взяла коментар у завідуючої відділом освіти, науки, молоді та спорту Ярмолинецької райдержадміністрації Наталії Гонголь:
— В усіх школах району опалення вже працює, щоправда із деяким запізненням, оскільки газове господарство, з яким у нас укладено тендерний договір, певний час зволікало із оформленням необхідної документації. Але всі проблеми вже вирішені. Тож будемо з теплом. А ось з підручниками — важче. З бюджету району на придбання необхідного комплекту книг для 4-7 класів, потрібно, щонайменше, 200 тисяч гривень. Сподіваємося, після виборів ця проблема буде вирішена.
Сподіваються на вирішення проблеми з підручниками і на безперебійне тепло взимку в усіх районах і містах області. Хоча до зими обласна освіта, незважаючи на економічно скрутні нинішні часи, в основному, підготувалась. «Всі 547 освітніх котелень працюють чітко, без перебоїв. Це і газові, і твердопаливні, є котли з альтернативним опаленням, і навіть 92 школи мають пічне опалення», — запевнив т. в. о. директора комунального закладу «Центр організаційного забезпечення закладів освіти» департаменту освіти і науки облдержадміністрації В. В. Синчук.
Хочеться сподіватися, що після осінніх канікул холодних шкіл, несправних автобусів і пустуючих парт без необхідних підручників у класах не буде. Однак життя покаже. Бо «голі» реформи, на жаль, уже стали для нас звичними.
Gismeteo 
