Мікрорайон Хмельницького Лезневе активно розбудовується, обростає новими житловими масивами. А з розвитком соціальної інфраструктури — біда. І хто ж має передбачати ті заклади? Виділяти під них місце? Дбати про повноцінне планування забудови?
Переді мною — пухка папка листів, колективних звернень, запитів — багаторічний «доробок» громадських активістів, мешканців Лезневого, яким болить незадовільний соціальний розвиток мікрорайону. Люди закономірно вважають, що заслуговують бути почутими у міській раді, обласній раді та адміністрації, урядових кабінетах, в Адміністрації Президента.
Не будемо переказувати, чого вдалося добитися громаді за останні 20 років, активно співпрацюючи з владою. «ПВ» про це розповідали не раз. Проте досі, і це, звісно, нонсенс, — у величезному мікрорайоні немає закладу культури, спортивного комплексу чи, бодай, шкільного спортзалу і навіть дитячого садочка. Принаймні, останній міська влада таки обіцяє жителям не рік і не два.
Справді, для чого батькам і діткам мордуватися з добиранням за 4-8 кілометрів, тратити гроші, нерви, час, проситися в заклади інших мікрорайонів, які і без того переповнені? Рік тому після багатьох перипетій (їх можна буквально відстежити за «перепискою» активістів з багатьма інстанціями) лезнівчан нарешті офіційно обнадіяли, публічно запевнивши (ці обіцянки зафіксовані у листах, джерелах масової інформації), що з 2014-го розпочнеться довгоочікуване будівництво. І, здається, усі передумови для цього є.
500 малюкам — належну освіту
Справедлива вимога мешканців? Абсолютно! За довідкою педіатра амбулаторії сімейної медицини у Лезневому на 11.11.2013 було 507 дітей. Нині цифра наближається до 600. Число молодих сімей, дякувати Богу, зростає. Кореспондента запросили на зустріч батьки дошкільнят. Скаржаться на черги у міські садочки, труднощі з добиранням. Справді, як нарікають Юлія Легуцька, Наталя Бохонок, Олена Скавронська, Наталя Дацюк та ще десятки матерів, діток треба на цілу годину раніше будити, щоб довезти у місто. Ще й вартість проїзду б’є по кишені. До того ж не кожному вдалося «влаштувати» дитя у бажаний садочок: місць на Виставці, у центрі катастрофічно не вистачає. І не лише для тих лезнівських діток, яким ще немає трьох літ, а їхні мами змушені через нестатки шукати заробіток. Є проблеми з улаштуванням трирічних малят. «Нащо нам їхати, проситися, коли тут, у центрі мікрорайону, де всім зручно, біля траси мав би бути обіцяний ще нашим матерям і бабусям дитсадок?» — знову питають жінки і підписують чергове звернення до влади.
На перехресті шляхів та інтересів
— Оце «зручне» місце — ласий шматок, — каже активіст громади Юрій Вощина, з яким оглядаємо територію колишнього садка або «Попового», як по місцевому звуть цю велику ділянку лезнівчани.
— Колись тут була церква, дім священика, потім до середини п’ятдесятих — школа. Згодом — шкільний садок і земельні ділянки, де учні вирощували овочі. Ця територія завжди була власністю громади. Кажуть, тут у 1990-х було до двох гектарів зем-
лі. А тепер зосталося 80 соток. За останні роки тут активно відгороджували, будувалися з усіх боків. Усі наші скарги на це не дали результату. Що це уже приватне, ми дізнавалися постфактум.
Нині ділянка не має чітко окреслених меж, не обгороджена, по краях заросла хащами. Тут чиїсь городи, гноярка, випасають кози. Клаптик займає шкільний стадіон. Чому свого часу міська влада, управління освіти (один з його колишніх очільників, до речі, був депутатом міськради від Лезневого) не поклопотали про офіційне закріплення тоді ще величезної ділянки за лезнівською школою № 13 — питання ще те. «Де поділася дорога, яка з’єднувала провулок Шостаковича обіч шкільного садка з Вінницьким шосе — загадка», — обурюється Юрій Вощина.
Олександр Симчишин, депутат міської ради, перший заступник голови облдержадміністрації, котрий не раз відстоював інтереси лезнівчан у міськраді з цього приводу каже: «За клопотанням громади мікрорайону я особисто запитував документи про стан земельної ділянки так званого «шкільного садка» на 2002 рік. Мені відписали, що до 2006 року частина документів зникла. Раніше це була земля радгоспу імені Щорса». Ось витяг з відповіді директора департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів депутату Симчишину від 01.06.2011 року: «Комунальним підприємствам проектно-розвідувальних робіт по землевпорядкуванню розроблені матеріали на земельну ділянку площею 0,8637 га під будівництво дошкільного навчального закладу на 200-250 місць по вул. Шостаковича, 28». На час підготовки матеріалу директор департаменту Володимир Швець повідомив, що із вищевказаної площі 280 квадратних метрів було приватизовано у 2009 році. Міська влада судилася з власниками, але програла суди першої та другої інстанції. Про ці перипетії газета «ПВ» писала у червні 2012 року.
В управлінні капітального будівництва департаменту архітектури, містобудування кореспонденту та громадським активістам надали «технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі під будівництво дошкільного навчального закладу на 120 місць по провулку Шостаковича, 28-а» від 02.2014. Отож її площа — 0,8293 га, є відповідний кадастровий номер. До речі, обриси цієї ділянки можна побачити онлайн в Інтернеті у «Публічній кадастровій карті України», як нам підказали у Держземагентстві». За штриховими обрисами видно: вона була щонайменш удвічі більшою.
Проект закладу є! Яка його доля?
Про виготовлену проектно-кошторисну документацію на приміщення дитсадка по провулку Шостаковича активно заговорили восени 2013-го. «З 2011 року, відколи громада мікрорайону звернулася до мене, як до депутата міськради, я активно порушував це питання на засіданнях гуманітарної комісії, під час сесії міськради, писав звернення в інстанції міського, обласного, загальнодержавного рівня, — розповідає Олександр Симчишин. — Торік сесія міськради своїм рішенням виділила кошти на виготовлення проектно-кошторисної документації — понад 280 тисяч гривень. До кінця 2013 року проект будівництва загальною вартістю 12 мільйонів гривень був готовий. Для міського бюджету ця сума велика, потрібні кошти державного або обласного бюджету, — продовжує Олександр Симчишин. — Місто нині погоджується на пайову участь у межах 10 відсотків. На 2014-й було заплановано початок будівництва. Дитсадок був внесений до переліку об’єктів, які фінансуються за рахунок інвестиційних проектів з держбюджету».
«Після багатьох звернень жителів Лезневого, де і я проживаю, особисто звернувся до міського голови Сергія Мельника з ініціативою зібрати проектно-кошторисну документацію на будівництво дитсадка, — пригадує Василь Ядуха, колишній голова облдержадміністрації. — Комісія при облдержадміністрації тоді включила його у перелік об’єктів, будівництво яких фінансується з держбюджету на 2014 рік».
«Нині очікуємо на затвердження постанови Кабміну, якою в числі інших інвестиційних об’єктів по області обумовлено і будівництво садочка коштом державного фонду регіонального розвитку, — повідомив заступник голови облдержадміністрації Олександр Симчишин. — Якщо не почати восени, то роботи відтермінуються ще на рік. За моїм наполяганням заплановано кошти, скажемо, на продовження будівництва і дитсадок є в переліку об’єктів на 2015 рік. Ми надіслали уже до десятка листів Прем’єр-міністру, будемо порушувати питання на нарадах про будівництво цього об’єкта та інших, важливих для області. На мою думку, нині, коли формуються міський, обласний бюджети, лезнівчани мають право вимагати врахування їхніх інтересів».
— Дехто уже встиг дорікнути нам, лезнівчанам, що, мовляв, дуже егоїстично добиватися дитсадка, коли на сході війна, — з гіркотою каже Юрій Вощина. — Таким відповім: поки ми тут добиваємося дитсадка, наші лезнівчани там, на війні, відстоюють державу. Особисто знаю двох військових, батьків малолітніх дітей, з сусідньої вулиці. То хіба не логічно буде подбати про добробут їхніх сімей. У нас питання до міста: чому проект садочка лише на 120 дітей при наявних півтисячі? Хіба не простіше передбачити місце, усі комунікації для тієї кількості, яка справді потрібна, ніж потім ламати голову і створювати нові проблеми, нести великі затрати на модернізацію, розширення тощо?
«Беремося побудувати садочок за рік»
Такими обнадійливими словами резюмував зустріч з ініціативною групою лезнівчан та кореспондентом керівник ТОВ «Будівельний альянс», чия проектна група ПВКП «Будконтур» саме виготовляла проект лезнівського дитсадка, Іван Крутилко. До речі, не так давно, через тиждень після розслідування «ПВ», місто врешті розрахувалося за цю роботу з підприємством шляхом взаємозаліків.
Іван Лукич продемонстрував нам кольорові фасади та власне новий проект закладу з усіма спорудами на земельній ділянці (до речі, 0,86 га!). Запевнив, відповідно до будівельних обмежень та норм, виданих 2013 року, у межах цієї земельної площі може бути заклад для 120 дітей, не більше. Проект розраховували відповідно до завдань та кількості дітей, наданих містом, управлінням освіти. Звісно, погоджується, для міста було б значно дешевше в розрахунку на одне місце будувати саме у центрі мікрорайону садочок на більшу кількість дітей. Адже розмістити будівлю деінде, на чистій ділянці, довести туди комунікації — удвічі дорожче. Проте це — компетенція управління капітального будівництва. Нині доля дитсадка залежить від того, як швидко документи, що в управлінні капітального будівництва, пройдуть державну експертизу, цінове затвердження, бюджетний розгляд на сесії міськради, тендер на будівельника, генерального підрядника.
— Розпочати будівництво садочка у Лезневому можливо, і не чекаючи грошей з держбюджету, — вважає Іван Крутилко. — Є інші реальні варіанти. Приміром, місто зголосилося на 10 відсотків і може виділити умовно 2 мільйони гривень. Наша організація багато будує. Ми заборгували місту кошти. Можемо віддати грішми, а можемо зробити роботу. Можемо своїх два мільйони вкласти у дитсадок, щоб процес пішов. І ще хтось вкладе. Варто тільки захотіти, щоб не залишати проект на папері. А ціни ростуть. Ми ж готові побудувати дитсадок за рік!
P.S. «Шановні депутати міської ради, наші колишні, теперішні і майбутні обранці! Ми, жителі мікрорайону Лезневе, звертаємося до вас з проханням посприяти початку будівництва дитячого дошкільного закладу. Зробімо життя майбутніх поколінь кращим. Щоб ми спокійно могли дивитися одне одному у вічі.
P.P.S. Клопочучи про дитсадок, дізналися в міському управлінні архітектури та містобудування, що на чергову сесію міськради виноситься питання про виділення земельної ділянки під будівництво школи і дитсадка по вулиці Ганжі у мікрорайоні Лезневе. Тепер у нас буде аж два дитсадки. Дайте ж побачити хоча б один. З повагою лезнівчани».
Gismeteo 
