Проблема із браком місць у дитсадках для жителів області, а особливо для хмельничан, не нова. Чи намагається її розв’язати влада обласного центру і яким чином, з’ясовували «ПВ».
Вже 10 років — біг на місці
Черги, списки, пошуки правди у завідуючих дитсадками та управлінням освіти: через це проходять чимало мам і тат обласного центру. Негативне враження зостається надовго. Як зосталося воно і в автора цього матеріалу.
«У розвідку» щодо влаштування своєї п’ятирічної дитини мені особисто довелося ходити 2005-го. Адже повсюдно заговорили про обов’язкову дошкільну освіту. І хоча моя дитина вже прекрасно читала, рахувала, декламувала вірші й активно пізнавала світ, хотілося все ж навчити її більшої самостійності, праці в колективі однолітків.
Оскільки в нашому мікрорайоні Лезневому дитсадка одвіку не було, звернулася в один, так би мовити, з «найближчих». Адже щоранку дорогою на роботу спостерігала у маршрутці, як туди «доправляють» свою малечу батьки, то чому б мені не спробувати.
Мій наївний оптимізм з ходу збила завідуюча, дебела тітка зі строгим армійським голосом. Спершу вона категорично заявила, що дитсадок наш мікрорайон не обслуговує. Тоді помалу (ну, магістр психології!) підсунула мені під ніс такий собі список благодійних батьківських внесків — допомоги дитсадку (а там були суми від 500 до 800 гривень...). Словом, умовилися, що «як тільки, так одразу» я ще прийду за уточненнями, і з тим злощасним «внеском» і з «подякою»...
Під начало такої цинічної нахаби категорично не схотілося. На щастя, ми з сусідкою знайшли альтернативу для наших дітей: групи підготовки до школи у Хмельницькому Палаці творчості для дітей та юнацтва, де чудові педагоги і цікава насичена програма занять. Єдиний недолік — це їзда маршруткою та ще пішки, які поїдають гроші і час. Нам, працюючим, пощастило: водити дітей у науку взялися наші дідусі й бабусі. А в кого немає такої змоги?
З того часу, а це 10 літ, мало що змінилося. А скільки скарг і скандалів було пов’язано з проблемою місць у ДНЗ за ці роки...
От і моя знайома лезнівчанка Олена потрапила уже нині у непросту ситуацію. Донечці минало півтора року, як молода мама стала думати про вихід на роботу. Бо як жити-виживати? Чоловік перебивається тимчасовими заробітками, ледь кінці зводять. А що купиш на «дитячі» гроші — 130 гривень на місяць? Батько — інвалід, мати — на мінімалці. «Погано, що в нашому мікрорайоні досі немає дитсадка, — нарікає Олена. — А про нього мріяли ще наші батьки. Я ж після кількох спроб влаштувати дитину у садок втямила, що це — марна справа. Спершу казали «не положено». Далі пропонували віддалені, котрі мені не по дорозі на роботу. Та й возити дитину туди-сюди — не з нашими статками.
Це вже цьогоріч у вересні, пообіцяли Олені в управлінні освіти, що її 3-річна донечка зможе відвідувати дитсадок. А саме ДНЗ № 36, поряд з гімназією № 2, на проспекті Миру, нещодавно повернутий у комунальну власність міста та відремонтований. Але знаєте, скільки у Лезневому таких Олен, яким вкрай потрібен дитсадок? І скільки їх у місті загалом?
«Немає черги — облік є», —
уточнює заступник начальника управління освіти і науки міськради Тетяна Дупляк, кажучи про електронний список тих зареєстрованих у центрі надання адмінпослуг дітей, котрих батьки ще від часу їхнього народження планують віддати у дошкільний навчальний заклад. Утім облік — це не запис на чергу, а просто орієнтир для управління освіти: яку мережу повинні створити, щоб забезпечити дошкільною освітою усіх бажаючих. А щоб дитина стала дошкільнятком, слід безпосередньо написати заяву і записатися у групу в дошкільному навчальному закладі.
— Нині відбувається комплектація груп дітьми 2011 року народження (всього таких у місті понад 3100, а зареєструвалося нині 2200), — каже Тетяна Василівна. — Можливості ж наших дошкільних навчальних закладів — це створення умов максимум для 2500 дітей, а за списковим складом — не більше, ніж трьом тисячам.
Є списковий склад, пояснює співбесідниця. Це всі ті, хто записався у дошкільний заклад. І є ті діти, хто реально відвідує. «Проте ми не маємо права виключати дітей, які багато пропускають, наприклад, через хворобу, бо батьки просять зберегти за ними місце».
Звісно, є нині і бажаючі віддати у дошкільний заклад своїх дітей — 2012 року народження. «На жаль, ми не можемо надати їм таку можливість, — констатує Тетяна Дупляк. — Адже у першу чергу, забезпечуємо тих, яким виповнилося три роки, і чиї матері повинні за законом виходити на роботу. Переваги у влаштуванні дітей двох-двох з половиною років надають сім’ям військовослужбовців, працівників органів внутрішніх справ, малозабезпеченим, дітям з багатодітних родин, матерям-одиначкам... Але навіть, якщо заберемо і цих діток, все одно у місті залишається черга: 7-8 тисяч дітей віком від 0 до 3 років, які найближчими роками будуть потребувати охоплення дошкільною освітою. Але ж немовлят у садочок не віддають. Реально ж нині є щонайменше 2500-3000 дітей, які у ранньому віці, починаючи з двох років, потребують у місті дошкільної освіти.
Сьогодні на 100 місць у дошкільних закладах припадає 161 дитина. Садки перевантажені. І при нормі 15 чоловік, у групах раннього віку перебуває по 20 дітей, у групах молодшого шкільного віку при нормі 20 — по 25 дітей. Звичайно, для них створюються умови: ліжечка, додаткові столики, відповідно до державних стандартів».
Міська влада, за словами Тетяни Дупляк, постійно працює над збільшенням кількості груп у дошкільних навчальних закладах. Здебільшого ж йдуть шляхом добудови корпусів існуючих закладів, вивільнення приміщень, де свого часу у дитсадках були створені початкові класи, створення НВК (дошкільних груп при школах)...
Плани і конкретні справи
Нині в обласному центрі діє 44 дошкільні навчальні заклади. Це і самостійні юридичні особи, і в структурі НВК чи НВО, у тому числі, один відомчий, ДНЗ № 55, підпорядкований ПАТ «Хмельницькобленерго» та два приватні: усім відома «Гармонія» у Південно-Західному мікрорайоні та «Щасливе дитинство», новий заклад по вулиці Лісогринівецькій на Озерній.
Станом на 1 травня цьогоріч у них навчалися 11138 дітей. Загалом же у місті налічується 17594 дитини віком до шести років. Правда, не всі з них потребують дошкільної освіти, кажуть в управлінні, бо тих, хто зареєструвався в електронному реєстрі, вдвічі менше.
Загалом же впродовж двох останніх років контингент міських дошкільних закладів вдалося збільшити на 830 дітей, завдяки відкриттю додаткових груп, наголошує Тетяна Дупляк.
Так, у мікрорайоні Виставка нині нарешті відремонтували приміщення, як уже згадувалося, для чотирьох із запланованих 12 груп у ДНЗ № 36. Також розпочато добудову на чотири групи в НВО № 1 (у садку). А ЗОШ № 31 для зручності мешканців планують реорганізувати у НВК № 31 і створити там 8 дошкільних груп та 8 початкових класів. Але ще треба провести капітальні ремонти.
У Гречанах Дальніх давно вже планують добудувати на базі незакінченого басейну побіля ЗОШ № 20 ДНЗ на чотири групи. Вже є кошторисно-проектна документація. Справа — за фінансуванням власне побудови.
Озерна — віддалений мікрорайон, де два комунальні дошкільні заклади № 29 і № 56 — критично переповнені. Є необхідність або збудувати новий садок, або вивести школярів початкової школи з НВО № 28, щоб там діяв лише ДНЗ. Та, оскільки до НВО № 28 вже набрано шість перших класів і ще продовжують надходити заяви від батьків майбутніх першачків до єдиного на Озерній НВО, реорганізовувати його передумали. Це породить проблему: другу зміну навчання у школі, й без того переповненій. Тому міськрада підтримала ініціативу управління освіти побудувати там новий ДНЗ. Та кошторисно-проектна документація ще тільки в планах, каже пані Тетяна, а поки що готують лише документи на відведення земельної ділянки.
Божим дивом назвали лезнівчани інформацію про виготовлення кошторисно-проектної документації на ДНЗ на шість груп та плани звести його в Лезневому уже 2014 року за допомогою обласної ради. І справді ж бо, за словами голови комітету самоврядування мікрорайону Поліни Мазур, станом на 1 січня торік у Лезневому нараховували 288 діток дошкільного віку. Торік ще народилося 98 малят, кажуть в амбулаторії сімейної медицини...
«У планах соціально-економічного розвитку міста таке будівництво закладено, — каже Тетяна Дупляк, — та нині проблеми з фінансуванням. Якби область таки нас підтримала...»
У віддаленому мікрорайоні Ружична, де нині всього три групи у ДНЗ № 3, планують добудову на чотири групи. Вже розроблена кошторисно-проектна документація. А от фінансування гальмується...
«Ми постійно виводимо із дошкільних навчальних закладів шкільні класи, — продовжує Тетяна Василівна. — Так 2012 року міськрада ухвалила відокремити дошкільний заклад (нині це діючий садок № 43) від НВК № 6. Крім того, від НВО № 9 відокремили ДНЗ № 11. Там проводиться ремонт, завдяки спонсорам, батькам, за резервні кошти управління. До 1 вересня цьогоріч додатково відкриється одна група у ДНЗ № 11 в Раковому, дві групи на базі ДНЗ № 43 у Південно-Західному мікрорайоні, одна група на базі ДНЗ № 49 (звідти вивели перший клас спеціалізованої ЗОШ № 1).
Напружена ситуація з перенасиченням дитсадків у центрі міста. Він щільно забудовується. Місця у дитячих садках стали тут дефіцитом. Тож є над чим поміркувати міській владі. Правда, центральні дитсадки розвантажаться за умови відкриття закладів на периферії.
Нині депутати міськради повернули приміщення, де перебував університет «Україна» (біля залізничного переїзду) дитсадку № 25. Розпочато ремонтні роботи у майбутніх п’яти групах. Аби лише профінансували у повному обсязі в заплановані строки, адже фінуправління кошти виділяє, а через казначейство вони не проходять.
Отака загальна картина у місті. Тож поки на грядущий навчальний рік реально планують відкрити усього 55 груп раннього дошкільного віку (проти 49 торішніх) та 92 групи молодшого шкільного віку (проти 88 торішніх).
А будівництво нових садочків, до якого в наказовому порядку спонукали ще рік тому? Тепер, як кажуть, дай Боже, щоб наше телятко та й вовка з’їло. Бо, якщо не дійшли руки у ті часи, коли потужно працювали хмельницькі базари та інші підприємства, то як бути сьогодні?
Gismeteo 
