Шановна редакціє! Звертаємося до вас, як до останньої  надії на справедливість і допомогу.            

Ми, батьки учнів Монастироцької школи І-ІІ ступенів, учні, учителі, жителі сіл Іванківці, Монастирок, Михалківці Ярмолинецького району, дуже вас просимо допомогти нам зберегти школу, дати можливість учням радіти дитинству, зберегти своє здоров’я і відвідувати рідну Монастироцьку школу.
 Ми розуміємо, що потрібно оптимізувати навчальні заклади. Але ж не за рахунок закриття школи, навіть якщо там навчається 41 учень. А за законом школа зберігається при кількості 35 учнів і виділяється державна субвенція.
Село живе, поки в ньому є школа. На території нашої сільської ради вже немає нічого, тільки школа і дитячий садочок. Якщо в нас заберуть і це – села не буде. Чи вигідно державі мати неосвічених молодих людей? Мабуть, так. Бо села потихеньку зникають, занепадають.
Чому це за рахунок нас, малих шкіл, і зокрема нашої Монастироцької? А тут навчаються діти з малозабезпечених сімей, з багатодітних сімей, діти учасників АТО.
Приміщення відремонтовано і утримується в належному стані батьками учнів школи. Підвіз учнів з трьох сіл здійснюється автобусом, який нам допомогли придбати депутати Верховної Ради, при цьому не використано жодної копійки з бюджету району, ремонтуємо автобус за свої кошти. Дороги у вкрай незадовільному стані, найближча школа розташована за 20 км.
 Департамент освіти і науки Хмельницької ОДА склав робочий план закриття шкіл станом на 10 січня 2017 року. Якщо поглянути на нього і проаналізувати, то тільки у Ярмолинецькому районі потрібна оптимізація навчальних закладів, та й то не тих, які потрібно оптимізувати. Чомусь школи з меншою кількістю дітей залишають, а Монастироцьку ЗОШ І-ІІ ступенів закривають. Так, Косогірська школа І-ІІ ступенів нараховує 31 дитину, а школу не оптимізують. Антоновецька школа І-ІІ ступенів разом з дошкільнятами нараховує 44 дитини – теж не впала у немилість.
  То чим завинили учні Монастироцької школи, що над ними навис дамоклів меч?
   Мабуть тим, що територіально розміщена школа далеко від райцентру, від найближчих шкіл, бездоріжжя, а взимку зовсім ніякого сполучення зі «світом».
  Але районне керівництво освіти вирішило, що виконає вказівки зверху, поставить паличку: школу закрили – ми працюємо. Куди ж годиться та праця, якщо нищиться напрацьоване роками. Адже завжди працювали початкові школи в селах, і це тоді, коли дійсно в країні була скрута.
А тепер – школи закривають, щоб депутатам і міністрам підвищити зарплату.
Ось де правда, ось як дбаєте за людей, за дітей, за майбутнє країни.
  Адже нерозумними і тупими легше керувати, та й наживою не потрібно ділитися. Це ж видно неозброєним оком: статки мільйонерів з кожним роком все зростають, а бідні — далі бідніють.
  То ж чи можна допустити, щоб страждало ще більше дітей, а серед дорослих побільшало тих, хто в підземках проситиме милостиню?
  Допоможіть зберегти школу!