Нещодавній Ярмарок бібліотечних ідей в обласному центрі по-доброму подивував і змусив по-новому подивитися на ці заклади. Книгозбірні представили низку новітніх послуг, які, до потреб часу, запроваджують швидкими темпами. Як того у добу інформатизації вимагає читач, чи пак користувач.
І колег по роботі, і гостей заінтригувала бібліограф-краєзнавець Віньковецької центральної районної бібліотеки Марина Жук, презентувавши роботу новоствореного при закладі відеоклубу «Cinema clab». А ще бібліотека стала одним із переможців обласного конкурсу на краще впровадження практик електронного урядування. Про шлях до успіху «ПВ» дізнавалися, познайомившись із роботою бібліотекарів району на місцях.
СПІВПРАЦЮВАТИ З БІБЛІОТЕКОЮ ВИГІДНО
Якихось пару місяців діє відеоклуб, а школярі під опікою Марини Жук уже навчилися створювати відеоролики, сюжетні кінорозповіді, монтувати рингтони, відео з фотографій, бук-трейлери (рекламні ролики про книгу)...
Для них це виявилося набагато цікавішим, ніж грати комп’ютерні ігри чи переписуватися у соцмережах. Ще бібліотекарі пропонують оригінальні квести (сюжетні відео-ігри) та безліч творчих занять для душі з допомогою комп’ютерних технологій та без них. Приміром, створювати оригінальні сценарії, пробувати себе у ролі актора, режисера, художника-оформлювача.
Уже й дорослі, бібліотекарі, вчителі, вихователі не проти опанувати такі корисні навички. Тепер районна бібліотека точно стане «меккою» для активних краян, які прагнуть самовдосконалення. А ще, крім роботи з програмами «Audaciti» та «Windows Live», тут пропонують роботу з «хмарними технологіями», Інтернет-сервісами... І все це абсолютно безкоштовно. Такою була умова проекту і тренінгів «Сучасний бібліотекар» за програмою «Бібліоміст», у яких — обласних та всеукраїнському — взяла участь і віньківчанка Марина Жук. За підтримки обласної наукової універсальної бібліотеки імені Островського вона та інші активні бібліотекарі з усієї області спершу навчалися і складали іспити у Хмельницькому, а потім переможці — в Києві, у знаючих фахівців-тренерів. Крім іншого, вчилися створювати блоги, підбирати конфігурації комп’ютерних станцій, складати системні блоки. Тепер уже новоспечені тренери мають на громадських засадах навчити своїх колег у районі, сільських бібліотеках. Адже, працюючи з комп’ютерним обладнанням, мусиш уміти його й ремонтувати, бути трошки й програмістом.
Звісно ж, наголошує директор центральної районної бібліотеки Людмила Нетреба, такий прорив вперед у роботі став можливий завдяки тому, що центральна районна книгозбірня оснащена комп’ютерним обладнанням. А її працівники оволоділи новітніми технологіями, навичками педагогів-організаторів у роботі з громадою.
У листопаді 2010 року ЦРБ та три публічні бібліотеки сіл Зінькова, Дашковець, Яснозір’я взяли участь в оголошеному конкурсі «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету» у рамках програми «Бібліоміст». І вибороли перемогу й нагороду — 14 комп’ютерів та комп’ю-
терне обладнання (принтери, сканери, мережеве обладнання).
Отож для ЦРБ було визначено п’ять комп’ютерів, для публічних бібліотек Зінькова, Дашковець, Яснозір’я по три комп’ютери на загальну суму 67933 гривні — суттєві для району інвестиції, згадує Людмила Нетреба. Звісно ж, місцева влада, спонсори посприяли із підготовкою відповідних приміщень. На вимогу грантодавачів — Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX): треба, щоб було тепло, сухо, електропроводка мала певний рівень захисту.
«З появою комп’ютерного обладнання бібліотеки стали справжніми інформаційними центрами громади, своїх сіл, піднявся престиж наших закладів, — констатує Людмила Нетреба, патріот своєї справи, фахівець з багаторічним стажем. — Ми суттєво розширили свою діяльність за багатьма напрямами. Крім того, бібліотекарі постійно беруть участь у навчальних проектах, тренінгах, підвищують кваліфікацію».
Приміром, у центральній районній бібліотеці до послуг користувачів безкоштовне скайп-спілкування з родичами, які проживають за кордоном та скайп-послуги з надання безоплатної юридичної допомоги населенню юристами Подільської правової ліги, котрі ведуть консультації з обласної бібліотеки імені
М. Островського, зокрема, й з питань пенсій, соціального захисту, земельних та інших. Для жителів віддаленого району це суттєва економія часу та коштів на проїзд.
Також цьогоріч започаткували спільно з територіальним центром із обслуговування одиноких престарілих при бібліотеці «Університет третього віку» та навчають пенсіонерів комп’ютерної грамотності. Можна в Інтернет-центрі замовити товари з Інтернет-магазинів та ліки, квитки на літак, потяг, автобус, користуватися послугами електронної пошти, вивчати іноземні мови та перекладати тексти за допомогою онлайн-словників, шукати роботу, складати резюме, втілювати різні творчі проекти. А також — дізнаватися новини про життя свого району, краю, держави, світу.
До речі, і центральна районна, і сільські комп’ютеризовані бібліотеки з доступом до Інтернету — учасники мережі Пунктів доступу громадян (ПДГ) до інформації органів державної влади. Тут можна дізнатися, у тому числі й з електронних джерел, про діяльність органів влади та отримати інформацію, як долучитися до процесу законотворення, впливати на прийняття державних рішень. Скажімо, й проконсультуватися про свої конституційні права, дізнатися все про вибори до центральних і місцевих органів влади. «Які б події, заходи не відбувалися в державі, у світі, ми, працівники бібліотеки, зобов’язані відстежувати та розповсюджувати цю інформацію на електронну пошту місцевих органів влади, відділів та служб, а також давати відповіді на запити громадян,— каже Людмила Нетреба. — А також висвітлюємо новини на власному веб-сайті, який поповнюємо і редагуємо».
А ще головна книгозбірня району «йде в люди», наголошує керівник. ЦРБ — активний учасник районних заходів, сама організовує ярмарки творчих ідей, презентації, щоб закликати, зацікавити і юнь, і дорослих. Жоден районний захід не обходиться без медіа-підтримки бібліотеки. Є співпраця і з центром зайнятості, правлінням пенсійного фонду, районним Будинком культури... За старання, професійне горіння недавно колектив ЦРБ, до слова, найменший в області за штатним розписом (7 чоловік), було занесено на районну Дошку пошани. За лідером, ясна річ, тягнуться і колеги з довколишніх сіл.
ЗАПАЛ Є. ПОТРІБНІ ТЕПЛО, КОМП’ЮТЕРИ, ІНТЕРНЕТ
Років п’ять тому бібліотеку в Ломачинцях цього ж району хотіли закрити через недофінансування. Мовляв, для чого на два сусідні села дві бібліо-
теки. Та депутати Говорів-
ської сільської ради твердо заявили району, що бібліотеку збережуть. Досить, що вже без школи опустіло село. Та й бібліотекаря Наталю Півторак шкода: людина душу вкладає у роботу, громадське життя, не покинула книгозбірню, коли платили і чверть, і половину ставки. А що вже намерзлися із завклубом Людмилою Жучковською у неопалюваному приміщенні.
Не маючи належного фінансування, своїм старанням, активністю здобула Наталя Петрівна авторитет у громади. Самотужки облаштувала куточок Пам’яті, краєзнавчу світлицю, стенди, створила затишок. Свята готують разом із завклубом, залучаючи молодь: вогник культури не гасне для села. І хоча школи в селі немає, 30 школяриків, що навчаються в Осламові, протоптали стежку до бібліотеки, де Наталя Півторак і розважить, і чаєм пригостить, навчить плести із бісеру та стрічок, допоможе підготувати реферат чи презентацію, підшукати книгу чи інформацію з того ж таки Інтернету, ще й роздрукує. Адже вона сама знайшла спонсорів: подарували комп’ютер, а кандидат у депутати — ксерокс, кольоровий принтер. Опанувала техніку. І малі, і дорослі звертаються: зробити копію, роздрукувати. «Нам дуже бракує в бібліотеці Інтернету, — кажуть бібліотекар і завклубом, — адже відвідувачам допомагаємо, використовуючи свій домашній Інтернет. І ще потрібне опалення, бо хто може в холоді довго вибути. І куди ж тоді молоді йти, як не в заклади культури? У магазин?»
Сільський голова Петро Солоненко нарікає, що через мізерне фінансування ледь вдається по сільській раді «натягувати» на ставки двом завклубам та двом бібліотекарям. Що вже казати за апаратуру. Те ж і з теплом: сам у сільраді мерзне. За його словами, у Ломачинцях 370 жителів. З них 80 відсотків — пенсіонери. У Говорах 430 жителів, 200 — учні професійного ліцею. Що чекає села після обіцяної скоро адмінреформи? — болить серце у сільського голови. Та працівниці культури хочуть вірити в краще.
КОЛИ СКІНЧИТЬСЯ МОРАТОРІЙ НА ЗАКРИТТЯ БІБЛІОТЕК...
Надія Синиця, директор обласної універсальної наукової бібліотеки імені Островського, наголошує: до кінця 2015 року в Україні діє мораторій на закриття бібліотек. Отже, до того часу на місцях мають подбати, щоб книго-збірні осучаснилися: стали теплими, затишними, були забезпечені комп’ютерною технікою та Інтернетом, могли надавати різноманітні інформаційні послуги, а бібліотекарі повинні активно гуртувати довкола своїх закладів громаду, уміти знаходити спонсорів та втілювати різні проекти. Їхня місія — інформаційні, культурно-просвітницькі, дозвіллєві і соціальні (безкоштовні, доступні) центри громад.
Та якщо у Віньковецькому районі, приміром, сільські бібліотеки Яснозір’я, Дашковець, Зінькова нині надають практично ті ж послуги, що й центральна та дитяча районні, то переважна більшість бібліотекарів району (всього 30 книгозбірень) все ще мріють про першу сходинку до осучаснення — таки комп’ю-тер та Інтернет. Правда, поки готувався матеріал, Людмила Нетреба повідомила нам приємну новину: на звернення ЦРБ, добродійник подарував району 4 комп’ютери та 10 ноутбуків на сільські бібліотеки. Цей же спонсор, до речі, дав кошти на капремонт ЦРБ, поміняв вікна у двох її корпусах та ще чимало вікон у багатьох сільських книгозбірнях.
На жаль, не кожному району щастить з такими благодійниками. Не всі виграють гранти. Приміром, у Білогірському районі жодна сільська бібліотека (їх 36) не комп’ютеризована. У Красилівському — тільки дві сільські мають ПК. Не брали участі у програмі «Бібліоміст» і жодного разу не вигравали комп’ютерів бібліотеки Летичівського, Старосинявського районів, бо сільські голови не підтримали, коли постала умова утеплити приміщення, гарантувати безпеку, констатує Валентина Маковська, заступник директора з наукової роботи та інформатизації обласної наукової бібліотеки імені М. Островського. А в Славуті, навпаки, і без участі в конкурсі «Бібліомоста» зуміли придбати комп’ютери для бібліотек. Загалом же картина по області така: із 876 бібліотек комп’ютеризовано 190 (із усіх наявних 675 комп’ютерів 529 у 145 бібліотеках підключені до мережі Інтернет). Із 767 сільських бібліотек мають комп’ютери 113, з них 73 підключені до Інтернету, і це — усього десять відсотків. Що буде з нашими сільськими бібліотеками, коли мораторій закінчиться? Яким бачать своє майбутнє сільські громади? Є над чим міркувати і владі, і громадам. Є над чим працювати. Хотілося ще про наболіле — книгозабезпечення, періодику... Та це вже тема іншої довгої розмови..
Gismeteo 
