Член НСЖУ Віктор Савчук – переможець обласного конкурсу.

Напередодні Дня науки під головуванням голови постійної комісії обласної ради з питань науки, освіти, культури, молодіжної політики, спорту і туризму Інни Ящук відбулося засідання конкурсної комісії з підбиття підсумків ХV обласного конкурсу науково-дослідних робіт. За результатами її оцінки визначено переможцем у номінації «Науково-дослідні роботи за тематикою суспільних та гуманітарних наук» колектив авторів науково-дослідної роботи «Червона газета» й українізація Північного Кавказу (1926-1932 рр.)» у складі Віктора Савчука – кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника, члена Кам’янець-Подільської міської організації НСКУ, члена міськрайонної організації Національної спілки журналістів України, Оксани Сушко – кандидата історичних наук, члена Кам’янець-Подільської міської організації НСКУ з врученням першої премії.

З метою забезпечення належного відзначення переможців конкурсу, підвищення його престижності та посилення конкуренції між учасниками, їх мотивації до подальших наукових пошуків, спрямованих на впровадження нових розробок у різних сферах життя області, обласна рада своїм розпорядженням від 20.12.2019 року значно збільшила грошові премії переможцям, а саме – першу премію до десяти тисяч гривень.
Довідково: наукове дослідження «Червона газета» й українізація Північного Кавказу (1926-1932 рр.)» вийшло друком у Кам’янці-Подільському і видрукувано у двох томах. У ньому йдеться про складні, подекуди суперечливі аспекти реалізації національної політики у 20-30 роках, гострі проблеми, пов’язані з цим та їх розв'язання тодішньою владою, її структурними підрозділами. На основі широкого аналізу першоджерел, офіційних документів уперше на пострадянському просторі досліджено внесок крайової україномовної «Червоної газети» у розвиток національно-культурного життя українського населення Північного Кавказу у 1926-1932 роках ХХ століття. Автори у згаданій праці простежують тривалий етап здійснення перетворень, які відбувалися, аналізують складні ситуації щодо здійснення широкої, проте не завжди й в усьому чітко спланованої, добре продуманої політики так званої «українізації», зупиняються на історичних недоліках і прорахунках, котрі мали місце. Помітне місце відводиться тому, як сприймали нові заходи, зокрема широке запровадження української мови, культури, національних звичаїв, які викликали нові зміни в житті простих українців у місцях їхнього компактного проживання за межами України.
Монографія кам’янецьких науковців, поза будь-яким сумнівом, стане помітним внеском в українську історіографію, прислужиться усім, хто цікавиться історією України, її національних меншин і, звичайно ж, історією журналістики на перехресті непростих століть минулого тисячоліття.