Ще в ХІХ столітті британський прем’єр-міністр, письменник і романіст Бенджамін Дізраелі сказав, що найбільшого успіху досягає саме той, хто володіє кращою інформацією. А вона, як відомо, є основним методом впливу на суспільну свідомість. Це той важіль, натиснувши на який, можна запустити незворотні процеси як у свідомості однієї людини, так і в державі загалом.
Отож і постає ключове запитання — як, не загубившись у лабіринтах гігантського інформаційного простору, віднайти найповнішу, найоб’єктивнішу інформацію, що збагатить особистість знаннями. Або ж якщо переосмислена інформація в кінцевому результаті і не сприятиме розвитку особистості, то в жодному випадку не повинна спотворювати краще в людині, ті одвічні цінності, на яких все й тримається.
Світ мінливий: змінюються часи — змінюються люди, проте якими будуть їхня свідомість і сприйняття реальності цілковито залежить від того, яка інформація буде домінантною в них же самих. На жаль, сучасні тенденції часто-густо ведуть нас у глибокі тунелі в більшості неправдивої, себто отруйної інформації. Брехня, часто припудрена «хорошими» намірами, виливається на суспільство щоденно. Не рідко той, хто кидає інформацію у маси, хоче за допомогою маніпуляцій, використовуючи різноманітні прийоми, вплинути на суспільну свідомість. І досягати поставленої мети зовсім не складно: більше компроматів, бруду, наклепів, і можна з легкістю не лише зіштовхнути зі свого шляху конкурента, а й, що найжахливіше, розпалити справжню інформаційну війну. І така війна має лише одну ціль — послабити супротивника, заволодіти його основним видом «зброї» для самозахисту — свідомістю. Той, хто розпалює інформаційну війну, передусім розраховує на слабкість волі супротивника на прийняття ним нав’язаної позиції, вигідної йому.
Так нахабно й цинічно діє наш північний сусід — країна-агресор, і ще з часів здобуття Україною незалежності веде інформаційну війну, яка вже стала повсякденною. Та особливо жорстка, підступна вона з часу вторгнення російських військ на схід України. Дестабілізаційні процеси Кремль, наче щупальці спрута, запускав у нашу державу. Й наслідки очевидні для всіх — варто лише згадати, до прикладу, коли самі жителі Донбасу скандували «русский мир» під час «параду полонених» наших військових в Донецьку, яких багнетами підганяли російські найманці, демонструючи свою «владу»… Це лише один приклад політичних маніпуляцій із сотень-тисяч, які щоразу запускають у маси. Людина, котра піддалася охмурюванню, більше не може реально сприймати й оцінювати очевидне, правдиве, а вірить у нав’язане, чуже, за яке й зрештою ніхто не нестиме відповідальності. Бо її, людину, просто використали, як місток, через який легше дійти до поставленої мети.
Найвразливіші сьогодні певні категорії населення, зокрема діти, молодь та люди старшого пенсійного віку. Для одних головним джерелом інформації є Інтернет, а для інших — телебачення. Проте не слід забувати й про книги — уже класичний метод впливу на свідомість. Тому із ходом війни на сході України, й з’явилося чимало авторів, які долучилися до когорти пропагандистів проросійських ідей, які базуються на розпалюванні внутрішньої ворожнечі серед українців.
Уже кілька років в Україні діє заборона на російську літературу, що має антиукраїнський зміст і пропагує сумнівні достоїнства держави-агресора. Перевірку російських книг на такий зміст здійснює експертна рада при Держкомтелерадіо України. Критерії чіткі: у сюжеті творів не мають виправдовуватися окупація території Криму, акти агресії з боку інших держав, розв’язання війни, а також не повинні пропагуватися імперські геополітичні доктрини, які передбачають об’єднання народів навколо Росії. До того ж, автор або співавтор не повинен бути в списку осіб, які загрожують нацбезпеці України. Якщо ж усі ці вимоги витримані, то видавництву дають дозвіл на ввезення і розповсюдження в Україну книг.
До прикладу, середньомісячна кількість виданих у IV кварталі 2020 року дозволів становила майже одну тисячу. З ініціативи Держкомтелерадіо рішенням РНБО було запроваджено санкції до 9 російських видавництв, які випускали книги з анти-
українським змістом.
Книгорозповсюджувачі, в свою чергу, заговорили про контрабанду, якої в такій ситуації не уникнути, або ж можливий контрафактний передрук російських видань в Україні.
І хоч останнє опитування Українського інституту книги вперше за роки незалежності показало, що наші співвітчизники все-таки віддають перевагу українськомовному виданню, а не російськомовному, та якимось незрозумілим чином з’являються ті, хто не лише читає, а й навіть пропагує заборонені книги.
Як в Україні загалом, так і в регіонах зокрема, трапляються такі правопорушення. Так, рік тому мав місце випадок у Сатанові, коли педагог на своїй сторінці в одній із соцмереж продавав і пропагував заборонену книгу (навіть і в Росії!) Володимира Істархова «Удар російських богів», у який автор говорить про неоязичництво, по-своєму трактує юдаїзм, християнство, масонство, комунізм і називає їх єврейськими релігіями, які створені як інформаційна зброя тощо. Ясна річ, що представники Служби безпеки та правоохоронних органів на це правопорушення зреа-
гували належним чином і чоловік був притягнутий до кримінальної відповідальності згідно зі статею 300 ККУ «Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію». Крім того, подібний факт правопорушення був зафіксований нещодавно (в квітні цього року) і в обласному центрі, коли в одній із торговельних мереж працівники СБУ та поліції вилучили книги вищезгаданого автора Істархова. Крім «Удару російських богів», у продажу була й книга «Кобр. Шифр. Мертва вода», яку навіть країна-агресор включила до списку екстремістських матеріалів. Отож власнику торговельної мережі інкриміновано статтю 436 ККУ «Публічні заклики до агресивної війни або до розв’язування воєнного конфлікту, а також виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів — караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років».
Потрібно нагадати, що ще взимку 2006 року в ході розслідування справи Олександра Копцева, який напав із ножем на прихожан московської синагоги, було встановлено, що його настільною книгою була саме «Удар російських богів». І в 2009 році після низки заборон у Росії на цю книгу, прокуратура Архангельської області визнала її екстремістською. Ось страшний результат розпалу ворожнечі в конкретній людині до представників певних релігійних конфесій. Такою є інформаційна війна, яка несе пряму загрозу щодня і кожному. Варто лише на мить втратити пильність, і відключити власні «фільтри» інформації, як наслідки можуть бути незворотними.
Gismeteo 
