Розпочався тиждень, присвячений українським донорам крові.
Минулого вівторка, у Всесвітній день донора крові, сплив у пам’яті епізод із вже далекого студентського життя. Під час одного з занять, здається, з філософії, у нашу аудиторію зайшов куратор групи й, попросивши вибачення в лектора, що вимушений перервати навчальний процес, повідомив, що зателефонували з міського пологового будинку й попросили кілька донорів крові. Як виявилося, в молодої породіллі під час народження двійнят сталася велика крововтрата. Взяти участь у благочинній акції виявилося більше, ніж потрібно, але на той час ще не усім виповнилося по 18 років. Мені вже йшов дев’ятнадцятий, тож я разом із ще кількома одногрупниками тоді вперше віддав майже пів літра крові на порятунок жінки. Пригадується, нам, донорам-початківцям видали талони на обід та маленькі червоні значки у вигляді крапельки крові, які ми з гордістю носили на лацканах піджаків. Та найприємнішим було, коли десь на третій день після тієї події нас розшукав щасливий батько хлопчиків-близнюків і щиро подякував за причетність до порятунку їхньої матері.
Після того ще неодноразово доводилося, як мовиться, ділитися з іншими частиною себе, допомагати врятувати життя рідним, близьким, навіть життя і долю цілих родин. Маю чимало знайомих і друзів, які вже багато років є донорами, на рахунку котрих не один десяток літрів зданої крові. Як відзначив директор комунального некомерційного підприємства «Перинатальний центр» Кам’янець-Подільської міської ради Олександр Гурський, донорська кров використовується у разі складних акушерських, гінекологічних ситуацій, у крайніх випадках — під час ускладнень у дітей, в тому числі у новонароджених, дає їм шанс на життя.
Ніяк не обійтися без донорської крові та її препаратів і в хірургічному відділенні Кам’янець-Подільської міської лікарні. Завідувач цим відділенням Валерій Арсенюк наголосив, що майже кожному третьому пацієнтові, який зазнає хірургічного втручання, особливо після шлунково-кишкових кровотеч, доводиться також переливати кров донорів. До речі, сам Валерій Вікторович активно пропагує донорство й регулярно, двічі на рік, разом із очолюваним ним колективом добровільно жертвують кров на потреби тих, хто цього потребує.
Завідувач Кам’янець-Подільським відділенням трансфузіології КНП «Хмельницький обласний центр служби крові», кандидат медичних наук Володимир Грубляк, розповідаючи про роботу очолюваного ним закладу та про значення донорства у житті суспільства насамперед відзначив, що кров рятувала людські життя в минулому, рятує і тепер. Часто застосовуються її компоненти при кровотечах різного характеру: після ДТП, в хірургічних, акушерських, гінекологічних відділеннях тощо.
Наразі триває кровопролитна війна, яку розв’язала в нашій державі росія. Щоденно у військові шпиталі та лікарні поступають бійці, які потребують переливання крові та її компонентів внаслідок отриманих поранень. До речі, у медзакладах міста над Смотричем пролікувалися, продовжують отримувати медичну допомогу після каліцтв, отриманих на війні, близько сотні захисників України.
За словами Володимира Валентиновича, щодня у відділення приходять і приїздять десятки свідомих громадян міста, району, інших регіонів країни здавати кров для бійців ЗСУ. Серед найактивніших постійних донорів військовослужбовці Олена Рибщун, Володимир Гуска, Андрій Шевчук, Тетяна Овчарук, Ірина Сторожук, державні службовці Василь Лупійчук, Олена Білоус, Юлія Вержановська та багато інших. В цьому році активними в донорстві були працівники заводу «Преттль-кабель Україна», ВАТ «Модуль», колектив викладачів та студенти медичного коледжу. Більше п’яти років є донором медична сестра КНП «Дитячий медичний центр» міської ради Наталія Колесник, котра, як волонтер, залучає до активного донорства студентів фахового коледжу Подільського державного університету.
У цьому році слоган Всесвітньої організації охорони здоров’я підкреслює, що донорство — це акт солідарності. Стаючи донором, ми рятуємо життя. Бо одна донація крові — це три серця, що продовжують битися.
Українці не лише щедрі й волелюбні, але й безкорисливі та безстрашні. Бо з початком повномасштабного вторгнення рф на українську територію, навіть попри ризики й воєнні дії, кількість зареєстрованих донорів збільшилася вдвічі. Тож нехай донорство дає нам відчуття гордості і радості за врятовані життя.
Gismeteo 
