Мимоволі став свідком розмови двох матерів малолітніх дітей — своїх сусідок по будинку. Та, що молодша, цікавилася у матері зі стажем, чим вона прикормлювала свого синочка після півроку, а то її Юрасику пішов уже сьомий місяць, і в дитячій поліклініці рекомендували вводити в його раціон харчування молочні суміші. На що «старша» стала розповідати, що і в яких аптеках, супермаркетах вона купувала, що дитина споживала залюбки, а що з примусу, ділитися секретами власного приготування в домашніх умовах кефіру, йогуртів.
— Як же було зручно нашим матерям, коли в місті функціонувала дитяча молочна кухня, — вела вона мову далі. — Пригадую, як ми завжди там брали для молодшої сестрички не лише молочні суміші, а й саме молоко, сиркову масу, кефір, до то ж, завжди свіжі, натуральні, без усяких там стабілізаторів і емульгаторів. А нині який дитячий молокопродукт не візьмеш, то на етикетці зазначено, що термін його зберігання тиждень-два, так що можна уявити, чим він нашпигований і як ота «начинка», різні інгредієнти впливатимуть на розвиток малюка.
Мають рацію молоді жінки-містянки, зрозуміла і їхня стурбованість за здоров’я своїх дітей, адже переважно всі продукти для них доводиться купувати в магазині чи на ринку, в тому числі й молочні. І не секрет, що нині недобросовісні виробники заради наживи, власного збагачення, через безконтрольність відповідних органів, корумпованість влади додають до продукції, не є винятком і молочна, різні замінники, добавки, які вже давно заборонені для використання в харчовій промисловості у більшості європейських країн. Скажімо, тієї ж пальмової олії, на етикетках яка маркується як Е 171.
Про цінність молока, яке залишається для дітей одним з незамінних у їх харчуванні, відомо з давніх-давен. Цей природний продукт містить багато різних вітамінів і мінералів, легкозасвоюваних білків, жирів, вуглеводів, кальцію. В загальній складності в ньому є понад 200 різних органічних і мінеральних речовин, які благотворно впливають на розвиток дитячого організму. Проте, як стверджують науковці та лікарі, перераховані складові характерні для свіжого молока. Під час його пастеризації, додавання до нього консервантів тощо гинуть не лише мікроби, а й втрачається чимала кількість корисних властивостей. Власне, таку продукцію ми і купуємо в магазинах для нашої малечі.
Останніми роками на прилавках тих же магазинів, великих і малих, є певний асортимент дитячого молочного харчування. Звичайно, далеко не такий, який довелося бачити в Польщі чи Німеччині. Наразі не проблема купити шестимісячному немовляті чи старшій за віком дитині ті ж йогурти, сирки, кефір відомих торгових марок «Агуша», «Тьома», «Яготинське для дітей» та інші. Турбує інше — переважна більшість цієї продукції має термін зберігання до двох тижнів. Я не маю права сумніватися в її якійсь шкідливості, адже, як пишеться на етикетках тих же пляшечок з йогуртом однієї з торгових марок, виробник дбає про якість продукції для дитини на всіх етапах її виробництва, що продукт виготовляється з молока сорту екстра за особливою рецептурою з додаванням пробіотика та вітамінів і тому подібне. І все ж — два тижні зберігання, не день, не два…
Так, малеча любить продукцію згаданих фірм, знаю це і по своїх онуках. Але чи кожній родині сьогодні вона по кишені, коли 100-грамова її баночка коштує в середньому від 6 до 7 гривень, ще дорожчий пакет того ж пастеризованого молока, яке доставляють, скажімо, в Кам’янець-Подільський з багатьох регіонів країни з терміном реалізації у кілька днів. Не кожна матір хоче ризикувати й купувати домашнє молоко в пластикових пляшках чи сир в целофанових пакетах, котрі продають селяни в 30-градусну спекоту, нехтуючи всіма санітарними нормами, на тротуарах, відкритих прилавках ринків. Мабуть, не одному з нас доводиться бачити, як, де і ким збирається така тара, в якій потім пропонують нам молоко.
Тому не випадково кам’янчани, насамперед матері і бабусі, зі світлою зажурою згадують ті часи, коли натуральні, якісні, смачні, екологічно чисті кефір, сир, цільне молоко та суміші з нього можна було придбати за досить помірними цінами, а певній категорії дітей взагалі безкоштовно, на Жовтневому мікрорайоні в дитячій молочній кухні або її роздавальному пункті в центрі міста. Не один раз доводилося свого часу писати про цю фабрику дитячого харчування, яку впродовж тридцяти років очолювала фахівець своєї справи, на жаль, нині вже покійна, Ада Павлівна Іващенко. Можна лише уявити — майже п’ять тисяч порцій молочних сумішей видавалося тут на-гора щодня. Як пригадують нині лікарі-педіатри, діти хворіли набагато менше, здоровішими були.
Та тодішнім батькам міста, замість того, аби підставити плече дитячому молочному виробництву, подумати про модернізацію, було простіше прийняти недолуге рішення та повісити на його двері велику колодку, а з часом приміщення взагалі роздерибанити й комусь дати його частину під зал гральних автоматів, комусь під магазин, щось вділили й міськвідділу міліції під опорний пункт. А маленькі кам’янчани нехай споживають досить недешеву продукцію з консервантами, пальмовою олією чи соєю. А те, як воно відіб’ється на їх здоров’ї, на здоров’ї нації взагалі, їм було байдуже.
Готуючи цю публікацію, поспілкувався не лише з багатьма матерями-кам’янчанками, у кого маленькі діти, а й з педіатрами. Усі вони тільки за відновлення роботи молочної кухні в місті над Смотричем. У міському центрі первинної медичної допомоги поінформували, що наразі в Кам’янці-Подільському мешкає понад три тисячі малюків до трирічного віку, з них — близько тисячі до одного року. Їм конче потрібне для росту та правильного розвитку щоденне споживання молочної продукції.
Головний лікар міської поліклініки, депутат міської ради Борис Цвігун теж, як мовиться, двома руками за виробництво якісної продукції для здорового дитячого харчування в місті. За словами досвідченого медика, його можна було б організувати на одному з місцевих підприємств, зокрема, заводі «Український кристал», який має для цього відповідне обладнання. Керівник цього підприємства, теж депутат міської ради Володимир Юр’єв сказав, що він готовий налагодити випуск дитячої продукції, й не лише молочної. Звичайно, справа досить серйозна та відповідальна, з недешевих, потрібно зробити відповідну модернізацію виробництва, довести його до необхідних європейських стандартів. Для цього, безумовно, вкласти певні кошти. Було б ідеально, якби депутати міськради з цього питання прийняли відповідну програму, до розв’язання проблеми підключилися спонсори. До того ж, на Кам’янеччині є молочні ферми, розташовані в екологічно чистих зонах.
Досвід організації молочних кухонь є у Вінниці, де така працює при міській дитячій поліклініці № 1, у Львові відповідні функції взяв на себе молокозавод.
До речі, перші молочні кухні в Україні з’явилися одразу після війни, у спеціальних цехах виготовляли дитячі молочні та кисломолочні суміші, сирок, кефір, інші дієтичні продукти для дітей до року, фасувалися овочеве і фруктове пюре, соки. З часом молочним кухням дали дозвіл видавати продукцію, яку виготовляли в заводських умовах.
Gismeteo 
