Сьогодні вже мало хто знає, що свого часу Антоніни були відомі в усьому світі. Адже саме тут на шести тисячах гектарів кілька поколінь графів Потоцьких створювали найбільший у Європі парк-звіринець «Пілавіна» (названий на честь родинного герба Потоцьких).

 К. Лясковський, котрому довелося свого часу погортати маєткову книгу Потоцьких, до якої вносилися записи про всіх гостей і прибулих у господарських справах, пригадував, що вона містила тисячі імен. Серед відвідувачів «Пілавіна» були, як звичайні європейські і російські багатії, так і вчені-зоологи зі світовими іменами. І це не дивно, адже в Антонінах працювали справжні фахівці, які змогли поставити справу акліматизації різноманітних екзотичних тварин на високий науковий рівень.
Та не тільки вчених вабив до себе парк-звіринець. Вистачало і таких відвідувачів, котрі мали намір влаштувати справжнє полювання на місцевих тварин. Варто відзначити, що Потоцькі ставилися до таких бажань не дуже прихильно. Але й категорично не відмовляли мисливцям у задоволенні їхніх бажань. Однак коштували такі розваги шалених грошей. Так, донині зберігся документ, у якому засвідчено випадок полювання на зубра американця Вальтера Вінанса. За цю розвагу граф Юзеф Потоцький зажадав 15 тисяч рублів золотом, сподіваючись, мабуть, що така колосальна для кінця ХІХ століття сума охолодить забаганку заокеанського товстосума. Але він помилився: американець таки заплатив вказану суму і зробив влучний постріл, вкоротивши віку антонінському зуброві. Сам Юзеф Потоцький не залишив спогадів про цей випадок, але, напевно, йому було все-таки шкода бідної тварини, бо після цього «золотого» полювання він вирішив встановити у парку пам’ятник зуброві. Очевидно, цей вчинок був таким дивовижним для того часу, що у 1910 році навіть була випущена поштова листівка (на фото) із зображенням загиблої тварини.