З першого січня цього року діють нові правила виїзду бригад швидкої допомоги на виклики.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року N1271 «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події», звернення до швидкої, залежно від стану пацієнта, тепер розділяють на критичні, екстрені, неекстрені, непрофільні.
Як пояснив заступник директора КНП «Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» з оперативної роботи та медицини катастроф Юрій ДОНЮК, критичними вважаються виклики до хворих або постраждалих при невідкладних станах, які безпосередньо загрожують життю і потребують реанімаційних заходів. Ознаки критичного стану — відсутність дихання (чи неефективне дихання) або симптоми масивної кровотечі чи крововтрати. Критичний стан може бути зумовлений усіма видами травм, впливом зовнішніх факторів (ураження струмом, блискавкою тощо), інтоксикацією та отруєнням. Норматив прибуття бригади за критичним викликом — 10 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера.
Юрій Володимирович зазначає, що можуть виникати об‘єктивні обставини, які не залежать безпосередньо від роботи бригади. Приміром, затори на дорогах, погані погодні умови, епідеміологічна ситуація тощо. Тому можливе перевищення зазначеного нормативу, але не більше ніж у 25 відсотках випадків.
Наступними за важливістю і тривожністю після критичних ідуть екстрені виклики. Екстрені стани — це невідкладні стани, які становлять загрозу життю та здоров'ю людини і можуть призвести до різкого погіршення, якщо несвоєчасно буде надана медична допомога. Вони супроводжуються порушенням свідомості, ознаками кровотечі, гострого коронарного синдрому (інфаркту міокарда) або ж гострого мозкового інсульту, розладами дихання тощо.
Нормативи прибуття бригади до хворого за екстреними зверненнями становлять 20 хвилин з моменту їх надходження до диспетчера. У цьому випадку, зважаючи на об‘єктивні обставини, про які ми говорили раніше, теж допускається перевищення зазначеного нормативу, але не більше, ніж у 15 відсотків випадків.
До третьої категорії належать неекстрені виклики. Тобто, звернення
щодо хворого, стан якого не є невідкладним. І відтермінування надання медичної допомоги не призведе до погіршення стану його здоров'я. Це може бути, приміром, підвищення артеріального тиску чи температури. Тому такий виклик можуть переадресувати черговому центру первинної медико-санітарної допомоги (у робочий час). Однак, якщо лікар центру ПМСД не зможе виїхати до хворого, то диспетчер — за можливості — спрямує до нього бригаду «швидкої», яка у той час не виїхала за критичним або екстреним викликом. Але бригада може доїхати до хворого більш як за 20 хвилин.
У цій ситуаціі також може бути надана консультація дистанційно. Лікар-консультант по телефону вислухає скарги й порадить, як діяти у цій ситуаціі, який препарат можна вжити для покращення стану.
До четвертої категорії належать непрофільні виклики. Це коли викликають бригаду екстреної допомоги до хворого, стан якого не є невідкладним та не потребує медичної допомоги в межах, передбачених кваліфікаційними вимогами бригад швидкої. Хворий не потребує оцінки стану на місці. У даному випадку диспетчер пояснює, що бригада за цим викликом виїжджати не буде. І рекомендує пацієнту звернутися до свого лікаря, з яким він підписував декларацію.
Бо бригада швидкої (екстреної) допомоги не може виїжджати до пацієнта, який, приміром, порізав палець. Чи у якого просто болить горло, чи загострився радикуліт і тому подібне.
Категорію викликів визначає диспетчер. Саме він приймає рішення після детального з‘ясування усіх обставин.
Gismeteo 
