Динамічний розвиток уже став важливою ознакою Хмельницького обласного протипухлинного центру. Впродовж трьох років цей медичний заклад зумів здолати нові професійні щаблі й посісти позиції одного з кращих в області та західному регіоні країни.
Про зміни, які відбулися тут останнім часом, запитуємо в директора протипухлинного центру, заслуженого лікаря України В’ячеслава МОРОЗА.

– Ми взяли курс на сучасну високоспеціалізовану медичну допомогу і наполегливо рухаємося в цьому напрямку. Приємно, що й за останній рік нам вдалося реалізувати чимало задумів. Одним із найважливіших, мабуть, є введення в експлуатацію сучасного операційного блоку, з п’ятьма операційними і допоміжними приміщеннями. Це, безумовно, новий рівень хірургічної допомоги, який сприятиме подальшому розвитку.

Знаємо, яку велику роль відіграє в лікуванні діагностика. І в цьому протипухлинний центр зробив відчутний крок уперед. У нас з’явилося нове сучасне обладнання для ендоскопічного обстеження шлунково-кишкового тракту, лор-органів, а також обладнання для хірургії та гінекології.
Відремонтовано та замінено все обладнання для променевої терапії. І нині тривають роботи для технічного переоснащення приміщень відділення радіології зі встановленням лінійного прискорювача. Запрацював також унікальний для нашої області імуннохімічний лабораторний комплекс. Він дозволяє за короткий час, приблизно за півтори години від забору крові, виконати широкий перелік імуннохімічних досліджень, включно з визначенням рівня онкомаркерів.
Тільки у нашому закладі в області виконуються малоінвазивні оперативні втручання на органах черевної порожнини та малого таза. Широко застосовується через-шкірна біопсія печінки, щитоподібної залози, передміхурової залози.
Нещодавно створений колцентр. Подзвонивши сюди, можна дізнатися про умови консультацій лікарів, діагностичні процедури, умови перебування в стаціонарі. Адміністратор відповість на всі запитання.
— Ви згадали, В’ячеславе Анатолійовичу, про значні зрушення, так би мовити, в медичному напрямі. Але, здається, їх чимало і в господарському?
— Так. На завершальному етапі капітальний ремонт прибудинкової території, вже облаштовані автомобільні стоянки, є безперешкодний доступ до будівель, відремонтовано фасад. У приміщенні поліклініки збудовані нові туалети, в тому числі для маломобільної групи населення. Відремонтоване приймальне відділення і харчоблок. До речі, ми розробили й нове меню, адже харчування також має значення у лікувальному процесі.
Вже введений в експлуатацію другий ліфт на вісім осіб, енергоефективний і зручний для перевезення пацієнтів з обмеженими можливостями. Доречно згадати, що й каталки придбали зручні, з тихим ходом.
 Повністю завершили встановлення протипожежної сигналізації у всіх приміщеннях закладу. Позитивних змін і справді чимало, адже центр прагне вдосконалюватися, відповідати вимогам часу.
— Знаємо, що пандемія коронавірусу значно ускладнила роботу багатьох медичних закладів. Як працював протипухлинний центр у цих умовах, і що стало найважчим у цей період?
— Наш заклад не зупиняв роботу та продовжував надавати високоспеціалізовану допомогу. Головними труднощами стали захворювання  співробітників на COVID-19, на щастя, обійшлося без летальних випадків серед наших колег. Але зіштовхнулися ще з однією проблемою — дефіцитом кисню, в результаті чого переносилися цілі операційні тижні.
У зв’язку з коронавірусом кількість пацієнтів на амбулаторному прийомі зменшилася, адже були обмежені транспортні перевезення, діяли карантинні вимоги і тому подібне. А лікування в стаціонарі в порівнянні з минулими роками пройшло більше хворих. Варто згадати, що сьогодні пацієнтів, які лікуються у стаціонарі нашого закладу, стовідсотково забезпечуємо ліками та медичними виробами відповідно до національного переліку. Проте не завжди перелік препаратів для хіміогормонотерапії є повним, адже їх постачання покладене на МОЗ України. І все ж у порівнянні з минулими роками кількість дорогих хіміогормонопрепаратів, за які раніше доводилося платити пацієнтам, збільшилася, відповідно — фінансове навантаження на хворих за лікування суттєво знизилося.
— А за які медичні послуги все-таки доведеться заплатити?
— Після запровадження медичної реформи Національна служба здоров’я оплачує Хмельницькому обласному протипухлинному центру витрати на лікування в стаціонарі, консультації спеціалістів, але якщо пацієнт має направлення від сімейного лікаря. У разі, коли потрібне подальше обстеження після консультації, які визначить лікар, то пацієнт платить згідно з прайсом послуг, або чекає своєї черги чи проходить обстеження в іншому закладі, це все на вибір пацієнта. Ті, хто звертаються самостійно, без направлення сімейного лікаря, — платять за все. Пацієнти, які проходять черговий етап лікування — післяопераційне обстеження, реабілітацію і таке інше, не платять за УЗД, ендоскопію, рентген і так далі. На ці послуги передбачені кошти НСЗУ. На превеликий жаль, недостатньо їх на підвищення заробітної плати працівникам протипухлинного центру. Зарплата медиків, персоналу не компенсує їхні зусилля та професіоналізм. Хоч намагаємося брати участь в різних проектах, конкурсах, щоб залучити кошти для зміцнення матеріально-технічної бази закладу, на впровадження новітніх технологій і методик лікування, та це не впливає на заробітну плату. Тож необхідно, щоб НСЗУ переглянула вартість медичних гарантій.
І в тому, що навіть у непрості часи не зупиняємося в розвитку та вдосконаленні, багато завдячуємо підтримці керівництву області, народним депутатам від Хмельниччини, депутатам обласної ради. І, звісно, — відданості справі, високому професіоналізму всіх працівників центру.
— Які завдання ставите перед собою у перспективі?
— Упродовж найближчих років хочемо реконструювати чотири поверхи лікувального корпусу, щоб створити гідні умови для пацієнтів та персоналу. Маємо на меті трансформувати відділення променевого лікування променевої терапії, дооснастити сучасним обладнанням усі відділення. Ми прагнемо стати одним з провідних закладів високоспеціалізованої медичної допомоги в Україні.
На шляху до цих цілей я щиро бажаю всьому колективу протипухлинного центру здоров’я, гідної оплати праці, гордості за свою професію.