Вам не доводилось читати благодійний (безкоштовний) щомісячний журнал «Благодарение с любовью»? Не дивно, бо виходить він у Москві тиражем 2 мільйони примірників, а в Україні розповсюджується в обмеженій кількості — до 100 тисяч. «Журнал для тех, кто хочет быть здоровым, счастливым и успешным». Прекрасно! — вигукнете у захваті. — Проблематика справді привертає увагу читачів. Годі заперечити. Але ця на сто і більше сторінок повноколірна приваблива «юшка» гірчить «спеціями», що має назву «Интеллектуальный уровень».
Матеріали під цією рубрикою зовсім не вписуються в основне гасло часопису, є мовби інородним тілом. В одному із номерів редакція сором’язливо зізнається, що «журнал был изначально (сім років тому — П. М.) задуман как издание вне политики». Тому залишає за собою право не повністю погоджуватися з написаним. І скромно додає: «Мы же относимся к любой власти нейтрально». З цього виходить: у творчий процес втрутилася чиновницька влада — готувати міфічну єресь щодо України.
Беремо журнал № 7 за 2014 рік. Публікація «Украденная история славян» — діалог відомого російського вченого Валерія Чудінова і публіциста, письменника Олександра Усаніна. Перша теза: у школах навчають, що писемність у Росію принесли монахи Кирило і Мефодій. Професор заперечує — на Русі вона існувала за тисячу років до виникнення християнства. Письмові знаки називалися «Руни Рода», а брати просто їх підлаштували під грецькі. Старослов’янські букви «почти современные русские, встречаются во многих частях планеты», — починає чудувати читачів Чудінов. І наводить приклад, що архео-
логи виявили у розкопаних двох містах древньоіндійської цивілізації (четверте тисячоліття до н. е.) декілька черепків із позначкою на слов’янській мові «Майстерня Храма Яра».
Друга теза: скіфи та їхні чудові золоті вироби. Шановний фахівець із слов’янської міфології не пояснює читачам специфічного видання, хто такі скіфи і на яких землях проживали. Натомість автор уперто прямує до свого відкриття — великої імперії Русь Яра зі столицею Аркона (тобто на острів Руян нинішньої Німеччини). І що ж він там виявив? А те, що «скотоводы, как вы понимаете, не могут содержать ювелиров… То есть эти украшения делали не скифы, а те наши русские предки, которые там тогда жили…» Аркона, наголошує вчений муж, була центром великої держави, яка простелялася майже на всю Європу аж до ХІІ століття. Тепер ясно, до чого вів «сенсаційний» дослідник. Аби жодним словом не обмовитися, що у ІХ ст. Кирило і Мефодій перебували у Київській Русі і бачили, на їхнє здивування, «руські письмена». У кримському Корсуні стрінули чоловіка, який мав писану Біблію і Псалтир руською (українською) мовою. Росії тоді ще взагалі не існувало, а значить і мови, «подібної до сучасної російської». Промовчав, бо скіфи тим більше не причетні до нинішньої території Росії. Зате забрані, вкрадені з України, привласнені скіфські золоті вироби лежать у залі Ермітажу як унікальні мистецькі прикраси «їхніх» нібито далеких пращурів. Міг би московський науковець згадати готського історика Іордана, який посилався на візантійця П. Панійського, про самоназву народу Скіфії; про те, що його жителі називали себе росомонами, тобто руськими людьми, а мешкали вони у Подніпров’ї і не тільки там. Саме від їх імені пішла назва літописних русів (детальніше — у праці «Велика Скіфія» Г. Василенка). Інший український історик М. Суслопаров довів, що з Подніпров’я бере початок буквене письмо народів Європи. І ніхто з науковців цивілізованих націй не заперечує цього. Тим часом Чудінов затуманює голови читачам словом Русь (аби, крий Боже, у когось і близько не закралася думка про Русь-Україну). Ні, «Русью тогда называлась любая земля, но земля обитаемая, с разделением по различным богам», — запевняє він. Аби надати наукової ваги «відкриттю», дослідник пише, що Китай називався Русью Мари, Америка — це Русь Рода, Європа — Русь Яра. Уявляєте, які очі та міміка були б на обличчі в істориків і студентів од трьох континентів, якби довелося їм оце почути? Фантастичні творіння (науковий доробок професора Чудінова складає понад 300 статей і 10 книжок) направлені, як стріли, пущені з лука, насамперед у серце давньої української історії. Натомість міфами підняти велич Русі російської. «Понятие «Киевская Русь» — это изобретение одного монаха, которого запорожские казаки включили в состав своей делегации, чтобы у Алексея Михайловича просить присоединения к России в 1654 году. До этого была Русь Московская, Русь Новгородская», — резюмує автор. Явна брехня — не існувало Русі ні московської, ні новгородської. Це пізніша видумка, яка особливо педалюється кремлівськими фальсифікаторами. Знову ж, як за часів М. Карамзіна, С. Соловйова, В. Ключевського, міфологічні атаки розраховані на малоосвічених людей. Московіти не обмежуються однією брехнею, а несуть читачеві одразу другу й третю. Так чинить і Чудінов: спочатку виставив наперед Русь російську, а потім «народжену» Київську Русь. І то зневажливо мовив, що назву їй причепив чернець, який у складі делегації йшов проситися у царське ярмо. Відповідно великороси старші, а українці — вторинні. Тож Росія нинішня — буцімто найдревніша і найкультурніша нація, яка виникла задовго до ери Христової, давши цивілізаційний поштовх усім європейським країнам і світу. Неймовірно важко повірити у таке? Патріотично налаштованого автора, що називається, понесло… «И вдруг выясняется, что Рим построила Русь. Что основным языком в Западной Европе был русский. Что вся культура западным миром почерпнута у России…» Дух перехоплює від масштабів. Без склянки води не обійтися. Але впадати у відчай не можна — гірше ще попереду. А попереду — лише палата номер шість… «Многие германские города имели русские названия», «Русской землей была когда-то и Англия», «Тюркские народы тоже вышли из русских, но отошли от них и изменились на сотни лет раньше». Куди не кинь оком — одні русскіє. Тільки якась лиха година рознесла їх по континентах, чи що? Жаль одного професорського упущення у вислідах: мавпи теж заслуговують на те, щоб «от русскіх проісходілі». Не пощастило, але ще не вечір у найдавнішій історії — чудінови повернуться. І начудять із претензіями на сенсаційну «науковість». Чого б ні? Саме час відроджувати та обустраівать велікую Рас-сію. Всі інші народи — унтерменші.
...Отаку чудернацьку отруту розносять московські благодійники українським читачам із «благодарением» і «любовью».
Gismeteo 
