Звертали увагу, що нинішні дітлахи навчаються працювати з комп’ютером, користуватися планшетами-телефонами раніше, ніж читати та рахувати? Вони народжуються та ростуть разом із розвитком цифрових технологій, опановують різноманітні пристрої ледь не раніше, ніж починають розмовляти. Саме тому психологи охрестили дітей, народжених у новому тисячолітті, цифровим поколінням. Вони інакші й відрізняються від своїх батьків так само принципово, як ті відрізнялися від попереднього покоління. Загалом психологи виділили кілька вікових груп за роком народження: мовчазне покоління — народилися в 1923-45 роках; бебі-бумери — 1946-64; покоління Х (індивідуалісти) — 1965-85 та покоління Y (міленіум) — 1986-2000 роки. Про  це та різноманітні аспекти майбутнього цифрового життя йшлося на конференції «Всеукраїнська електронна платформа UP.me — нова система взаємодії між державою, бізнесом і суспільством», що відбулася в приміщенні Хмельницької торгово-промислової палати.

Що це за така собі платформа, спитаєте ви. Спочатку відповімо цитатою з прес-релізу. «Всеукраїнська електронна платформа UP.me — це програмно- апаратний комплекс із модульною інформаційно-комунікативною інфраструктурою, набором ІТ-рішень та інструментів, які створюють єдиний онлайн-простір (екосистему)». Хуххх. Нарешті переписав. Ви щось уторопали? Людською мовою писано? Вирішили приєднатися до цього комплексу з модульною інфраструктурою та набором? І це ж, так міркується, не одна людина вигадувала такий інтелектуальний набір слів. Але, знову міркується, таке штучно створене з розумних слів визначення здатні осягнути лише люди саме цифрового покоління. Так, за ними майбутнє, але наразі з цим онлайн-простором або загадковою екосистемою потрібно працювати (якщо доведеться та проект реалізується) здебільшого людям з іншим розумінням природи речей — поколінню Х. Тобто громадянам, яким ще з дитинства-юності остогидлі порожні, але гарні, фрази; мабуть, ще з часів пленумів та вузівського вивчення матеріалів чергового партійного з’їзду.
 Якщо відверто, то все складне та заплутане рідко знаходить шлях до сердець споживачів. Усе просте — виграє. Скажіть людською мовою: хочемо створити сайт, де можна отримати всі послуги від держави, об’єднати на ньому комерційні та освітні установи тощо, а не «екосистема». Аби все, що потрібно українцю, можна було знайти за однією електронною адресою. До прикладу, якщо ми щось загальне шукаємо в інтернеті, то відкриваємо «гугл». Хочемо знайти готель у будь-якому куточку світу — будь ласка, сайт «букінг». Бажаємо сплатити за комуналку, не виходячи з дому? Маємо нещодавно націоналізований банк, де ця функція доступна. З’явилася група людей-ентузіастів, які прагнуть усе це об’єднати на одному ресурсі, — чудово. Але навіщо мішура розумних слів про «програмно-апаратний комплекс»...
Світ останніми роками швидко рухається до все більшої цифровізації всіх сфер життя. На конференції згадали приклад Естонії, яка єдина з пострадянських країн взяла радикальний курс на перехід до електронного життя. Нині й проголосувати можна в ній через інтернет, і скористатися послугами митниці, нотаріуса, лікаря. Все через світову павутину. Як йшлося на конференції, ця невеличка країна Балтії — 1,2 мільйона населення — заощадила двісті мільйонів євро на відмові від паперу та послуг чиновників-бюрократів завдяки електронному документообігу. Порахуйте, скільки це буде для нашої, в десятки разів більшої, держави. В Естонії, виявляється, через інтернет не дозволено лише одружитися-розлучитися та продати нерухомість. Усе інше робиться, не встаючи з дивана. 99 відсотків державних послуг — у мережі. Бізнес  відкривається за     15 хвилин.
У нас все, зрозуміло, поки інакше виглядає. Спроба створити єдиний сайт для бізнесу, держави та суспільства — чудовий крок. Бо саме за цим майбутнє. Об’єднати в одному місці державні послуги, торгівлю, виробничників, будівельників, страхові компанії, туристичні агенції, медицину, освіту, все-все, що потрібно людині, — вкрай зручне рішення для громадянина. Схожі процеси, як зазначив, виступаючи на конференції, генеральний директор спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В’ячеслав Биковець, відбуваються в США, Європі, Китаї тощо. Єдина платформа дозволить розширити ринки збуту, збільшивши експортний потенціал, залучити додаткові інвестиції.
Залишилася «дрібниця» — реалізувати проект. Бо, зайшовши на сайт UP.me нині, корисної інформації поки побачити не вдалося. Якщо не зважати на вже цитоване визначення про платформу, модулі й інструменти. Але це, так здається, здатне хіба налякати потенційного користувача набундюченістю форми без реального наповнення.