Їх, дорослих, красивих, усміхнених, в українському одязі, зустрічали оплесками і  піснею. Їм давали по-батьківськи щирі настанови, а юні й маленькі хмельничани, танцювальні й художні колективи міста влаштували гарний, патріотичний   концерт. Так минулого вівторка на площі біля кінотеатру Шевченка урочисто вручили заслужені нагороди за відмінні успіхи у навчанні випускникам хмельницьких шкіл. Пишається місто сотнею золотих і тридцятьма вісьмома  срібними медалістами.

«Пригадую, як 19 років тому я отримував золоту медаль з рук директора школи, як хвилювався в ту мить, – ділиться спогадами Хмельницький міський голова Олександр Симчишин. – У такі хвилини розумієш, що 11 років, проведених у школі, ти все робив правильно, що не даремно жертвував особистим часом чи спілкуванням з друзями на користь книги і навчання!Відсьогодні  у вашому житті розпочинається новий етап. І ви маєте пройти його не менш гідно. На вас – підвищена відповідальність! Не обов’язково новий життєвий етап має завершитися нагородою, головне, щоб ви самі були задоволені тим, як його прожили!».
Окрім міського голови, вручали медалі секретар міської ради Михайло Кривак, заступниця міського голови Галина Мельник, начальник управління освіти міської ради Роман Миколаїв.
…Винуватці торжества з гордістю розглядали медалі, а на очах бриніли сльози, в яких переплелись і радість, і смуток. Радість за  результат багаторічної копіткої праці, смуток викликало прощання з дитинством, школою, однокласниками, вчителями.
У своєму ж зверненні до присутніх медалісти запевнили, що зроблять усе від них залежне, аби бути корисними рідній державі. А ще вони організували акцію «Оберіг»: на спеціальній сітці жовтими і блакитними стрічками «намалювали» карту України. Родзинка акції крилася у тому, що на стрічках, дбайливо прив’язаних кожним із медалістів на карту, було побажання солдату-захиснику: щире, від серця, з «вимогою» повернутися живим, з мрією якомога швидшого миру.
Три такі карти урочисто вручили відомій волонтерці Валентині Базилюк, аби передали на схід нашим хлопцям, як найнадійніший оберіг, намолений дитячими серцями.  «Від найкращих синів України, тих, які на передовій, – звернулася до медалістів волонтерка, – я дякую вам за мудрість, силу волі, патріотизм. І переконана, що маючи таке майбутнє, у нас є всі шанси стати найкращою в світі державою».