Старшокласники Хмельницької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 13 імені М. К. Чекмана Владислав Газда та Анна Дацюк — активісти шкільного проекту «Еко-я» захоплено розповідають, як відчутно змінилася школа, а, головне, самі учні, вчителі, відколи беруть участь у міжнародній ініціативі з кліматичної освіти, енергозбереження та виховання енергоощадливої поведінки в побуті.
З гордістю демонструють виготовлені учнями «папероїди» та «пластикоїди» у кожному класі та в коридорах школи, а також корзини для використаних батарейок. «Ми навчилися правильно сортувати побутове сміття, зокрема, пластикові пляшки: корок — окремо, саму пляшку, термін розкладання якої, уявіть, 500 років, — в інший контейнер, — розповідає Владислав. — За тиждень назбируємо п’ятилітрову пляшку корків, здаємо на пункт прийому. Папір, макулатуру також здаємо, а на виручені кошти плануємо створити в школі «Молодіжний екопростір»: лавочки, зелень, стенди про важливість збереження екологічного балансу на планеті, про наслідки від зміни клімату та ще — про наші досягнення у проекті».
Десятикласниця Анна пригадує, з яким задоволенням учні, особливо наймолодші, відгукнулися на акції «Здай батарейки на утилізацію — врятуй родину їжачків», «Забери у бабці сірники — не спалюй сухе листя». Показує, які пам’ятки розклеїли у всіх приміщеннях школи: «Вимкни мене», «Бережи воду»... Учні кажуть, що дуже ретельно готувалися до нещодавнього шкільного брейн-рингу «Битва енергій», де команди продемонстрували свої знання та практичний досвід щодо збереження невідновлюваних, вичерпних джерел енергії на Землі. А це, нагадують, буре і кам’яне вугілля, нафта, природний газ... Ще велика цінність — прісна вода. Зміни клімату, посухи, за прогнозами вчених, призведуть до того, що дві третини населення Землі до 2050 року потерпатимуть від нестачі питної води.
А загалом ці зміни, підвищення температури середовища на 2 градуси потягне за собою незворотні зміни в усіх галузях життя, у соціальній сфері, сільському господарстві, змінить кордони держав. За прогнозами ООН, до 2050 року в світі буде до 20 мільйонів кліматичних біженців... Не виключаються голодні війни... Планета вже давно сигналізує про біду: атмосфера та океан, починаючи від 1950-го потеплішали, сніговий та льодовий покрив зменшилися, рівень Світового океану підвищився. Кількість ураганів зросла на 75 відсотків, частота й тривалість посух у Середземномор’ї, Африці насторожує...
«Торік у серпні за підтримки Євросоюзу відбувся Всеукраїнський форум «Кліматична освіта 2016», де вперше системно обговорили, як готувати школярів до тих викликів, які постали перед людством, — каже заступник директора з виховної роботи, координатор проекту «Spar Energe Hab» у школі Тамара Газда.
Тамара Миколаївна взяла участь у тренінгу для педагогів, організованому торік у квітні в Києві ГО «Світ освіт» у рамках програми «Spar Energe Hab» за фінансової підтримки Норвезького товариства охорони природи. Згодом педагоги та учні школи за активної участі Тамари Газди написали заявку на участь у наступному етапі проекту — тренінгу для школярів. Він відбувається за фінансової підтримки Євросоюзу, Австрійської агенції з розвитку та Австрійського Червоного Хреста в рамках Міжнародної програми «Climate Forum East II». За підсумками конкурсу школа увійшла до п’ятірки переможців з-поміж 25 претендентів з усієї України. Адже, як вже йшлося, з торішнього квітня у її стінах було чимало зроблено для популяризації екологічного світогляду, запровадження кліматичної освіти, її інтеграції чи не в усі шкільні предмети та виховні заходи. На базі ЗОШ № 13 імені М. Чекмана було проведено і тренінг з кліматичної освіти для педагогів шкіл, каже директор Ніна Хулуб.
Головне, що екологічними ідеями перейнялися самі учні. Вони ж розкажуть про засвоєне і батькам, і друзям, щоб корисні звички, погляди ширилися. Отож днями на базі школи відбувся триденний тренінг під цікавою назвою «Міністерство практичної магії», організований тренерами ГО «Колегія Екологічної освіти «Світ Освіт» під керівництвом голови цієї організації Ольги Лаврик.
«Першого дня ми говорили з дітьми про виклики людству через глобальні зміни клімату. Наступного розкрили тему молодіжного лідерства, далі — секрети проект-
ного менеджменту для школярів. Ми навчимо їх створювати проекти, шукати ресурси, залучати їх, — розповіла Ольга Лаврик. — У результаті учні мають створити власний цікавий екопроект і презентувати його на рівні міста».
А в наступному етапі програми у травні, додає Тамара Газда, освітян навчатимуть проектному менеджменту з метою енерго-ефективного облаштування, приміром, будівлі школи. Європейські грантодавці акцентують, що робота має бути системною і наскрізною в освітньому процесі. А для дітей ця наука повинна бути цікавою, у вигляді інтерактивних ігор, квестів. Зважаючи на схвальні відгуки юних учасників та їхні висновки із засвоєного, головної мети тренери та педагоги досягнули. «Тепер, — каже Тамара Миколаївна, — є надія, що зі школи, осередку зміни поведінкових стереотипів, діти поширять свої переконання та навички у своїх родинах, у місті і так далі. Важливо не очікувати позитивних змін у довкіллі, а створювати їх, бо успіх залежить від кожного з нас...»
Gismeteo 
