Майже півтора року Арсеній Яценюк очолює уряд. Багато гучних обіцянок дано молодим реформатором, але заявлені реформи буксують, гривня знецінилася втричі. Економлячи на всьому, люди затягли паски так, що й дихнути важко. Раніш бідна Україна стала чи ненайбіднішою державою Європи і, якщо хаос триватиме далі, може невдовзі наблизитися до найзлиденніших у світі. Ми погрузли в боргах по самісінькі вуха. Звісно, не в одну мить це сталося. Борги України постійно нарощували впродовж тривалого часу різні уряди. А нині вона не здатна платити за своїми зобов’язаннями. На думку знаного економіста, народного депутата Віктора Пинзеника, щоб погасити державні борги, кожен українець повинен рік попрацювати безкоштовно. Парламентар наголошує, що теперішній борг складає 86 відсотків ВВП, тоді, як у 2008 році становив лише 12,7 відсотка. Нинішня інфляція — 57,5 процента — це «рекорд» України за двадцять років.

Одне слово, приїхали. Аби виборсатися з цієї ями-прірви, державі вкрай потрібні зовнішні запозичення. Однак через нестабільність в Україні, викликану різким падінням виробництва, казнокрадством і корупцією, війною на сході, нам дають гроші неохоче. Ще й вчасно борги треба повертати. А платити то немає чим, бо економіка ледве животіє, бо вісім років поспіль інвестиційний клімат, як кажуть фахівці, в негативній зоні. Аби не допустити дефолту і не відрізати себе від зарубіжних капіталів взагалі, минулого вівторка міністр фінансів Наталія Яресько відправилася в Сполучені Штати Америки на переговори з спецкомітетом кредиторів про реструктуризацію держборгу. Нагадаємо, ще навесні Україна просила приватних кредиторів списати їй 40 відсотків боргів із загальної суми 8,9 мільярда доларів. Вони спершу погодилися на прощення лише 5, потім — 10 відсотків. Перемовини в США йдуть дуже важко, відбулися гострі й детальні дискусії. У п’ятницю, 14 серпня, сторони виступили зі спільною заявою, повідомивши, що переговори тривають.
Молімося Богу, щоб наші фінансові проблеми пошвидше були розв’язані, щоб Захід нарешті зрозумів: зволікати з широкомасштабною допомогою Україні не можна, бо російський агресор шматуватиме її далі, як до цього Крим, а зараз — Донбас; бо запаморочений імперським угаром, особистими образами на всіх і вся Путін не зупиниться на нашій державі, а піде далі.
Коли вже зайшла мова про війну, поговоримо про нинішню ситуацію на багатостраждальному Донбасі. Бойовики і їхні російські покровителі все роблять для того, щоб мир не настав. Щодня точаться бої, обстріли наших військових і мирного населення. Ворог, попри взяті на себе зобов’язання виконувати Мінські домовленості, цинічно топчеться по них, застосовує по всій лінії зіткнення заборонені важку артилерію, танки, пекельні «Гради».
Нині багато міст і сіл Донецької та Луганської областей нагадують руїни. Тамтешні мешканці залишилися без роботи, засобів для існування. Всесвітня продовольча програма ООН днями виділила готівкові кошти для 600 тисяч осіб на підконтрольній Україні території Донбасу. Допомогу (понад 400 гривень на людину) вже почали видавати. ООН також сприятиме відновленню робочих місць.
Відновлювати їх треба й в інших регіонах України, адже, за даними Федерації роботодавців, за останні два роки число робочих місць зменшилося на шістсот тисяч. Тобто тисячі підприємств зупинилися або зменшили обсяги виробництва. Непокоїть і те, що через чиновницьке свавілля, корупцію, податковий тиск, інші негативні чинники рівень тіньової економіки постійно зростає. У першому кварталі він збільшився ще на п’ять пунктів і становить 47 відсотків від обсягу офіційного ВВП. Ці цифри наводить не опозиція: їх оприлюднило минулого тижня Міністерство економічного розвитку й торгівлі. Тож дивним виглядає на тлі падіння ВВП у другому кварталі на 15 відсотків запевнення міністерства, що економіка вже пройшла пік падіння. Поки не ліквідуємо «тінь», не приберемо корупцію, не дамо вільно розвиватися економіці, ніякого зростання в державі не бачити.
А зростання жалюгідних зарплат, пенсій коли побачимо? Під тиском громадськості та побоюючись народного гніву, що назріває, міністерства фінансів і соціальної політики минулого тижня за дорученням уряду приступили до розрахунків із підвищення мінімальної зарплати з 1218 до 1378 гривень. Щоб підняти соцстандарти з 1 вересня, а не 1 грудня, як планувалося, потрібно 10,5 мільярда гривень. Переконаний, задля підняття низького рейтингу партії прем’єра напередодні виборів кошти відшукають і мінімальну зарплату збільшать.
До речі, уряд і Президент виконали свої зобов’язання перед сім’ями загиблих учасників антитерористичної операції. Минулого тижня виплати сягнули вже 465 мільйонів гривень. Ще на 5,3 мільярда гривень схвалено збільшення витрат на АТО. Кошти підуть переважно на закупівлю озброєнь і боєприпасів, модернізацію армії. Передбачається до кінця року поставити в Збройні сили 40 тисяч автомобільної, 300 одиниць бронетанкової техніки.
Нам треба обороняти, берегти державу. Українське суспільство після подій у Криму й на Донбасі стало монолітнішим, згуртованішим і патріотичнішим. Минулого тижня німецький політолог Андреас Умланд з цього приводу сказав, що війна на Донбасі, попри весь негатив, відіграла важливу роль у становленні української політичної нації; посилилася роль громадянського суспільства. А ще він стверджує, що важливу роль у стимулюванні державних перетворень у нашій країні відіграє двадцятимільйонна українська діаспора на Заході.
Все це — правда. Україна хоче і прагне бути цивілізованою, заможною державою. Не вічно ж нам, образно кажучи, ходити голими й босими, простягати руки за подачками.