Курси валют

Нагадаю, це був день, коли увага всієї України була прикута до надзвичайної події на Вінниччині — вибухів боєприпасів на військових складах поблизу містечка Калинівка та ще більше десятка довколишніх сіл, внаслідок чого було евакуйовано понад тридцять тисяч осіб. Дивно, але чомусь ніхто й словом не обмовився про цю приголомшливу ситуацію. Хоча маємо свою Цвітоху на Славутчині. Щоправда, люди подейкують, з тамтешніх складів усе, що можна було, давно розтягнули. Тож загроза начебто не страшна. Так це чи ні, зараз аналізувати не беремося, але те, що сталося у сусідів, таки мало би нас насторожити та закликати до готовності в разі НП.

Визнали бійців-добровольців
Позитивним моментом у роботі сесії, безумовно, стала підтримка на обласному рівні визнання бійців-добровольців, які брали участь у захисті територіальної цілісності на сході України, та, відповідно, прийняте звернення до Президента, Кабінету Міністрів і Верховної Ради України щодо надання їм офіційного статусу учасника бойових дій. До цього кроку закликав, зокрема, народний депутат Сергій Мельник, який є співавтором кількох законопроектів, один з яких, наприклад, передбачає виплату грошової компенсації в разі відмови в наданні земельної ділянки учасникам АТО чи їхнім родинам. Як зазначив у своєму виступі Олександр Попов, командир сьомої резервної сотні Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», місцевим бюджетам під силу надавати соціальні пільги та гарантії добровольцям, адже за три роки бойових дій переважна більшість із них уже ввійшли до складу Збройних сил України. За бортом, так би мовити, залишилися ті, хто має серйозні проблеми зі здоров’ям, у тому числі, після важких поранень, інші життєві обставини. На Хмельниччині таких осіб не більше півсотні. Депутати підтримали порушене питання одностайно.
Щодо депутатських запитів, то ситуація вимальовувалася традиційною. З розгляду їх зняли менше десятка, 36 залишається на контролі, додалося й декілька нових. Так, Сергій Іващук на продовження теми, наполягав на захисті прав учасників АТО в отриманні у власність земельних ділянок, а також бив на сполох щодо ситуації, яка склалася під час оформлення під громадські пасовища земельних ділянок поблизу сіл Мокроволя та Жемеленці на Білогірщині. Петро Павлюк клопотав про повернення частини збитків, яких зазнало СТОВ «Слава» села Притулинці Ізяславського району, а Ніла Островська наполягала створити комісію з вивчення питання надання медичної допомоги нашому земляку Володимиру Левію у Подільській хірургічній клініці професора Суходолі.
Серед звернень до вищих ешелонів влади колеги підтримали Віталія Олуйка — про колегіальну й персональну відповідальність осіб і депутатів органів місцевого самоврядування, які в своїх рішеннях порушують вимоги Конституції України й чинне законодавство, а також Лілію Брухнову, яка акцентувала увагу на вдосконаленні законів про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів, які нині унеможливлюють збереження життя людей, котрі цього потребують, та, відповідно, бажання стати донором після смерті.
Мовний бар’єр  і депутатська байдужість
Ще в одному з ініційованих на розгляд сесії питань обранці планували заслухати виступ генерального директора ВП ХАЕС Миколу Панащенка про роботу 1-го та 2-го, а також добудови 3-го й 4-го енергоблоків атомної електростанції, яку визнано однією з найстабільніших у державі. Та після перших сказаних російською мовою слів Миколу Сергійовича, відомого фахівця, різко обірвали представники від фракції «Свобода». Вони обступили Миколу Панащенка довкола трибуни, ніби сепаратиста якогось упіймали! Навіть відверте обурення більшості депутатів залагодженню ситуації не посприяло, скупий звіт про роботу ХАЕС уже українською мовою зачитав голова обласної ради Михайло Загородний. На тому й «зам’яли».

І ще про один депутатський конфуз. Цього дня до обласного центру прибуло майже чотири десятки людей із села Колодіївка Кам’янець-Подільського району, яке разом з іншими довколишніми об’єднував свого часу радгосп лікарських рослин. Радгоспу немає уже давним-давно, а от землі його для колодіївчан так і залишилися нерозпайованими. Нині ж їх направо й наліво роздає стороннім громадянам  управління Держгеокадастру в області. Цю проблему порушив Іван Гончар й інші підтримали через депутатський запит з’ясувати ситуацію. А вислухати болі й печалі селян, котрі трудилися на своїй землі, а тепер залишилися ні з чим, до того ж, півдня простовбичили під дверима сесійної зали з надією, що їх почують, часу в депутатів не знайшлося. Спокійнісінько розійшлися на обід.

Ми обов’язково розповімо про земельні поневіряння колодіївчан на сторінках «Подільських вістей» в одному з наступних випусків газети.
Розподіляли бюджет
Розподіл стосувався більш як 80 мільйонів гривень. Більшіть коштів буде спрямована на медичну та освітню галузі. Оскільки цьогоріч так і не судилося розпочатися будівництву нового лікувально-діагностичного корпусу обласної дитячої лікарні, на яке було передбачено 10 мільйонів гривень, то понад мільйон гривень підуть на коригування проектно-кошторисної документації та експертизи даного проекту, решта ж — на покращення матеріально-технічної бази закладу: придбання реанімобіля, капітальний ремонт гематологічного й неврологічного відділень тощо.
Знайшлося фінансування й для важливої для області Програми питної води.
Крім цього, відбулося ряд кадрових призначень, крім одного. Не проголосували за кандидатуру Віктора Скрипника, який мав очолити комунальний заклад «Центр організаційно-господарського забезпечення закладів освіти». Це саме та структура, про яку два місяці тому йшлося у журналістському розслідуванні моєї колеги Оксани Собко «Корупційна прокладка» чи законо-слухняний посередник?». То, виходить, керівник-попередник Віталій Синчук, якого звинувачують у тому, що примушував підлеглих закупити «не ті» дизельні генератори, ще має шанси «відбілити» своє ім’я?
Марні надії?
І, мабуть, останнім та чи не найвагомішим каменем у депутатський город можна назвати провал голосування за проект перспективного плану формування територій громад Хмельницької області, який має важливе значення для подальшого функціонування семи об’єднаних територіальних громад, у яких вже призначено перші місцеві вибори 29 жовтня, та п’яти ОТГ, які чекають аналогічного рішення ЦВК на грудень поточного року. З цього приводу до редакції уже надійшов відкритий лист  обуреної та обдуреної  у своїх сподіваннях громади сіл Цикова й Карачківці Чемеровецького району. Його ми обов’язково опублікуємо в наступному номері «Подільських вістей». Щоправда, голова обласної ради Михайло Загородний запевнив людей: у зв’язку з депутатською пасивністю й інфантильністю на засіданні, уже найближчим часом буде проведена позачергова сесія.