Тривалий час невизначеність правового статусу вояків-добровольців та членів їхніх родин спонукала до думки, що ми живемо в умовах не лише «гібридної війни», а й «гібридного миру». Лише нещодавно, 2 лютого, Верховна Рада України ухвалила зміни до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Ми попросили юриста Олександра АРИХА роз’яснити правові тонкощі щодо статусу членів родин полеглих добровольців.
— Який статус у нашій країні мають члени сімей загиблих добровольців і як його оформити?
— Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачаються певні пільги і для сімей добровольців, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаного в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення. Цей статус передбачається як для сімей осіб, які добровільно забезпечували проведення АТО (займалися волонтерською діяльністю), так і для тих, хто брав участь у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. При цьому немає значення, чи було це формування у подальшому «легалізовано».
До членів сімей осіб, на яких поширюється дія закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» належать:
· утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв’язку з цим виплачується пенсія (по втраті годувальника);
· батьки;
· один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;
· діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;
· діти, які мають свої сім’ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття;
· діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.
Крім того, статус осіб, на яких поширюється дія цього Закону мають діти померлих учасників бойових дій, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, до закінчення цих навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.
Порядок надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», деяким категоріям осіб затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 740 від 23.09.2015 р.
Для отримання цього статусу родичам померлого потрібно подати до управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання пакет документів. Перелік їх залежить від категорії загиблого (померлого). Але в будь-якому випадку подається копія свідоцтва про смерть (або повідомлення про загибель особи) та висновок судово-медичної експертизи або постанова штатної військово-лікарської комісії відповідного військового формування ЗСУ, Нацгвардії чи іншого утворення.
Якщо особа, яка загинула (померла) брала участь у добровольчому формуванні, то подається також довідка керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних сил про виконання добровольчим формуванням, до складу якого входила особа, яка померла (загинула), завдань АТО у взаємодії із Збройними силами, МВС, Нацгвардією чи іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями. А якщо померла особа була волонтером, — то довідка про добровільне забезпечення або добровільне залучення до забезпечення проведення АТО.
У разі загибелі учасника добровольчого формування, військово-службовця чи працівника державного підприємства, залученого до АТО, подаються документи про безпосереднє залучення особи, яка загинула (пропала безвісти) чи померла, до виконання завдань АТО. Це можуть бути витяги з наказів, розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних/службових розслідувань за фактами отримання поранень, тощо, а також інші видані державними органами офіційні документи, що містять достатні докази про безпосередню участь особи в АТО. Для сімей полеглих добровольців, які служили у військових формуваннях, що не отримали офіційний статус, потрібно подати клопотання про надання статусу особи, на яку поширюється чинність закону, керівника добровольчого формування, до складу якого входила особа. Сім’ям добровольців можна також подати письмові свідчення не менш двох свідків з числа осіб, які разом з такою особою брали участь в АТО та отримали статус учасника бойових дій або інваліда війни.
Родичам померлих волонтерів необхідно подати копію договору про здійснення волонтерської діяльності, укладеного з організацією або установою, що залучає волонтерів до надання допомоги в районах проведення АТО або інші документи (видане нею посвідчення волонтера або витяг з державного реєстру волонтерів, або копія договору про надання волонтерської допомоги між особою, яка здійснювала волонтерську діяльність та командиром військової частини (органу, підрозділу). Також подаються свідчення командира (начальника) військової частини (органу, підрозділу), керівника добровольчого формування про безпосередню участь особи в АТО, завірені печаткою військової частини.
Загалом бажано подавати до управління праці всі документи, які підтверджують участь особи в АТО, причини її смерті та причинно-наслідковий зв’язок між смертю та участю в АТО. Але якщо будь-який з документів, перерахованих вище, отримати не вдасться, доведеться звертатися до суду для встановлення відповідних юридичних фактів.
Рішення про надання відповідного статусу управління праці має ухвалити протягом місяця з дня подачі усіх документів.
У разі позитивного рішення видається «Посвідчення члена сім’ї загиблого», форма якого затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 12.05.1994 р.
Gismeteo 
