Маєте претензії до владних органів: усіляких земле- впорядників, тарифотворців, прокуроро-суддів? А уявіть, скільки зауважень у бізнес-спільноти? Бо, окрім того, що вони є пересічними громадянами, з усіма нашими проблемами, вони ще й підприємці, яким доводиться мати справу з фіскалами, митниками, органами місцевого самоврядування та іншою бюрократичною братією. А головна біда в нашій державі в розрізі влада-бізнес те, що до останнього часу особливо й не було кому поскаржитися на дії чиновників. Зазвичай претензія описувала коло у владних лабіринтах і плавно скеровувалася до того органу, на який і скаржаться. Проте рік тому ситуація дещо змінилася — в столиці запрацювала Рада бізнес-омбудсмена. Торішнього 20 травня вона оголосила про початок діяльності, а нинішнього — до Хмельницького завітав її очільник Альгірдас Шемета.
Пам’ятаєте, колись наші предки жили в надпотужній середньовічній державі — Великому князівстві Литовському, яка й московітів била, й татарів ганяла степами. Лише поглянувши на ім’я та прізвище гостя, стало зрозумілим — десь оті споконвічні спільні корені у ньому приховуються. А як інакше пояснити таку цікаву суміш: литовське ім’я й українське прізвище?.. Між іншим, і біографія в омбудсмена доволі промовиста — за освітою економіст-математик, двічі — міністр фінансів Литви, п’ять років, з 2009 по 2014 роки, був єврокомісаром (фактично міністром Європейського уряду). Наразі — бізнес-омбудсмен в Україні. Але, мабуть, варто таки розшифрувати цей загадковий термін, який не тільки написати, а й вимовити складно. Походить слово зі шведської (не найлегша мова) та означає «представник». У сучасному розумінні омбудсмен — це посадова особа, яка захищає громадян (у нашому випадку бізнес) від дій-бездіяльності-свавілля влади. Цілком слушно виникає питання: а чи може він протидіяти чиновникам, від яких залежить фінансування Ради бізнес-омбудсмена? Може! Як поінформував Альгірдас Шемета на зустрічі з підприємницьким загалом Хмельниччини, його орган цілком незалежний, бо фінансується за рахунок коштів іноземних донорів через Європейський банк реконструкції та розвитку.
Чим же займається ця структура в Україні? Захищає бізнес від неправочинних дій державних органів, органів місцевого самоврядування та державних компаній. За рік роботи до Ради надійшло понад вісімсот скарг. Звісно, найбільше зі столиці — майже половина. А от пасуть задніх за кількістю звернень… Хмельниччина разом із Буковиною — лише по чотири. Мабуть, це пов’язано не стільки з ідеальною ситуацією, скільки — з необізнаністю нашого бізнесу про існування такої потужної структури. Крім того, на зустрічі була присутня підприємець із Кам’янця-Подільського — саме вона надіслала одну з цих чотирьох скарг щодо рейдерського захоплення її бізнесу. І красно дякувала пану Альгірдасу за допомогу в розв’язанні проблеми, бо до цього (як ми описали це на початку матеріалу) всі її скарги блукали колами серед наших чинуш, які, можливо, самі були причетні до рейдерства.
На кого найбільше скаржаться підприємці? Не важко, мабуть, здогадатися — майже половина звернень щодо діяльності фіскальної служби — 366, на другому місці — місцеве самоврядування. А далі щільно вишукувалися наші правники — Мін’юст, МВС, прокуратура. Гість відзначив, що після стількох років роботи в Європі зі здивуванням спостерігає, як в Україні «силовики» працюють проти бізнесу. Так, наразі це наша специфіка — поки не порозганяють усіх цих хабарників у погонах і в мантіях, матимемо клопіт із розвитком держави.
Альгірдас Шемета поінформував, що 58 відсотків скарг прийняли до розгляду, відхилили — 37 відсотків, ще 5 — на попередньому розгляді; причому 341 справу вже закрили, надавши допомогу бізнесменам. Економічний ефект від рішень Ради склав понад три мільярди гривень. Будемо сподіватися, що й наш край розворушиться після відвідин омбудсмена, бо запитань до нього під час зустрічі вистачало. Скажімо, кадастрівці місяцями не дають відповідь, а за цей час ділянку віддали іншому. Знайома картина? Альгірдас Шемета повідомив, що із подібними скаргами до них зверталися. Які наслідки? Бували випадки, що земельних оборудників інших областей звільняли. Ще запитання від бізнесу — про великі штрафи за бухгалтерські помилки (якщо відверто, то, здається, на роботу треба брати бухгалтера, котрий вміє рахувати, а не кума-свата); чи можна сприяти внесенню змін до нормативних документів щодо розміру санкцій. Виявляється, що Рада бізнес-омбудсмена — консультативно-дорадчий орган при Кабміні, а тому має деяку можливість впливати на підготовку та внесення змін до найвищих актів держави.
Отже, поки не підрізали крила структурі омбудсмена, варто бізнесу всі проблеми, пов’язані із нашою корумпованою бюрократичною махиною, намагатися розв’язати й за допомогою незвичного для нас, але ефективного в усьому цивілізованому світі органу захисту підприємництва.
Gismeteo 
