Хоча й музика супроводжувала Тетяну з дитячих ранніх літ, проте вона і не мріяла пов’язати з нею своє життя. Та все ж у її серці народжувалися пісенні мелодії й у її виконанні зі сцени линули до слухачів.
На життєвому шляху Тетяни Ліпатової творчих здобутків та престижних перемог і нагород на конкурсах було чимало. Однак найдорожча та найпам’ятніша, запевняє, стала найперша, у Міжнародному гала-концерті у Києві. Тоді вона, п’ятнадцятирічна школярка, отримала звання лауреата за найкраще виконання авторської пісні.
— Усе сталося само собою. Відомий поет, житомирянин Микола Полівода, з яким товаришував мій батько, запропонував мені покласти на музику його вірш “Вересневий смуток”, — розповідала Тетяна.
Журливі й душевні поетичні рядки якось несподівано вилилися у пісню, яка і стала поштовхом для участі Тетяни у міжнародному гала-концерті. Хоча відтоді збігло вже тридцять років, та спогади донині зігрівають її душу.
— Спочатку для нас, конкурсантів, була захоплююча прогулянка по Дніпру до Києва, а потім уже відбувався конкурс у столиці в Палаці “Україна”. У журі було багато знаменитостей, які тепло зустріли мій виступ.
Пізнати красу мистецтва допомогли Тетяні батьки-музиканти, які стали її вчителями. З дитячих літ навчалася у танцювальній студії, не прагнула знайомитися зі світом музики. Однак мама зуміла захопити доньку грою на фортепіано, ставши для неї доброю наставницею. А от гарний голос Тетяні дістався у спадок від батька.
Хоча він, Микола Редьков, працював електриком на ХАЕС, але вільний час присвячував музиці, і навіть займався з дітьми, навчаючи їх грі на гітарі. А ще не раз Миколу Семеновича запрошували в журі фестивалю вокально-інструментальної музики “Живий звук”, який відбувався у Нетішині. Тішився батько й музичними здобутками своєї доньки та й спонукав її до майбутніх творчих звершень і композиторської діяльності. Микола Семенович рано пішов із життя, проте, навіть у дорослому віці Тетяні не вистачає його підтримки та слушних порад.
А із чотирнадцяти років Тетяна взялася за написання музики на вірші українських поетів. Загалом у її творчому доробку 45 пісень. З’явилася мелодія і про Нетішин “Місто мрій та надій” на слова Романа Веремія.
— Народилася я в Узбекистані, у Бекабаді Ташкентської області. Невдовзі із батьками та братом Максимом переїхала до міста атомних енергетиків — гарного та затишного. Із Нетішином у мене пов’язані найсвітліші спогади про безтурботні шкільні роки, найрадісніші миті з дня появи на світ сина Олексія. Нізащо не проміняла б Нетішин, який став для мене рідним, на інше місто. Як навчалася у Рівному, спочатку в училищі мистецтв і культури, а потім в гуманітарному університеті, то розлука з рідним домівкою здавалася мені вічністю.
Свою трудову діяльність розпочала в 2020 році, у комунальному закладі “Палац культури і мистецтв міста Нетішина”. І відтоді стала керівником народного аматорського ансамблю-студії сучасної естрадної пісні “Синевир”.
Колектив існує уже 32 роки. А засновником його була Ольга Іванівна, мати Тетяни. Тож донька докладає неабияких зусиль для його розвитку і гордиться своїми учнями та випускниками. Бо, як кажуть, талант — крапля здібностей і море праці. Серед учасників “Синевиру” — не лише дорослі, а й діти з п’ятирічного віку, і підростають вони в атмосфері творчості та краси.
Для багатьох вихованців дружний творчий колектив став стартовим майданчиком для вибору майбутньої професії. І втішена Тетяна Миколаївна тим, що допомагає здійснитися їхнім мріям, а ще радіє, коли, здобувши професію, повертаються у “Синевир”, знову зачаровуючи глядачів своїм голосом.
У нинішній нелегкий час колектив своєю творчістю намагається підтримати військових та їхніх родичів. Вони — активні учасники благодійних та різноманітних акцій зі збору коштів на потреби ЗСУ.
Великий успіх мав і нещодавній благочинний концерт “Пісня — душа України”. В репертуарі колективу з’явилися ще й патріотичні пісні, що згуртовують, підбадьорюють, вселяють віру в Перемогу. А ще — присвячені воїнам, які мужньо обороняють рідну землю. Прем’єра такої пісні відбулася завдяки Тетяні Ліпатовій, яка написала музику на слова Світлани Лелях “Присягаю тобі, Україно”.
Без творчого горіння композитор та співачка не уявляє свого життя. І вірить, що її любов та пісня стануть оберегом для захисників, які самовіддано наближають омріяну Перемогу.