Курси валют

Цей знімок зроблений у Відні третього лютого 1929 року в останній день роботи І Конґресу українських націоналістів, на якому всі 32 делегати підтвердили створення Організації українських націоналістів. Головою організації обрали громадянина Литви полковника Євгена Коновальця. Художник із Дніпропетровщини Роберт Лісовський створив Герб ОУН, який був затверджений делегатами. А марш новоствореної організації «Зродились ми великої години» уклав Олесь Бабій. «Декалог» («Десять заповідей українського націоналіста») сформулював Степан Ленкавський.
Невідомо, кому належить ідея фотографування всіх делегатів в останній день роботи Конгресу і з якою метою це було зроблено. Адже конгресівці не могли не розуміти, що ця світлина стане у пригоді в першу чергу польській поліції, яка і так полювала на українських патріотів. Саме за цим знімком польська дефензива розшукала й заарештувала всіх делегатів. А вже 5-9 вересня 1932 року у Львові відбувся судовий процес над засновниками ОУН. Підсудним польська влада заборонила спілкуватися українською мовою, і тоді всі «конгресівці» взагалі відмовилися говорити. Тому цей гучний процес отримав назву — «суд мовчальників».
Захищав засновників ОУН блискучий адвокат, доктор права Степан Шухевич. Можливо, саме тому підсудні отримали лише по чотири роки ув’язнення. І тільки Степан Охрімович не почув вироку, бо після жорстоких тортур 10 квітня 1931 року у важкому стані був звільнений із в’язниці, а через кілька днів від звірячих побоїв помер вдома у батьків.
Однак, погодившись сфотографуватися, засновники ОУН, очевидно, досягли своєї мети, бо й нині, через 86 років, є можливість глянути у вічі людям, які змінили історію України.