Цю історію я почула від своїх добрих знайомих, тому не маю сумніву, що вона не вигадана, а все так і було.
…Гуляло весілля. Добряче захмелілі гості вже втомилися раз по раз вигукувати «Гірко!», як і втомилися цілуватися молоді. Та й взагалі, весільне дійство вже підійшло до тієї межі, на якій пора або розходитися, або втнути якийсь запальний танець, щоб розвіяти нудьгу.
Гроші на «первістка» уже зібрали, тещі «ноги помили», та й інше… Словом, традиційна програма весілля була майже завершена. Несподівано в куточку за столом підвівся зі свого місця місцевий чоловік Микола. Він уже перекинув не один келишок і був у стані безглуздо-нетверезому. Грубо схопивши за руку дружину, яка вмовляла його йти додому, п’яничка підійшов до гостей, що приїхали здалеку, зі столиці однієї з тодішніх радянських республік, і заявив: «Продаю жінку! Хто купить? Робоча жіночка, хоч і лається, коли вип’ю…»
Спочатку гості засміялися, мовляв, от які жарти у жителів цього села, чи то може такі традиційні жарти в українців? Галя, дружина, почервоніла як буряк, із сорому за благовірного готова була крізь землю провалитися. А Микола тим часом не вгавав. «Купуйте, поки я добрий! Такої… хорошої… пошукати!» І щедро присмачував свою мову лайливими словами.
– Ну і за скільки ж ти продаєш свою жінку? – запитав один із тих гостей, хто прибув здалеку.
– Та за десять рублів!
Довго не думаючи, той, хто запитував, ще досить молодий чоловік, дістав з нагрудної кишені червоненьку десятку і простягнув її Миколі:
– Тримай, я її забираю!
Весільні гості зашуміли, хтось обурився (особливо жінки), хтось зареготав, сприймаючи цю сценку за жарт.
Наступного дня столичні гості зібралися в дорогу, адже їхати далеко…
Вже й сумки спаковані, з чудовими українськими подарунками, стояли на вулиці.
Раптом у хвіртці з’явилася… вчорашня Галя. У її руках була чимала валіза.
– Я з вами їду, адже ви мене купили…
В чужій далекій стороні жінка прижилася. Вона справді вийшла там заміж, народила трійко дітей і досі, кажуть, живе щасливо. Не надякується колишньому чоловікові, який так бездумно, в п’яному чаді, продав своє щастя за десятку.
Gismeteo 
