У світі усе взаємопов’язано, бо інакше ніколи не знайшла б Тетяна Метеуш Максима, який став для неї сином. Вона часто наполягла, аби чоловік Вадим поїхав із нею до притулку з гостинцями для сиріток. І якось невидима сила підштовхнула її саме до Будинку дитини, де побачила трирічного хлопчика. Досить було однієї зустрічі, щоб збагнути, як йому бракує родинного тепла.
Хоча у сім’ї й підростав син Владислав та донька Емма, все ж Тетяна захотіла обігріти любов’ю ще й сирітку. Коли у домі з’явився Максим, то діти відразу ж з ним здружилися. Хлопчик почав забувати про свої душевні потрясіння завдяки турботі всієї родини. Здавалося, він ніколи не розпитуватиме про своє полиново-гірке дитинство.
— У перший клас пішов з Еммою, — розповідала Тетяна Василівна. — Вони наче двійнята, бо однолітки. — Коли ж Максимко підріс, то почав цікавитися, чому нема фотографій, коли він ще маленький, та й прізвище у нього інше, аніж у Емми. Не раз доводилося спочатку переконувати, що він для нас уже рідний, як і Владислав, і Емма. От тільки він перебував у дитячому садочку, поки ми його не знайшли. Проте, з часом таке пояснення для нього перстало бути переконливим і знову хвилювало його дитяче сердечко. Нам довелося сказати правду. Потім Максим захопився футболом, і усе те, що не було варте надмірної уваги, забулося.
Нині він, шестикласник, не лише ганяє м’яча на шкільному стадіоні, а й колекціонує автографи відомих футболістів. А найбільше гордиться тим, що є у нього фото тренера мюнхенської «Баварії». І саме він, Хосеп Гвардіола, власноруч для Максима написав на ньому слова найкращих побажань. От тільки шкодує, що він його, відомого іспанського футболіста, так і не побачив, бо автограф зі світлиною попросила для онука його бабуся Галина Іванівна, яка працює в Португалії у п’ятизірковому готелі. Там вона зі знаменитістю й
зустрілася.
А от старшого сина Владислава заполонив світ музики. Щоправда, змусила його торувати стежку в музичну школу хвороба, бо лікарі порадили зайнятися грою на якомусь із духових інструментів. І він обрав саксофон. Любов до прекрасного, яка випадково пробудилася у Владислава, вплинула на вибір професії. Він закінчує Хмельницьке музичне училище й планує навчатися у столичному вузі.
— Для доньки Владислав став взірцем в усьому — старанний, наполегливий. Тому, напевно, Емма й вирішила навчатися грі на саксофоні, — розповідала Тетяна Василівна. — Я її відмовляла, бо не для дівчаток той інструмент. Уявляла свою доньку зі скрипкою чи флейтою.
Емма уперто наполягала на своєму, але батьків не розчарувала. Є у неї вже перші успіхи — перемогла на регіональному дитячому фестивалі.
— Довелося нам придбати ще один саксофон, — продовжувала Тетяна Метеуш. — А два інструменти коштують як автомобіль, проте воно того варте. Наче собі догодили. Маємо свій дует. Сидимо, слухаємо милозвучні мелодії і радіємо за дітей. Хотілося б, щоб і Максим до них приєднався, але він упевнений, що не має такого хисту як у Владислава та Емми. Хоча теж обдарований, проте музикантом себе не бачить. Захоплюється малюванням, поглиблено вивчає географію.
Проте найголовніше для Тетяни Метеуш — здоров’я дітей, бо тоді, вважає вона, з усім можна впоратися. Уже в цьому переконалася, коли недуга зненацька звалилася, і вона опинилася між життям і смертю. Виснажена, змарніла, уже не могла зіп’ятися на ноги, та все ж вставала з ліжка, і, зібравши всю силу волі, готувала обід, бо зі школи прийдуть першокласники Максим та Емма. І було тоді: скільки лікарів, стільки діагнозів — різних, але не підтверджених. Лише київський професор знайшов причину її виснаження й катастрофічної втрати ваги.
Коли Тетяна їхала у столичну клініку, то діти просили, щоб якнайшвидше поверталася, хоча не вірила, що їх знову побачить. Тоді уже сама пересуватися не могла, чоловік носив на руках.
— Довга дорога була до одужання, але за дітей я хвилювалася, бо мій батько залишився з ними, а мама тоді якраз поїхала на заробітки.
…Коли Тетяна запросила мене у свій дім, то шкодувала, що не змогла зібрати усю родину. Бо чоловік Вадим терміново поїхав у Хмельницький, де навчається старший син, а у Емми контрольна робота. Максим пообіцяв прибігти зі школи, як тільки закінчиться урок. І він дотримав слова, хоча однокласники й зманювали його на футбольне поле. Адже для нього мамине прохання понад усе. Та й Максим уже давно зрозумів: рідніших йому, аніж матуся та його родина, в усьому світі нема.
Gismeteo 
