Про постійні напади кримських татар на українські землі всім відомо ще зі шкільної програми історії України. Але ось коли і яких саме збитків завдавали кримчаки конкретним населеним пунктам, інформації майже немає. А тим часом, наслідки таких нападів навіть сьогодні викликають глибокий сум і співчуття до наших далеких предків.
Один із найбільш спустошливих нападів вчинили татари 1593 року. Скориставшись відсутністю польського короля Сигизмунда III, який поїхав до Швеції, вони розгромили польське військо, яке прикривало кордони Волині, і дощенту поруйнували міста і села. До Кременецького міського правління службовець князя Острозького подав заяву про розорення татарами декількох волостей: у Старокостянтинівській, Красилівській, Остропільській та Любарській волостях взято в полон 17103 чоловіки. Зокрема у Старокостянтинівській волості були спустошені 67 сіл, розорено і спалено місто Старокостянтинів, а в полон забрано 11 110 людей.
Найбільших людських втрат зазнали села Сковородки — 1500 та Губин — 1005. Від 500 до 1000 людей захопили у полон татари в Чернелівці, Волиці, Старокостятинові, Лажевій, Мотовилівці, Новосілці, близько півтисячі селян стали бранцями у Калинівці, близько 400 — у Самчинцях, від 200 до 300 людей — у 15 селах, від 100 до 200 — у 29 селах, від 50 до 100 — у 27 селах та від 20 до 50 чоловік — у 18 селах. А такі села як Пашківці, Чернятин, Сковородки, Новоселиця, Погоріла, Жеребки, Самчинці, Самчики (Замчики), Семереньки, Демківці, Баглаї, Лажева, Свинна, Красносілка, Остриківці, Писарівка, Жабче, Попівці, Старий і Новий Капустини, Бутівці навіть через вісім років виявилися незаселеними. Що і засвідчили генеральні возні Криштоф Щука і Станіслав Янковський, які за дорученням поборці Волинського воєводства (керівника податкової служби) Лаврентія Древинського, оглядали ці поселення в серпні 1601 року.
Викликає подив чисельність населення спустошених сіл. Напевно, багато з них і нині не мають стільки мешканців, скільки у кінці ХVІ століття татари захопили у полон і продали у рабство.
Gismeteo 
