Традиційно вважається, що бавовна — то сільськогосподарська культура, яку із республік колишнього Радянського Союзу вирощують лише у Середній Азії. Але якщо погортати „Географию СССР. Учебник для средней школы. Часть вторая. 8 год обучения”, то з’ясується, у 1927-1932 роках минулого століття бавовну вирощували і в Україні.

Зокрема,  у згаданому підручнику йдеться про те, що „В Крыму район, благоприятный для хлопка, охватывает Керченский полуостров и степную часть Крыма (по линии Ак-Мечеть—Керчь).
На Украине северная граница хлопковой зоны идет от Тирасполя на Мелитополь и дальше на Мариуполь”.
Вирощування бавовни в Україні, згідно з інформацією підручника, велося без штучного зрошення, що значно здешевлювало затрати, але за таких умов і урожайність була нижчою. Містить посібник і ще одну важливу подробицю: посіви бавовни в Україні розташовувалися не суцільними масивами, а своєрідними плямами, тому ставилося завдання розширення цих „плям” і освоєння нових за рахунок „опівнічнення” площ вирощування бавовни. А для цього потрібно було вивести такі сорти рослини, які  дозрівали б у  коротші строки. За основу для експериментів мали служити сорти єгипетської довговолокнистої бавовни. Очевидно, завдання „опівнічнення” бавовни так і не було виконане, бо тепер вже навіть не йдеться про вирощування цієї культури в Україні. Та й наприкінці минулого століття не було переможних рапортів про високі врожаї бавовни не лише у степах України, але й на Кримському півострові.