Короткий період позитивних емоцій від звільнення тимчасово окупованих територій Житомирщини, Київщини, Чернігівщини, Сумщини та вдалий наступ ЗСУ на Луганщині й вихід до берега Азовського моря біля Бердянська миттю змінився жахом, сумом і ще більшою ненавистю від усвідомлення рівня жорстокості й цинізму рашистської нечисті. Світ вдруге за місяць (вперше, коли почалася війна!) здригнувся від ницості «асвабадителей» в Бучі. А всі провідні видання і телеканали показали, що насправді являє собою «русскій мир».
Тепер міжнародний розголос про ці злочини проти людяності, які не мають строку давності, повинен покласти край дискусіям про поганого путіна і «хароших русских». Немає таких! Кожен росіянин винен. На кожному з них кров і сльози українців. Бо не бункерний путін убивав, ґвалтував і знущався з українців, а звичайні росіяни — чиїсь сини, батьки, чоловіки, брати, які мають у руках зброю, і вирішили, що їм усе дозволено.
Але хто хоч трохи знайомий із організацією російської армії (вона мало чим відрізняється від радянської, адже росія й не приховує, що вона — СССР 2.0), той добре розуміє, що такі звірства (хай простять мене брати наші менші!) у війську можуть чинитися тільки з дозволу або прямої команди дуж-ж-ж-е високого начальства. Інакше будь-якого солдата, офіцера чи генерала «здадуть» його ж «колеги», аби отримати якісь привілеї чи бонуси за «бдітєльность».
Якщо ж це робилося в таких немислимих масштабах, то це означає тільки одне — так було задумано заздалегідь, і подібні розправи чекають на всіх, хто опинився в повній владі окупантів. Вони просто хочуть знищити Україну, вбивши всіх українців. Маячня про «денацифікацію» означає тотальну зачистку всього українського. Навіть нашої історії й пам’яті, бо в Бородянці окупанти прицільно всадили три кулі в пам’ятник Тараса Шевченка! І хоч це досі не вкладається в голові, але ми перед вибором — або переможемо, або нас всіх уб’ють. Інших варіантів просто немає!
Про це свідчить і миттєва реакція керівної верхівки агресора (напевно, вже були готові!), яка намагалася провести екстрене засідання Ради безпеки ООН для обговорення злочинів у Бучі та інших визволених містах і селах, у понеділок, 4 квітня, звинувативши в них Україну. Коли ж цей виверт не вдався, і засідання відбулося у вівторок, то заступник представника росії при ООН написав, що ми тут ні до чого, а це «провокація українських радикалів», укотре намагаючись брехнею одурити весь світ. А виступаючи онлайн на цьому засіданні Володимир Зеленський наголосив: «Ми маємо справу з країною, яка перетворює право вето в Раді Безпеки ООН на право смерті. Яка підриває всю архітектуру глобальної безпеки, яка дозволяє злу бути безкарним і поширюватися світом, знищуючи все, що тільки може працювати на мир і безпеку».
Відтепер у наших стамбульських переговірників перед носом має лежати три речі. Перша — Конституція, бо дехто з них набалакав стільки її порушень, що вже на кримінальну справу набереться, а то й не одну. Друге — мають лежати знімки жертв у Бучі, Ірпені, Гостомелі, Бородянці та ще в сотні чи й тисячі українських міст і сіл. І третя — текст вірша Богдана Стельмаха «Не вір москалеві, як псові!», аби постійно нагадував, з ким маємо справу. Ручкання ж та «обіймашки» з представниками країни-терориста мають вважатися державною зрадою, бо й на їхніх руках також кров українців…
Відступаючи, окупанти везли із собою тонни награбованого майна. І про це, може, ніхто й не знав би, якби самі грабіжники не організували в білоруських містах Наровля і Мозир базари, на яких продають «трофеї» з України. Та дідько з ними, тими мародерами. Вони завжди такими були. Вражає ж ницість частини білорусів, які добре відаючи, звідки «товар», йдуть і скуповуються. Здається, найкращим проявом свого ставлення до злочинців було б обходити ті торги десятою, та де там десятою, сотою дорогою. Адже не лукашенко їх примушував іти на закупки. Ні. Самі пішли. З власної волі. То хіба вони кращі? Хіба вони не заплямували себе кров’ю українців?
Ці трагедії під зовсім іншим кутом зору змусили подивитися і на країни Західної Європи, які й досі купують у росії енергоносії. Бо ж у кожному літрі російського бензину чи дизеля, кожному кубометрі газу тепер кров жертв Бучі й Ірпеня, кров дітей Маріуполя, Харкова і Чернігова, кров розтерзаних і закатованих жінок і дівчаток, кров наших захисників і мирних жителів. І саме західний світ фактично фінансує убивства й страждання українців, щодня(!) перераховуючи росії від 500 тисяч до мільярда доларів за нафту і газ… А ще продовжує торгувати з агресором. Громадські активісти з України, Польщі, Литви, Латвії, Естонії та Великої Британії заблокували автомагістраль на польсько-німецькому кордоні, вимагаючи припинення торгівлі країн ЄС з росією. Вони звернулися до німецького канцлера Олафа Шольца «припинити фінансувати воєнні злочини» росії. А також наголошують, що хочуть «пробудити совість німецького народу».
Та якби ж то тільки совість німців доводилося будити. Вже з’явилася інформація, що через територію Грузії налагоджуються шляхи постачання підсанкційних товарів військового та подвійного призначення до росії. Як швидко забула грузинська влада 2008 рік, коли росія принесла кров і страждання й у її країну, і тепер вона береться спонсорувати війну в Україні. В Україні, яка тоді найактивніше не на словах, а на ділі допомагала грузинам відбитися від агресора… Що ж — коротка пам’ять дуже часто призводить до повторення забутої біди. Це стосується і нас повоєнних!
А поки що тримаємо стрій, допомагаємо ЗСУ і наближаємо перемогу!
Gismeteo 
