Чомусь саме ці слова комічного героя радянського фільму «Весілля в Малинівці» Попандопуло згадалися після заяви російського міністра іноземних справ лаврова французькому телеканалу TF1 про те, що: «Очевидне завдання — «відсунути» українську армію і «батальйони» за межі Донецької і Луганської областей... По інших територіях, де живуть люди, котрі не хочуть разривати зв’язки з росією, вирішувати буде населення цих областей». Ага, отако взяти й «відсунути», як порожню шклянку в кума на кухні… Ага, і хтось у москві слухатиме те «население»…
І, звичайно ж, він навіть не те що словом не обмовився, але й найменшого натяку не зробив на те, як здійснюється те «відсування» і що відбувається з «людьми» на Донеччині й Луганщині. А для цього рашисти застосовують тактику «випаленої землі» (як у Чечні чи сирійському Алеппо), коли від сіл і міст залишаються навіть не руїни, ні! А лише купи битого щебеню. І байдуже їм, що під тими купами у більшості випадків лежать «люди, котрі не хочуть розривати зв’язки з росією», тому й не евакуювалися.
Але до тих «людей» лаврову ніякого діла немає, бо ж ляпаючи язиком, він сподівався внести у вуха західних правителів думку, що на адміністративних межах НАШИХ областей російські війська зупиняться і далі ні ногою! Все! Війні кінець! Можна знімати санкції і починати торгувати! Аби ті правителі тільки повірили йому і змусили Україну пристати на всі умови загарбника. А засобів примусу в зарубіжжя більш, ніж достатньо, бо ж ми повністю залежимо від нього і фінансово, і збройно, і політично, й економічно. І розрахунок такий зовсім не безпідставний, бо ж навіть колишній держсекретар США Кісінджер на цю приманку клюнув (чи, мо’, його клюнули). А Макрон і Шольц навіть відновили телефонні перемовини з кремлем. Та й у європейських столицях все голосніше лунають заклики дати можливість путіну «зберегти обличчя». Але навіть якщо він перемістить свій фейс на концерт кобзона, війна не скінчиться. Бо проти нас воює не окремо взятий кремлівський карлик, а «колективний путін», який складається з усього населення рашистської імперії. Ось коли до кобзона вирушить та імперія, тоді й можна сподіватися нашої перемоги і довготривалого миру. Бо росіяни, за невеликим винятком, всі підтримують звірства своїх солдатів на нашій землі, бажаючи знищити Україну й українців. Один лавров про це ні сном, ні духом. Йому байдуже навіть до того, що його шеф раніше заявляв, що він не має на меті окуповувати Україну, а агресивні московські урядовці вже пообіцяли і закінчити «спецоперацію» на кордоні з Польщею, і що ніколи не підуть з окупованих ними Херсонської і Запорізької областей. Щоправда, хлопці й дівчата із ЗСУ, мабуть, про це не чули, тому минулого тижня добряче турнули окупантів, звільнивши кілька населених пунктів на шляху до Херсона.
А лаврову ж нічого не завадить за день-два, позичивши очі у сірка, також намолоти якоїсь маячні іншому телеканалу чи інформаційній агенції, що вже не раз траплялося (казав же Попандопуло: «Я собі ще намалюю…») Він жодного разу навіть не скривився, називаючи нас «нацистами», «фашистами» і ще багато чим… Брехня ж — то складова частина російської політики. Як і підступність та омана. Без них вони ніяк…
І на тижні, що минув, ці ознаки московської політики проявилися у всій своїй потворній красі. Так, радник міністра внутрішніх справ України Віктор Андрусів на своєму Telegram-каналі зазначив, що дипломати країни-агресора впродовж останніх двох тижнів намагалися схилити Захід до компромісу щодо війни в України, «а також внести розкол в питанні санкцій та підштовхування України до переговорів». Кремлівські шулери пропонували країнам Заходу відмовити Україні в постачанні зброї і змусити ЗСУ відійти на Донбасі. Після чого рф, нібито, була б готова сісти за стіл переговорів, розблокувати чорноморські порти для вивезення УКРАЇНСЬКОГО зерна.
Однак вся ця облудна дипломатія так ні до чого й не призвела, бо вже у понеділок лідери країн ЄС в рамках шостого пакету санкцій проти росії домовилися про часткову та поступову заборону на імпорт російської нафти. Через цю заборону москва щороку недоотримуватиме близько 22 мільярдів доларів (якщо, звичайно, не знайдуться ласі на дешеву нафту в Азії). Захмарні кошти для звичайного українця!
Але, як кажуть, все пізнається в порівнянні. Так ось, те всесильне «порівняння» волає, що Україна від агресії росії вже зазнала прямих і непрямих збитків на трильйон доларів! І щодень вони зростатимуть та зростатимуть. Не кажучи про втрати безцінних людських життів. Ото й виходить, що хтось рахує гроші, а «хтось комусь однісінький один…», як писала Ліна Костенко, проклинаючи війну…
Gismeteo 
