Останнім часом майже кожен ранок розпочинається повітряною тривогою. Намагаючись реалізувати свій безумний план по знищенню України, рашисти всілякими способами хочуть завдати максимальної шкоди нашій державі. Убивають цивільних людей, руйнують критичну інфраструктуру, все ще сподіваючись зламати наш дух, наше прагнення до Перемоги.

 Тепер ворог спрямовує на мирне населення не лише ракети, а й дрони-камікадзе іранського виробництва. Щодня українські воїни збивають десятки цих смертоносних залізяк. Ось і минулого понеділка із 42 випущених дронів було знищено 36. На жаль, один із дронів вцілив у житловий будинок у Шевченківському районі Києва. Загинуло п’ятеро людей, серед них — вагітна жінка. Того дня також було вбито четверо людей на Сумщині. А про пошкоджені об’єкти критичної інфраструктури годі й казати!
 Підступність дронів у тому, що їх не завжди спроможні зафіксувати радари. Але й для їх знищення потрібні переносні зенітно-ракетні комплекси, кількість яких, на жаль, у нашій армії недостатня. Особливо цинічним на тлі загибелі мирних українців від дронів-камікадзе є запевнення офіційного Тегерану про те, що вони не постачають своїх безпілотників росіі.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 18 жовтня повідомив, що вносить на розгляд Президента пропозицію про розрив дипломатичних відносин з Іраном. «З урахуванням численних руйнувань, завданих іранськими дронами громадянській інфраструктурі України, смертей та страждань, заподіяних нашому народу, а також у зв’язку з появою повідомлень про можливе продовження постачання Іраном зброї Росії, я вношу на розгляд Президента України пропозицію щодо розриву дипломатичних відносин з Іраном», – сказав міністр.
Він наголосив, що “дії Ірану – це підлість і брехня, яку ми не терпітимемо”.
 Чимало експертів кажуть і про необхідність розірвання дипломатичних відносин з нашою північною сусідкою — білоруссю, яка з першого дня широкомасштабного вторгнення надала агресору аеродроми для літаків. Нині у білорусі створюється регіональне угруповання військ (спільно з росією) — для посилення охорони та оборони державного кордону білорусі. Перші ешелони з російськими військовими, яких зустрічали з хлібом-сіллю, уже прибули. За словами чиновників з міноборони білорусі, будуть проводитися планові заходи бойової підготовки для підвищення рівня виконання завдань із захисту союзної держави.
 Наші експерти стверджують, що кількість (приблизно 9 тисяч) російських військових не повинна бути великою загрозою для України. Однак все одно тривожно.
 Після чергового обстрілу України 18 жовтня Президент Володимир Зеленський повідомив, що зруйновано 30 відсотків українських електростанцій, що спричинило масові відключення світла по всій країні. Ситуація критична, наголошують в Офісі Президента. Нам усім варто готуватися до відключень світла, тепла та водопостачання.
 Вкрай складною залишається ситуація і на Запорізькій АЕС. Минулого понеділка окупанти знову обстріляли атомну станцію. Внаслідок цього відключилась остання лінія зв’язку з енергомережею. Ворог намагається шантажувати Україну та весь світ ракетними обстрілами дистанційних підстанцій, які живлять АЕС. «Енергоатом» знову звернувся до міжнародного співтовариства із закликом невідкладно вжити заходів для якнайшвидшої демілітаризації ЗАЕС, виведення з території станції та міста Енергодара всіх російських військових і повернення Запорізької станції під повний контроль України задля безпеки всього світу.
 Світ тим часом продовжує нам допомагати. Так, зокрема, президент США Джо Байден підписав указ про надання Україні нового пакета військової допомоги на суму 725 мільйонів доларів. Президент Володимир Зеленський подякував усьому американському народу за допомогу, зазначивши, що ми отримаємо, зокрема, вкрай необхідні боєприпаси для HIMARS та артилерії.
 На деокупованих територіях триває ексгумація загиблих. Зокрема, у звільненому Лимані, за даними Міністерства оборони України, станом на 18 жовтня ексгумовано 35 українських військових та 131 цивільного. Виявлено також тіла п’ятьох дітей: «Чотирьох дітей слідчі виявили в масовому захороненні на кладовищі. Ще одного хлопчика мама поховала у власному дворі. Попередньо встановлено, що всі загинули від осколкових поранень внаслідок російських обстрілів». Найстаршій дитині було 14 років, наймолодшій — рік.
 Що відчуваємо? Безмежний біль. Безмежний жаль. Але відчуваємо й безмежну лють. За кожну вбиту чи поранену українську дитину. За всі наші втрати, за посягання на нашу свободу. І ця лють додає нам сили.
 Ми виживемо. Щоб святкувати нашу Перемогу над ворогом.