Безліч пліток і припущень породив конфлікт із застосуванням зброї в Мукачевому. Подібні випадки на сході країни вже й наче не викликають такої гострої реакції. Але щоб у прикордонному місті, за яким практично — двері в Європу, виникла стрільба, — це, як кажуть, перебір. Дехто побачив у цьому конфлікті руку Кремля. Мовляв, вся ця ситуація — відволікаючий маневр: поки увага зосереджена на Мукачевому, Росія готує новий підступний удар на Донбасі. А хтось переконував, що бійців «Правого сектора» тренують Сполучені Штати. Щоправда, від таких «припущень» Америка відразу відхрестилася. Були й такі, що пов’язували тамтешні події з терактами у Львові, адже там якраз сталося два вибухи, у результаті яких постраждали двоє міліціонерів. Служба безпеки України навіть прийняла рішення про початок антитерористичної операції в Закарпатській області. До Мукачевого було введено військове підкріплення.
Безсумнівно одне — стрілянина на Закарпатті стала серйозною загрозою безвізовому режиму з Євросоюзом. Навряд чи Угорщина, Словаччина захочуть тісно дружити з країною, де коїться такий безлад.
А в основі проблеми — інша причина. Як висловився народний депутат Микола Томенко, — територія україн-
ського «контрабасу», перш за все цигаркового, є дуже вигідною, і такою, що дозволяє дуже швидко розбагатіти, за неї й воюють. Кожна нова центральна влада намагалася розібратися з цим системним явищем, але марно. Жирні та могутні «звірі» помітили територію і залягли у закарпат-
ському лігві. Вже й не викликає сумнівів, що криваві розборки — результат «переговорів» Віктора Балоги і Михайла Ланьо, для котрих захоплення бізнесу рейдерським шляхом, призначення чи звільнення потрібних людей тощо — звична справа.
Балога і Ланьо — обоє нині народні депутати. Перший — член фракції Блоку Петра Порошенка, — член депутатської групи «Воля народу». До речі, у парламенті представлена ціла династія Балог — троє братів — Віктор, Іван, Павло. Віктор Балога ще за часів Ющенка очолював Секретаріат Президента, двічі був головою облдержадміністрації Закарпатської області, один раз — міським головою Мукачевого. Сьогодні партія Балоги «Єдиний центр» має більшість у Закарпатській облраді. Керівник облдержадміністрації і більшість голів райдержадміністрацій вважаються його людьми.
А Михайло Ланьо — колишній депутат від Партії регіонів, який голосував за закони 16 січня 2014 року, до 2012 року був депутатом обласної ради від політичного проекту Балоги «Єдиний центр». Проте потім зі скандалом вийшов з політсили і перейшов до регіоналів. У нинішньому парламенті Ланьо — член комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції. Його також називають людиною із кримінальним минулим. Неофіційно нардепа звинувачують у тому, що до 2000-х він очолював найпотужніше у Закарпатті злочинне угрупування, яке мало відношення до наркоіндустрії.
«Те, що існують контрабандні потоки — це однозначно, — ділиться думками головний редактор Закарпатської обласної газети «РІО» Петро Гойс. — І те, що це поширене явище в прикордонних регіонах і не тільки в Україні, але і в країнах ЄС, також очевидно. Всі знають про так звану «зеленку», де контрабанда цигарок йде великими вантажівками. «Навар» з однієї може становити тисячі євро». Інший закарпатський журналіст Ярослав Галас, котрий представляє видання «Дзеркало тижня», каже, чув про те, що Балога і Ланьо поділилися: один нібито займається контрабандою сигарет через КПП, інший — через «зеленку». Мабуть, продовжує, порахували, що хтось заробляє більше. Усні домовленості не дали результатів і тоді залучили хлопців з «Правого сектору».
Розповідають, «Правий сектор» Балога використовував для різних розбірок вже давно. Наприклад, минулого року під час захоплення дачі Медведчука. Характерний «балогівський сценарій» — захопили дачу, роззброїли охорону, покрали там речі і пішли. Ця подія була дуже резонансною не тільки в Україні, а й за кордоном. Ймовірно, поїздка «Правого сектору» до Ланьо мала на меті залякати, продемонструвати силу, а вилилася у побоїще, із крупнокаліберними кулеметами на джипах, іншою зброєю.
Тож не треба шукати у закарпатській історії московський слід. Головна причина криється в анархії і безвідповідальності, а Росія, звісно ж, цинічно використовує ситуацію на свою користь.
Але маємо визнати, що конфлікт у Мукачевому є діагнозом деградації системи держуправління. Київ може вво-
дити європейську патрульну поліцію і взагалі ставати Європою, а в Закарпатті місцеві правоохоронці плювати хотіли на всі нововведення і продовжують використовувати все ті ж налагоджені схеми, що й раніше, але тепер в набагато більших масштабах. Ресурсу в країні стає все менше, а бажаючих жити добре — більше, тож конкуренція і апетити будуть тільки рости.
Канали збору «данини» на місцях залишаються. І, як не дивно, навіть середні і дрібні чиновники, задіяні у цих схемах, щиро раді, що Революція гідності надала їм унікальну можливість отримувати надприбутки, нічого не змінюючи у своєму провінційному житті.
У черговий раз мукачівські події показали, що ефективного контролю, особливо в кризовій ситуації, немає ні в кого. Київ імітує боротьбу з розгулом корупції та її наслідками. На місцях імітують слухняність. А всі разом імітують демократичну країну, яка начебто рухається вперед. Виникає бажання перепитати: «Тепер вже й за рахунок гранатометів у прикордонних містах?»
Gismeteo 
