Це все більше починає нагадувати класичний театр абсурду. В переважній більшості наших засобах масової інформації (добре, що хоч праски ще мовчать!) вже котрий день з якоюсь неймовірною впертістю і навіть насолодою обговорюються діяння військового злочинця пригожина та його багатотисячної озброєної банди, яка чомусь узяла й назвалася прізвищем відомого німецького композитора, диригента, теоретика музики і письменника-публіциста Вільгельма-Ріхарда Вагнера (і за що йому така кара?).

А за його висловами та найменшими порухами тіла влаштоване справжнісіньке сафарі, на жаль, у сучасному значенні цього слова — без гучної стрільби на ураження. Тому так і хочеться вигукнути: «Люди, ви що подуріли? Чи вам пороблено? Чи мо’, ви блекоти об’їлися?» Хіба не лишилося в Україні більше ніяких проблем, що ви продовжуєте ні, не перемивати, а вже полірувати йому кістки? У нас що війна скінчилася, і нарешті перестали гинути й отримувати важкі поранення хлопці та дівчата із ЗСУ та жінки й діти у мирних містах? Чи контрнаступ нашої армії закінчився так, як навангували диванні генералісимуси з телекранів, — за тиждень? Чи, може, наше небо нарешті надійно прикрите сучасною авіацією, а далекобійні ракети із синьо-жовтими наліпками щодня й щоночі «кошмарять» міста і села «от москвы до самых до окраин», як лютий ворог робить це з Україною? Ні? Нічого з того не збулося? То, може, доста тієї балаканини! І час зайнятися допомогою українському війську і нашим захисникам, бо до перемоги і миру ще ой, як далеко.
А вони потребують всього — від продуктів і ліків, до зброї і боєприпасів. Бо ж не щезла ще з України армія окупантів, як і банда військових злочинців і україноненависників, що навіки спаскудили добре ім’я відомого німецького композитора, а продовжує вбивати, грабувати, знущатися і руйнувати. То чи не забагато честі для їхнього кровожерливого пахана — тисячоголосо повторювати його ім’я? От якби ж то він за давньою московитською традицією спалив до тла білокам’яну, знищивши перед тим хоч би з пів сотні ворожих бойових літаків і гелікоптерів та спаливши з пів тисячі танків, тоді зовсім інша справа. Тоді й копійчаної свічечки не шкода, щоб йому криву доріжку до пекла присвітила…
А так забудьмо про того злочинця, але пам’ятаймо про злочини, які за його наказами чинили й чинять на нашій землі «диявольські музики». Ті, з яких у росії вже вперто ліплять героїв, хоч вони й тамтешніми судами визнані злочинцями і засуджені за свої діяння. Тому не треба їм інформаційно допомагати ще й в Україні…